Постанова № 40109923, 20.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2012 року

справа № 2а-2551/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року

у адміністративній справі № 2а-2551/10/1170 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін 2005" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Дельфін 2005", та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Кіровограді №0000612300/0 від 17.05.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 400 грн., а з Держаного бюджету України позивачу присуджено судові витрати в сумі 3, 40 грн..

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення рішення було прийнято відповідачем на підставі акту перевірки №39/23-00/13759643 від 29.04.2010 р. (а.с.7-49), оформленого за результатами планової виїзної перевірки ТОВ "Дельфін 2005" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., під час проведення якої відповідачем було виявлено порушення позивачем п.3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 600 грн., у тому числі за вересень 2008 року у сумі 1 600 грн., за листопад 2009 року у сумі 4 000 грн., за грудень 2009 року у сумі 2 000 грн.

Як зазначалося вище, на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000612300/0 від 17.05.2010 року, яким згідно з пп. "б" 4.2.2. п.4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення п.3.1 ст.3, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7 600 грн. за основним платежем, та 3 800 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, усього - 11 400 грн. (а.с. 50).

Перевіряючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції узяв до уваги, що вказане податкове повідомлення-рішення винесено у зв’язку з не включенням до бази оподаткування податком на додану вартість обсягів поставки товарів (робіт, послуг) та не віднесенням до податкового зобов’язання сум ПДВ, пов’язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 7 600 грн.

На підставі аналізу змісту акту перевірки позивача, суд першої інстанції посилаючись на положення пунктів 1.3-1.7, підпункт 2.3.2 пункту 2.3, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205, суд першої інстанції визнав, що посилання податкових інспекторів на данні бухгалтерського обліку підприємства, а саме на регістри синтетичного та аналітичного обліку позивача по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями, замовниками" та по рахунку 702 "Доходи від реалізації товарів" не можуть бути достатньо обґрунтованими для висновків про факт заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за відсутності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, оскільки у ході розгляду справи позивачем на підтвердження обсягів поставки, за якими у нього виникли податкові зобов'язання, що задекларовані у податкових деклараціях за вересень 2008 року, листопад 2009 року, та грудень 2009 року, надано первинні документи, а саме податкові накладні №25 від 11.09.08, №2 6 від 30.09.08, №17 від 20.11.09. (а.с.52, 54, 59), накладні № 25 від 11.09.08, № 26 від 26.09.08, № 17 від 20.11.09 (а.с.51, 53, 58), а оглядом у судовому засіданні відомостей аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за вересень 2008 року, листопад, та грудень 2009 року (а.с.160-161, 167-168, 186-187, 188-189, 190-191), Головної книги за 2008-2009 роки (а.с.162, 169, 197-200) встановлено, що їх дані співпадають з задекларованими позивачем обсягами поставок в податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2008 року, листопад 2009 року, та грудень 2009 року.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем в акті перевірки фактів заниження ТОВ "Дельфін 2005" податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, тому й підстави для донарахування позивачеві податкового зобов’язання на підставі пп. "б" пп. 4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відсутні.

Судова колегія не може погодитися з наведеними висновками суду першої інстанції, також як і не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем фактів порушення ТОВ "Дельфін 2005" п.3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження ним податку на додану вартість, та правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки такі висновки суду першої інстанції зроблені без дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача з: ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ЗАТ «Юлія», ВАТ «Паляниця», ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат», ВАТ «Кіровоградський хлібокомбінат», ВАТ «Комсомольський хлібокомбінат», «ВАТ «Кіровоградавтотранспорт», ПП «РВК Агро», ВАТ «Полтавський хлібокомбінат», ВАТ «Черкаський хлібокомбінат», на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку шляхом включення до податковим зобов’язанням з ПДВ у розмірі 4915045,84 грн, обчислене з вартості товару по договорам на відвантаження з вказаними суб’єктами господарювання, які є такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, та по яким відповідно податкові зобов’язання на загальну суму 29490275,05 грн., вт.ч. ПДВ 4915045,84 грн. підлягають коригуванню (зменшенню).

При цьому, суд першої інстанції мотивуючи своє рішення тим, що в ході розгляду справи представник відповідача не зміг пояснити суду, за якими саме операціями та з якими контрагентами позивачем не віднесено до податкових зобов’язань суми ПДВ у розмірі 7 600 грн., не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи письмовим доказам, відповідно яких факти заниження позивачем задекларованих показників у рядку 1 податкових декларацій з податку на додану вартість на суму 7600 грн., зокрема за вересень 2008 року - в сумі 1600 грн., за листопад 2009 року –в сумі 4 000 грн., за грудень 2009 року - в сумі 2 000 грн., підтверджується регістрами синтетичного та аналітичного обліку позивача по рахунках 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 702 "Доходи від реалізації товарів", 811 "Розрахунковий рахунок", 643 "Податкові зобов’язання", видатковими накладними, реєстрами виданих податкових накладних, та податковими накладними на продаж. Зокрема, згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, а саме регістрів синтетичного та аналітичного обліку по рахунку 361 "Розрахунки з покупцями, замовниками" та по рахунку 702 "Доходи від реалізації товарів", а також первинними бухгалтерськими та податковими документами (накладними, податковими накладними на продаж та ін.) встановлено, що обсяги продажу товарів, робіт, послуг позивача за вересень 2008 року складають 1 377 524 грн., ПДВ - 275 505 грн., але у податковій декларації з ПДВ за вересень 2008 року підприємством задекларовано обсяги продажу у сумі 1 369 524 грн., ПДВ - 273 905 грн. Аналогічно, занижено обсяги продажу за листопад та грудень 2009 року на суму 20 000 грн. та 10 000 грн. відповідно. За даними журналу ордеру до рахунку 361 підприємством в листопаді 2009 року відображено обсяг продажу товарів в розмірі 510 100 грн., тоді як в декларації підприємством задекларовано обсяги поставки в сумі 490 100 грн. Зазначені порушення виявлено при співставленні обсягів продажу товарів по бухгалтерського рахунку 361 та реєстрами виданих податкових накладних за відповідні періоди.

Наведені висновки податкового органу первинними документами, на які посилається суд першої інстанції в своєму рішенні (а саме, податковими накладними №25 від 11.09.08, №26 від 30.09.08, №17 від 20.11.09., та накладними №25 від 11.09.08, №26 від 26.09.08, №17 від 20.11.09), також як і лист Приватного підприємства "Дол В" №17/05 від 17.05.2011 р. , та здійснення позивачем у вересні 2008 року операцій з поставки товарів лише з ТОВ "Кіровоградспецснаб" та ВАТ "Черкаси-Хліб", у листопаді 2009 року лише з ЗАТ "Первомайський МКК", і не здійснення позивачем операцій з поставки товарів (послуг) у грудні 2009 року - ніяким чином не пояснюють зазначені позивачем в рядку 1 Декларації з податку на додану вартість даних, та не спростовують інформацію про показники позивача за регістрами синтетичного та аналітичного обліку по рахунках 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 702 "Доходи від реалізації товарів", 811 "Розрахунковий рахунок", 643 "Податкові зобов’язання".

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкове повідомлення - рішення відповідачем винесено правомірно та підстав для його скасування не має.

Оскільки наведені вище фактичні обставини судом першої інстанції не враховано при постановленні рішення про задоволення вимог позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, колегія суддів -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції – задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року – скасувати та прийняти нову постанову про відмову ТОВ "Дельфін 2005" у задоволені вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000612300/0 від 17.05.2010 року, яким ТОВ "Дельфін 2005" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 400 грн.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржені в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов