Ухвала суду № 40100443, 15.05.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/946/14-ц 15.05.2014 15.05.2014 15.05.2014

Провадження № 22ц/784/1493/14 Суддя першої інстанції Маржина Т.В.

Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

15 травня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Шолох З.Л., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

без участі позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позову

за апеляційною скаргою

Підгороднянської селищної ради Первомайського району Миколаївської області

на ухвалу

судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 квітня 2014 року

постановлену за позовом

Підгороднянськї селищної ради Первомайського району Миколаївської області ( далі - Підгороднянська селищна рада) до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року Підгороднянська селищна рада звернулася з позовом до ОСОБА_2 про виселення її з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що вказаний будинок та квартира знаходяться у власності селищної ради. 30 грудня 2008 року між КП «Затишок» та відповідачкою був укладений договір найму (піднайму) вказаної квартири. Оскільки КП «Затишок» не мало право укладати такий договір та порушило права власності територіальної громади, відповідачка яка самоуправно зайняла житлове приміщення підлягає виселенню з квартири. Позивач посилався як на вимоги ЖК України, так і на ст. 391 ЦК України.

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 квітня 2014 року позовна заява повернута позивачу для подання до належного суду.

В апеляційній скарзі Підгороднянська селищна рада просить скасувати ухвалу, посилаючись на помилковість висновків про непідсудність справи суду.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу суддя виходила з того, що хоча спірна квартира і знаходиться на території Первомайського району Миколаївської області, але справа не підсудна Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області, оскільки відповідачка проживає та зареєстрована в м. Києві. При цьому, підстав застосовувати правила виключної підсудності немає, оскільки в даному випадку не йдеться про спір з приводу нерухомого майна.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Так, згідно з п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст. 114 ЦПК). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст.ст. 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Також в п. 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України (яка регулює правила виключної підсудності), позови, що виникають з приводу захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини.

Як було згадано вище, позивач посилається як на порушення свого права власності на квартиру, в тому числі вказує на обмеження в праві користування та розпорядження квартирою, так і на нікчемність договору найму житлового приміщення укладеного відповідачкою та третьою собою, і на незаконність користування відповідачкою спірним житлом, нерухомим майном. Отже вказував на необхідність захисту права власності та своїх речових прав.

З огляду на вказане, висновки в ухвалі щодо непідсудності позову Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області з приводу того, що він не відноситься до позову з приводу нерухомого майна є помилковими і передчасним.

За викладеного колегія суддів вважає, що увалу у відповідності до ст. 312 ЦПК України необхідно скасувати, а позовну заяву повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Підгороднянської селищної ради Первомайського району Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 квітня 2014 року скасувати, а позовну заяву повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: