Рішення № 40100218, 04.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2014 р.Справа № 916/2012/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт";

до відповідачів: 1) Приватного підприємства "Істок-777";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибоконсервний комбінат";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Приватного підприємства "Істок-777": 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Груп"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансвагонсервіс"

про стягнення 6 800 000 грн.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: Луковецька К.О. - довіреність від 03.01.2014 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи ТОВ "Грін Груп": Стрельникова Л.Ю.- довіреність від 07.03.2014 року;

від третьої особи ТОВ "Укртрансвагонсервіс": Величко К.Г. - довіреність від 15.05.2013 року.

СУТЬ СПОРУ: 31.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Істок-777" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибоконсервний комбінат", в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за договором позики від 24.04.2013р. у розмірі 6 800 000 грн. та витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" умов договору позики від 24.04.2013р. в частині повного та своєчасного повернення позики, а також невиконання ПП "Істок-777", як поручителем, грошових зобов'язань за ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат", що виникли з названого договору позики.

Одночасно із позовною заявою ТОВ "Інтерфлот-продукт" до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України, Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області, Реєстраційній службі Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області та іншим особам здійснювати дії по реєстрації, перереєстрації, зміни реєстраційних розділів, створення нових розділів, внесення чи вилучення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомості та обладнання, розташованих за адресою: комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській, 112, на земельній ділянці розміром 1850 кв.м.; цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м.Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській, 106, на земельній ділянці розміром 6070 кв.м.; комплекс будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Маршала Бірюзова, 1, на земельній ділянці розміром 9470 кв. м., та заборонити Приватному підприємству "Істок-777" та іншим уповноваженим органам і особам вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження (продаж, міна, дарування, застава), передачу у користування (найм, оренду, позичку) та/чи зберігання третім особам нерухомого майна та обладнання, розташованих по вул. Ізмаїльській, 106, вул. Ізмаїльській, 112, вул. Маршала Бірюзова, 1, в м. Білгород-Дністровський, що належить на праві власності Приватному підприємству "Істок-777".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2014р. суддею Меденцевим П.А. було порушено провадження у справі №916/2012/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 31 липня 2013 року заяву ТОВ "Інтерфлот-продукт" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/2012/13 задоволено: заборонено Державній реєстраційній службі України, Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області, Реєстраційній службі Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області та іншим особам здійснювати дії по реєстрації, перереєстрації, зміни реєстраційних розділів, створення нових розділів, внесення чи вилучення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомості та обладнання, розташованих за адресою: комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходяться в м.Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській, 112, на земельній ділянці розміром 1850 кв.м.; цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській, 106, на земельній ділянці розміром 6070 кв.м.; комплекс будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Маршала Бірюзова, 1, на земельній ділянці розміром 9470 кв.м.; заборонено ПП „Істок-777" та іншим уповноваженим органам і особам вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження (продаж, міна, дарування, застава), передачу у користування (найм, оренду, позичку) та/чи зберігання третім особам нерухомого майна та обладнання, розташованих по вул. Ізмаїльській, 106, вул. Ізмаїльській, 112, вул. Маршала Бірюзова, 1 в м. Білгород-Дністровський, що належить на праві власності Приватному підприємству „Істок-777".

02.08.2013р. до канцелярії суду від ТОВ "Грін Груп" та ТОВ "Укртрансвагонсервіс" надійшла заява про залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (т.1 а.с.34-37).

Крім того, 02.08.2013р. ТОВ "Грін Груп" до суду було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.07.2013р. про забезпечення позову, у зв'язку з чим у подальшому матеріали оскарження ухвали на 32 аркушах були направлені до Одеського апеляційного господарського суду.

В процесі розгляду вказаної скарги Одеським апеляційним господарським судом залучено до участі у справі №916/2012/13 ТОВ "Грін Груп" та ТОВ "Укртрансвагонсервіс" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні ПП "Істок-777", оскільки оскаржувана ухвала та можливе прийняття подальших рішень по справі може вплинути на їх права та законні інтереси.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2013р. ухвалу господарського суду Одеської області від 31.07.2013 року по справі №916/2012/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Грін Груп" та ТОВ "Укртрансвагонсервіс" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 р. у справі № 916/2012/13 залишено без змін.

15.08.2013р. до суду від Приватного підприємства "Істок-777" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт" про визнання договору поруки від 24.04.2013р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2013р. №916/13/1331 по справі №916/2012/13 (суддя Меденцев П.А.) зустрічну позовну заяву ПП "Істок-777" повернуто без розгляду на підставі п.4 ст. 63 ГПК України з огляду на невідповідність позовної заяви вимогам п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України, а саме: до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2013р. скасовано заходи щодо забезпечення позову, які були вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 31 липня 2013 року про забезпечення позову по справі №916/2012/13.

19.08.2013р. до канцелярії суду надійшла апеляційна скарга ПП "Істок-777" на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.08.2013 року про повернення зустрічної позовної заяви.

Приймаючи до уваги надходження вказаної апеляційної скарги, ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2013р. провадження у справі №916/2012/13 зупинено.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. апеляційну скаргу ПП "Істок-777" на ухвалу господарського суду Одеської області від 16 серпня 2013 року по справі №916/2012/13 повернуто скаржнику.

Крім того, 21.08.2013р. до канцелярії суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Інтерфлот-продукт" на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.08.2013р. про скасування заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить її скасувати, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфлот-продукт" задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 20 серпня 2013 року по справі №916/2012/13 скасовано.

18.09.2013р. до канцелярії суду від Одеського апеляційного господарського суду надійшов запит про надіслання до останнього матеріалів оскарження ухвали від 20.08.2013р. по справі №916/2012/13, у зв'язку із надходженням касаційних скарг ТОВ "ГРІН ГРУП" та ТОВ "Укртрансвагонсервіс" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у справі №916/2012/13.

Супровідним листом від 19.09.2013р. вказані матеріали оскарження ухвали були направлені до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2013р. касаційні скарги ТОВ "Грін Груп" та ТОВ "Укртрансвагонсервіс" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2013р. у справі № 916/2012/13 господарського суду Одеської області залишено без змін.

Крім того, 05.09.2013р. не погоджуючись з ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2013 року про повернення зустрічної позовної заяви, ПП „Істок-777" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило вказану ухвалу скасувати, а справу №916/2012/13 передати на розгляд господарського суду Одеської області, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. (т.1 а.с.147-149) ухвалу господарського суду Одеської області від 16.08.2013р. №916/13/1331 по справі №916/2012/13 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2013р. (т.1 а.с.163), приймаючи до уваги повернення справи №916/2012/13 до господарського суду, провадження у справі №916/2012/13 поновлено.

10.10.2013р. до суду надійшов запит Одеського апеляційного господарського суду про надіслання матеріалів справи №916/2012/13 до останнього, з огляду на надходження касаційної скарги ПП "Істок-777" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р.

Враховуючи вищезазначене, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2013р. провадження по вказаній справі знов було зупинено, а справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Істок-777" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року у справі № 916/2012/13 повернуто скаржникові без розгляду. Справу № 916/2012/13 скеровано до господарського суду Одеської області.

Приймаючи до уваги повернення до господарського суду Одеської області справи №916/2012/13, ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2013р. (т.1 а.с.199) провадження по справі №916/2012/13 поновлено.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 08.01.2014р., приймаючи до уваги перебування судді Меденцева у відпустці 08.01.2014р., а також те, що розгляд справи №916/2012/13 призначено на вказану дату, з метою дотримання процесуальних строків вказану справу передано на розгляд судді Рога Н.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області суддею Рога Н.В. справу №916/2012/13 прийнято до свого провадження. Крім того, вказаною ухвалою суду розгляд справи №916/2012/13 відкладено на 17.02.2014р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 03.02.2014р., приймаючи до уваги повернення судді Меденцева П.А. з відпустки, справу №916/2012/13 передано на розгляд останнього.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2014р. суддею Меденцевим П.А. справу №916/2012/13 прийнято до провадження із призначенням судового розгляду справи на раніше визначену дату.

03.03.2014р. ТОВ "Інтерфлот-продукт" подано до суду заяву про зупинення провадження по вказаній справі до розгляду судом справи №916/2183/13 (т.1 а.с.230-234).

03.03.2014р. ТОВ "Грін Груп" подано до суду заперечення на заяву про зупинення провадження у справі №916/2012/13 (т.2 а.с.1-2), згідно якої ТОВ "Грін Груп" просить суд в задоволенні вказаної заяви відмовити.

11.03.2014р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" до ТОВ "Інтерфлот-продукт" про визнання недійсним договору позики від 24.03.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2014р. зустрічну позовну заяву ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" повернуто без розгляду на підставі п.4 ст. 63 ГПК України, з огляду на невідповідність позовної заяви вимогам п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України, а саме: до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.

14.03.2014р. представниками ПП "Істок-777", ТОВ "Інтерфлот-продукт" та ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" подано до суду мирову угоду із заявою про її укладення (т.2 а.с.14-19).

20.03.2014р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" на ухвалу суду від 13.03.2014р. про повернення зустрічної позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою суду від 20.03.2014р. провадження по справі №916/2012/13 зупинено, а справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.2014р. апеляційну скаргу на ухвалу суду від 13.13.2014р. по справі №916/2012/13 повернуто ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат". Справу направлено до господарського суду Одеської області.

Приймаючи до уваги повернення 02.04.2014р. з Одеського апеляційного господарського суду матеріалів справи №916/2012/13, а також перебування судді Меденцева П.А. на лікарняному з 02.04.2014р., призначено повторний автоматичний розподіл вказаної справи, за результатами якого дану справу розподілено судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 07.04.2014р. справу №916/2012/13 прийнято суддею Щавинською Ю.М. до свого провадження. Крім того, вказаною ухвалою, приймаючи до уваги те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунено, провадження у справі №916/2012/13 поновлено із призначенням її до розгляду у судовому засіданні.

02.06.2014р. представником ТОВ "Грін Груп" подано до суду заперечення на заяву про укладання мирової угоди (т.2 а.с.88-91), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні вказаної заяви, оскільки заявлена сторонами мирова угода абсолютно не відповідає нормам права, є протизаконною, порушує права інших осіб, в тому числі тих, що не є сторонами у даній справі.

В обґрунтування своїх заперечень третя особа зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмету позову. Натомість, як вбачається з тексту мирової угоди, відповідач ПП "Істок-777" зобов'язується передати у власність позивача нерухоме майно. А позивач, в свою чергу, відмовляється від того, що буде ставити питання про стягнення з відповідачів суми боргу у розмірі 6 800 000 грн., індексу інфляції та відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Разом з тим, жодних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних нарахувань та відсотків річних позивачем не заявлялось, а отже сторони в мировій угоді намагаються вирішити ті вимоги, що не входять до предмету позову.

Крім того, ТОВ "Грін Груп" у своїх запереченнях звертає увагу суду на те, що власником майна, яке має бути передане за мировою угодою, є ТОВ "Ліверман-Україна" на підставі договорів купівлі-продажу предметів іпотеки від 23.08.2013р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.06.2014р. судом, з метою підтвердження дійсного переказу на рахунок ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" грошових коштів у сумі 6 800 000 грн., було зобов'язано АТ "Сбербанк Росії" надати до господарського суду Одеської області в строк до 13.06.2014 року інформацію на підтвердження проведення АТ "Сбербанк Росії" (Севастопольським відділенням) 24.04.2013 року операції з перерахування грошових коштів у сумі 3 000 000 грн. та 3 800 000 грн. з рахунку ТОВ "Інтерфлот-продукт" №260030233202 на рахунок ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" №26008013000830.

18.06.2014р. ТОВ "Інтерфлот-продукт" подано до суду заяву про зупинення провадження у справі (т.2 а.с.133-137), в якій просить суд зупинити провадження по справі №916/2012/13 до вирішення пов'язаної з нею господарської справи №916/2128/13 за позовом ТОВ "Істок" до ТОВ "Грін Груп", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "АБ "Експрес-банк" про визнання припиненим договору іпотеки та обтяження за цим договором, визнання відсутнім права на утримання під обтяженням майна та набрання рішення суду по вказаній справі законної сили.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2014р. справу №916/2012/13 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату суду від 18.06.2014р. призначено автоматичний розподіл справи №916/2012/13 для визначення складу колегії, за результатами якого вказану справу розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Щавинська Ю.М., суддя Брагіна Я.В., суддя Цісельський О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2014р. справу №916/2012/13 прийнято до провадження колегією суддів у вище визначеному складі.

У судовому засіданні 04.08.2014р. представник позивача надав пояснення по справі, просив суд не розглядати подані раніше клопотання про зупинення провадження у справі №916/2012/13 з огляду на відсутність такої необхідності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов. Крім того, представник позивача підтримав подану раніше заяву про затвердження мирової угоди.

Представник відповідача, Приватного підприємства "Істок-777", у судові засідання не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (т.2 а.с.53,84, 123,151, т.3 а.с.9), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибоконсервний комбінат", у судові засідання також не з'явився, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (т.2 а.с.54,74,85,122,148, т.3 а.с.10), про причини нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 04.08.2014р. залишили вирішення спору на розсуд суду. Разом з тим, проти задоволення заяви про затвердження мирової угоди заперечували, наполягали на відмові у її задоволенні.

Приймаючи до уваги, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд, розглянувши у судовому засіданні 04.08.2014р. заяву представників позивача та відповідачів про затвердження мирової угоди, відмовив у її задоволенні з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. При цьому, ці заяви повинні бути підписані відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Зазначене вище також кореспондується з постановою пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р., відповідно до п.3.19. якої одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

При цьому, мирову угоду з боку ТОВ „Чорноморський рибоконсервний комбінат" підписано представником ОСОБА_4, проте довіреність від вказаного підприємства суду не надано, а додана до заяви довіреність від 19.02.2014р. видана ТОВ „Перша Севастопольська компанія з управління активами (т.2 а.с.22).

Крім того, відмовляючи у затвердженні мирової угоди суд перш за все враховує відсутність у матеріалах справи доказів, що підтверджують право власності на майно, що має бути передано за мировою угодою.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглядати вимоги позивача у редакції позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2013р. між ТОВ "Інтерфлот-продукт" (Позикодавець) та ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" (Позичальник) було укладено договір позики (т.1 а.с.9-10), відповідно до умов якого Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором та діючим законодавством України, зобов'язався передати у власність Позичальника безвідсоткову позику, а останній зобов'язався прийняти позику та повернути її Позикодавцю у визначений вказаним договором строк.

Пунктом 2 договору встановлено розмір позики, який складає 6 800 000 грн.

Позика надається шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Позичальника, вказаний в договорі. Повна сума позики має бути перерахована на розрахунковий рахунок Позичальника на протязі трьох календарних днів з моменту підписання договору (п.3 договору).

Згідно п.4 договору факт отримання Позичальником від Позикодавця грошових коштів підтверджується банківською випискою. Вказана виписка є доказом передачі грошових коштів.

Як свідчать матеріали справи, а саме: банківська виписка (т.1 а.с.14), позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши платіжними дорученнями №5299 та №5300 від 24.04.2013р. на розрахунковий рахунок ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" грошові кошти у сумі 6 800 000 грн. Крім того, проведення операції з перерахування грошових коштів у сумі 6 800 000 грн. з рахунку ТОВ "Інтерфлот-продукт" № 260030233202 на рахунок ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" № 26008013000830 підтверджується довідкою ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" №5236/4/07-2-6-ВТ від 24.06.2014р. (т.3 а.с.11).

Відповідно до п. 5 договору позика підлягає поверненню шляхом перерахунку суми, вказаної в п.2 договору, на розрахунковий рахунок Позикодавця до 24.06.2013р.

Разом з тим, як встановлено судом, у передбачений договором строк ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" суму позики повернуто не було, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача 2 було направлено вимогу від 25.06.2013р. про сплату заборгованості у семиденний строк з дня отримання вказаної вимоги (т.1 с.16).

Листом за вих. №28-06/13 від 28.06.2013р. (т.1 а.с.17) ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" було повідомлено позивача про неможливість на даний час повернути суму позики.

Так, статтею 1049 параграфа 1 вказаної глави ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач-1, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

Враховуючи, що відповідач-1 у передбачений договором строк не повернув суму позики, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у сумі 6 800 000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оцінюючи вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, суд зазначає наступне:

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 вказаного Кодексу встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2013р. між ТОВ "Інтерфлот-продукт" (Кредитор) та ПП "Істок-777" (Поручитель) було укладено договір поруки (т.1 а.с.11-13), відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" (Боржник) зобов'язань щодо повернення суми позики, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням позики за договором позики від 24.04.2013р.

Відповідно до п. 3.2. договору поруки у випадку невиконання Боржником основного зобов'язання Кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя та/або Боржника, як у солідарних боржників.

Пунктом 4.1.1. договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення Боржником основного зобов'язання, самостійно виконати зазначений обов'язок Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги Кредитора.

Як встановлено судом та не спростовано сторонами під час судового розгляду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт" було направлено на адресу

Приватного підприємства "Істок-777" вимогу про сплату заборгованості за №03/07-1 від 03.07.2013р. (т.1 а.с.15), в якій зазначило про невиконання ТОВ "Чорноморський рибоконсервний комбінат" своїх зобов'язань за договором позики та просило оплатити заборгованість у сумі 6 800 000 грн. у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Однак, зазначена вимога залишилась без відповіді та задоволення. Крім того, про цілковиту обізнаність поручителя щодо наявності зобов'язання свідчить укладення між сторонами мирової угоди, поданої на затвердження суду (т.2 а.с.16-19).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про солідарне стягнення з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибоконсервний комбінат" та поручителя - Приватного підприємства "Істок-777" заборгованості у сумі 6 800 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд виходить з того, що відповідно до абзацу 3 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі, коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Приймаючи до уваги вищенаведене, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів порівну.

Крім того, суд також зазначає, що відповідно до ст.68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

За змістом п.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" підставою скасування заходів до забезпечення позову до виконання рішення або зміни способу його виконання, є, зокрема, випадок, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про скасування заходів до забезпечення позову, суд виходить з того, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2014р. по справі №916/1886/14 (т.3 а.с.25-45) було залишено в силі рішення господарського суду Одеської області від 12.06.2014р. по справі №916/1886/14 (т.3 а.с.14-21) в частині визнання недійсними свідоцтва про право власності №448986 від 13.02.2013р., виданого Реєстраційною службою Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, згідно з яким ПП "Істок-777" є власником цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській, 106, свідоцтва про право власності №450752 від 13.02.2013р., виданого Реєстраційною службою Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, згідно з яким ПП "Істок-777" є власником цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Білгород-Дністровському, вул. Ізмаїльській, 112, свідоцтва про право власності №459235 від 13.02.2013р., виданого Реєстраційною службою Білгород-Дністровського МРУЮ Одеської області, згідно з яким ПП "Істок-777" є власником цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Білгород-Дністровському, вул. Маршала Бірюзова, 1.

Одночасно зазначеною постановою було встановлено, що ОСОБА_6, не будучи власником вказаного майна, незаконно вніс ці об'єкти нерухомого майна до статутного фонду ПП "Істок-777" за актом прийому-передачі від 07.02.2013р., який є нікчемним відповідно до положень ст.ст. 317, 319 ЦК України, а власником майна є ТОВ "Ліверман-Україна".

Таким чином, вказаною постановою фактично встановлено факт відсутності у Приватного Підприємства "Істок-777", який є відповідачем у даній справі, права власності на зазначені об'єкти.

При цьому, ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2013р. про забезпечення позову, яка є чинною, заборонено вчиняти дії щодо саме зазначених об'єктів, що належать на праві власності Приватному підприємству "Істок-777". Таким чином, вказані заходи застосовані судом саме для забезпечення виконання рішення у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт", пред'явленого, зокрема, до Приватного підприємства "Істок-777".

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що станом на день вирішення справи змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим вказані заходи до забезпечення позову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 44, 49 ,68,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибоконсервний комбінат" (01001, м. Київ, Печерський район, вул. Архітектора Городецького, буд. 11 Б, код ЄДРПОУ 37194720) та Приватного підприємства "Істок-777" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37123879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт" (99003, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Комуністична, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 34464394) заборгованість у сумі 6 800 000 /шість мільйонів вісімсот тисяч/ грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморський рибоконсервний комбінат" (01001, м. Київ, Печерський район, вул. Архітектора Городецького, буд. 11 Б, код ЄДРПОУ 37194720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт" (99003, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Комуністична, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 34464394) витрати по сплаті судового збору у сумі 34 410 /тридцять чотири тисячі чотириста десять/ грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Істок-777" (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, буд. 1, код ЄДРПОУ 37123879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот-продукт" (99003, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Комуністична, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 34464394) витрати по сплаті судового збору у сумі 34 410 /тридцять чотири тисячі чотириста десять/ грн.

4. Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2013р. у справі № 916/2012/13, скасувати.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2014р.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Брагіна Я.В.

Суддя Цісельський О.В.