Рішення № 40101198, 12.08.2014, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/6078/14-ц

Провадження №2/200/2232/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі - Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Родовід Банк», яке є правонаступником ВАТ «Родовід Банк», звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 35.1/АА-156.08.2, згідно умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 29 700 доларів США, що еквівалентно 149 985 грн. з кінцевим терміном повернення 19 лютого 2015 року.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, видавши кошти відповідачу в розмірі 29 700 доларів США.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 25.03.2014 року сума заборгованості за кредитом складає 263 654 грн. 16 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 11 484,39 доларів США, що еквівалентно 119 164 грн. 33 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості - 128 977 грн. 66 коп.; 3% процента річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 15 478 грн. 36 коп.; сума інфляційних втрат - 33 грн. 81 коп. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судовий збір в розмірі 2 636 грн. 54 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та пояснила, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення стягнення на частину боргу, просила в позові відмовити.

Заслухавши осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання маються виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в встановлені строки.

Судом встановлено, що 20 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 35.1/АА-156.08.2, згідно умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 29 700 доларів США, зі сплатою 12,5% відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 19 лютого 2015 року.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, видавши кошти відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 29 700 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки №434_6 від 20.02.2008 року.

03 липня 2008 року та 26 вересня 2008 року позивач та відповідач уклали Договіри про внесення змін та доповнень до Кредитного договір № 35.1/АА-156.08.2 від 20.лютого 2008 року, в яких п.п. 3.9, 1.5, 1.5.1 викладеній в новій редакції.

Відповідно до п.3.1 договору позичальник зобов'язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10 числа кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 354 долара США на рахунок, вказаний в п. 1.3 цього Договору, шляхом внесення готівки чи перерахування зі свого поточного рахунку.

Відповідно до п.3.3 договору позичальник зобов'язується сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитами щомісяця до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 19.02.2015 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитами.

Відповідно до п.3.9 договору (з урахуванням внесених змін) позичальник зобов'язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати Банку пеню за кожен день прострочки в розмірі 1,6% від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до п.1.7 договoру забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є застава автомобіля марки NISSAN, модель TEANA згідно з договором застави № 35.1/АА-156.08.2 від 20.02.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що оскільки відповідач порушував строки погашення заборгованості за Кредитним договором, Банк скористався правом вимоги дострокового повернення кредиту шляхом звернення стягнення на предмет застави. Автомобіль, на підставі виконавчого напису нотаріуса, був реалізований на прилюдних торгах 08 листопада 2011 року. Після реалізації автомобіля і зарахування всіх грошових заборгованостей, в порядку черговості, за відповідачем з 20.11.2011 року рахується заборгованість за кредитом в розмірі 11 484,39 доларів США. Вказаний факт сторони в судовому засіданні визнали.

Відповідно до положень ст. ст. 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До вимоги пор стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст. 267 позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки тільки після реалізації заставленого майна, яке забезпечувало кредитні зобов'язання відповідача, виявилось, що грошових коштів від реалізації автомобіля не вистачає на погашення всього боргу за зобов'язанням, тому у позивача виникло право про стягнення саме суми в розмірі 11 484,39 доларів США з 20.11.2011 року, а тому позивач щодо цієї суми не пропустив строк позовної давності і вказана сума підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі в еквіваленті 134 508 грн. 62 коп., з урахування курсу валют НБУ на 08.07.2014 року - вартість 1 долара США становить 11,7123 грн.

Щодо вимоги про стягнення пені суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню в межах строку позовної давності в один рік, а саме пеня підлягає стягненню за період з 16.04.2013 року по 25.03.2014 року за 344 дня від суми простроченої заборгованості 11 484,39 доларів США, відповідно до п.3.9. Кредитного договору в розмірі: 11 484,39 $ * 0,016 * 344 = 63 210,08 $, що в еквіваленті складає 740 335,42 грн.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір збитків суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню до 13 500 грн.

Відповідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач отримав кредит в іноземній валюті, а позивач просить стягнути суму інфляційних втрат, то в цій частині вимог слід відмовити, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.

Одночасно, оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання, з нього підлягає стягненню три проценти річних від простроченої суми за період з 08.11.2011 року по 25.03.2014 року, тобто за 2 роки 138 днів в розмірі:

11 484,39 $ * 0,03 * 2 + 11 484,39 $ * 0,03*138/365 = 819,32 $,

що в еквіваленті складає 9 596 грн. 12 коп.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пропорційно розміру задоволений позовних вимог, в розмірі 1 576 грн. 05 коп.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість по Кредитному договору № 35.1/АА-156.08.2 від 20 лютого 2008 року, в розмірі 157 604 грн. 74 коп., а саме:

- заборгованість за кредитом - 134 508 грн. 62 коп.;

- пеню - 13 500 грн.;

- 3% процента річних від суми простроченого кредиту - 9 596 грн.12 коп.;

понесені судові витрати в розмірі 1 576 грн. 05 коп., а всього - 159 180 грн. 79 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя