Рішення № 401035, 20.12.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.06р.

Справа № 3/370-06

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

до В-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейдінг сістем", м.Дніпропетровськ

В-3: Відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ, Луганська область

про стягнення 1 452 грн. 94 коп.

Суддя Юзіков С.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача - Бойко Н.Л, юрисконсульт, дов. №71-4016 від 18.08.2006р.

відповідача-1- Шамаров Т.О., юрисконсульт, дов. №39 від 01.01.2006р.

відповідача-2 - Сакало А.А., дов. №1591 від 01.08.2006р.

відповідача-3 - Стародубцева О.О., юрисконсульт, дов. №10-03 від 10.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з належного Відповідача 1 452,94 грн. вартості нестачі коксового горішку.

Відповідач-1 позов заперечує, мотивуючи справним перевезенням, відсутності його вини у нестачі вантажу, а також пропуском Позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до Залізниці.

Відповідач-2 позов не визнав, посилаючись на те, що факт втрати вантажу підтверджений комерційними актами, які дають право Позивачеві, в порядку п. 129, 130, 131, 134 Статуту, звернутися з вимогою про стягнення збитків від нестачі вантажу з Відповідача-1.

Відповідач-3 позов заперечує, мотивуючи тим, що завантаження вантажу провів відповідно до "Технічних умов" та "Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу", залізницею вантаж прийнято до перевезення без зауважень, вагони з вантажем переважувались на контрольних вагах, що підтверджується випискою з книги контрольних переважень ст. Комунарськ, факт втрати вантажу підтверджений комерційними актами. Відповідно втрата вантажу відбулася під час перевезення. У силу ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України відповідальність за втрату вантажу повинна нести залізниця.

07.12.2006р. від Відповідача -1 надійшло доповнення до відзиву, у якому він вказав, що Позивач пропустив строк позовної давності для стягнення за вказаними перевезеннями.

Справа згідно зі ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору №31-05/05-01/1998 від 21.06.2005р., укладеного Позивачем та Відповідачем-2 на адресу Позивача від Відповідача-3 01.10.2005р., 03.10.2005р., у 2-х вагонах за накладними №66941170, 645764400 (оригінали у матеріалах справи) надійшов коксовий горішок.

Під час видачі вантажу з перевіркою, відповідно до Правил перевезення вантажів та п. 52, 129 Статуту залізниць України (далі Статут), встановлено вагову нестачу продукції у кількості, відповідно 1 700,00 кг, 1 300,00 кг, яка засвідчена у комерційних актах №БК 061182/223 від 02.10.2005р., 061184/225 від 04.10.2005р. (оригінали у матеріалах справи). В обох комерційних актах засвідчено, що вантаж, якого не доставало, у вагоні вміститися міг, завантаження вантажу у вагоні правильне, рівномірне, з шапкою висотою 20 см. Ознак втрати вантажу не виявлено, люки і двері щільно зачинені, течії вантажу немає.

З урахуванням норми нестачі - 1%, та перерахування за сухою вагою, відповідальна вагова нестача склала 1 610,00 кг на суму 1 452,94 грн.

Рахунки за поставлену продукцію № 1579, 1611 сплачені Позивачем у повному обсязі.

Згідно з п. 110, 129 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми.

Відповідно до п. 31 Правил видачі вантажів у залізничній накладній зроблена відмітка про складання комерційного акту.

Відповідно до п. 110, 113 Статуту за незбереження (нестачу) прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

Позивач, з метою досудового врегулювання спору, пред'явив Відповідачам претензію №4016-1414 від 28.03.2005р. Відповідач-1 - відхилив претензію(лист від 04.04.2006р. № МЮ-3/301), посилаючись на прибуття вантажу у непошкодженому відкритому рухомому складі, без ознак втрати вантажу під час перевезення (п.111 Статуту). Відповідач-2 - відхилив претензію (лист від 17.04.2006р. № 768), посилаючись на те, що відповідальність за незбереження вантажу під час перевезення повинна покладатись на перевізника. Відповідач-3 –відхилив претензію (лист від 03.05.2006р. № 29-3385), посилаючись на те, що нестача продукції утворилась під час перевезення вантажу і тому, на підставі п. 110, 113, 114 Статуту, відповідальність несе перевізник.

Позовну заяву здано на пошту 12.09.2006р., що підтверджується календарним штемпелем на конверті, тому суд, з урахуванням ст. 315 ГК України, не приймає заперечення Відповідача -1 про збіг строку позовної давності, так як Позивач у встановлений законом строк подав претензії Відповідачам, й після отримання відповіді на претензії, у строк менше 6 місяців, подав позовну заяву.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1% маси, зазначеної в перевізних документах.

Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача…вантажу… сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до п. 111 Статуту залізниць України (далі Статут) залізниця звільняється від відповідальності за втрату вантажу, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 п. 24 Статуту передбачено, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

До матеріалів справи Відповідач-3 надав виписки з книги контрольних переважень станції Комунарськ: від 27.09.2005р. (10год. 20 хв.), у якій засвідчено начальником станції масу вантажу –нетто 44 600 кг у вагоні №66941170, прийнятому Залізницею від Відповідача -3; від 30.09.2005р. (15год. 30 хв.), у якій засвідчено начальником станції масу вантажу –нетто 44 000 кг у вагоні №64576440, прийнятому Залізницею від Відповідача -3.

Однак, з залізничних накладних вбачається, що вагон №66941170 Відповідачем -3 здано Залізниці 27.09.2005р., а вагон №64576440 здано Залізниці 01.10.2005р., тобто наступної доби.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за рахунок Відповідача -1 –за недостачу вантажу у вагоні №66941170, що призвело до майнової шкоди у розмірі - 871,53 грн., Відповідача-3 –за недостачу вантажу у вагоні №64576440, що призвело до майнової шкоди у розмірі - 581,41 грн., у позові до Відповідача -2 слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на Відповідача -1 та Відповідача -3, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828, р/р 2600830130306 у Дніпропетровському центральному відділенні "Промінвестбанк", МФО 305437) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26009132197001 у ЗАТ БК "ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) 871 грн. 53 коп. –шкоди (вартість вагонної нестачі), 61 грн. 18 коп. - витрат по сплаті державного мита, 70 грн. 78 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Алчевськкокс", 94223, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Красних партизан, 1 (код ЄДРПОУ 00190816, п/р 26002301770058 у філії ГУ ПІБ у Луганській області, МФО 334635) на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код ЄДРПОУ 00186520, р/р 26009132197001 у ЗАТ БК "ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299) 581 грн. 41 коп. –шкоди (вартість вагонної нестачі), 40 грн. 82 коп. - витрат по сплаті державного мита, 47 грн. 22 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові до Відповідача -2 - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г.Юзіков

Рішення підписане 02.02.2007р.