Рішення № 40100519, 17.07.2014, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2546/14-ц

Провадження № 2/362/1549/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2014 року Васильківський міськрайонний суду Київської області в складі:

головуючого - судді Г.М.Лебідь-Гавенко,

при секретарі - Т.С.Данильченко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) "Васильківський шкірзавод" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про стягнення з ВАТ "Васильківський шкірзавод" заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 2128,34 грн. і середній заробіток за час затримки її розрахунку за період з 22 листопада 2011 року до 01 травня 2014 року в розмірі 70 338,42 грн.

Вказуючи на те, що починаючи з серпня 1991 року вона перебувала у трудових відносинах з ВАТ „Васильківський шкірзавод", працюючи на посаді майстра.

21 листопада 2011 року Наказом № 91-К її було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із ліквідацією підприємства.

22 серпня 2011 року Постановою Господарського суду Київської області призначено ліквідатором банкрута ВАТ „Васильківський шкірзавод" арбітражного керуючого Швачку С.В., за довідкою якого від 24 квітня 2014 року розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 перед датою звільнення складав 116,07 грн.

ОСОБА_1 посилаючись на те, що розмір заборгованості по її заробітній платі, за листопад 2011 року становить 2128,34 грн., а заборгованість середнього заробітку за час затримки виплати запробітної плати ВАТ „Васильківський шкірзавод" перед нею за період розрахунку з грудня 2011 року до квітня 2014 року складає 70338,42 грн., просить стягнути із ВАТ „Васильківський шкірзавод" загальну суму заборгованості у розмірі 72 466,76 грн.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду заяву про слухання справи за її відсутності. При вирішенні спору покладається на думку суду. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.13).

ВАТ „Васильківський шкірзавод", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Про причини неявки не повідомив. Заяви про розгляд справи у його відсутності не надав (а.с.14).

Оскільки позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом положень ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що ОСОБА_1 починаючи з серпня 1991 року перебувала у трудових відносинах з ВАТ „Васильківський шкірзавод", працюючи на посаді майстра, що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с.6).

Відповідно до витягу з Наказу № 91-к від 21 листопада 2011 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу охорони праці ВАТ „Васильківський шкірзавод" за п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку із ліквідацією підприємства (а.с. 11).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1439 від 12 червня 2014 року, ВАТ "Васильківський шкірзавод" перебуває у стані припинення за судовим рішенням Господарського суду Київської області від 08 вересня 2011 року про банкрутство. Ліквідатором призначено Швачку Сергія Васильовича. (а.с. 16-17).

Відповідно до довідки № 27 від 24 квітня 2014 року, виданої ліквідатором Швачка С.В., ОСОБА_1 дійсно працювала на ВАТ „Васильківський шкірзавод" та станом на 16 квітня 2014 року заборгованість по його заробітній платі за листопад 2011 року становить 2 128,34 грн. (а.с. 3).

Згідно довідки № 28 від 24 квітня 2014 року, виданої ліквідатором Швачка С.В., розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 перед датою звільнення складав 116,07 грн. (а.с.4).

З огляду розрахунку компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, наданого ОСОБА_4, заборгованість ВАТ „Васильківський шкірзавод" із невиплати середнього заробітку належного ОСОБА_1 за весь час затримки по день фактичного розрахунку становить 70 338,42 грн. (а.с. 5)

Згідно до положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України та положень Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2013 від 15.10.2013р., № 9-рп/2013 від 15.10.2013р. про роз'яснення положень зазначеної статті кодексу, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного у місті, міського чи міськрайонного суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За статтею 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи, що в судовому засіданні установлено, що на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи ВАТ „Васильківський шкірзавод" не проведено з нею повного розрахунку по заробітній платі, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач звільнений від оплати судових витрат, то згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судові витрати у вигляді судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 47, 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 208, 209 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ВАТ "Васильківський шкірзавод" про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з ВАТ "Васильківський шкірзавод", код ЄДПРОУ № 00307862, на користь ОСОБА_1 2 128 гривень 34 копійки заборгованість по заробітній платі, 70 338 гривень 42 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку, а всього 72 466 гривень 76 копійки.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ВАТ "Васильківський шкірзавод" в дохід держави 724,67 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко