Постанова № 40099680, 07.08.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2842/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Колодяжному Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу по єдиному податку з фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2014 року позивач Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про стягнення боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 3014,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у відповідача заборгованості по єдиному податку яка виникла у зв'язку з несплатою сум податку за самостійно задекларованими податковими зобов'язаннями.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач заперечення на позов не надав, конверт із копією ухвали про відкриття провадження, направлений відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернувся до суду із відміткою поштової організації 05.08.2014 року "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Судом визнано за можливе розглядати справу за даної явки на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, в порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, як фізична особа - підприємець, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено відповідний запис.

Відповідач перебуває на обліку в Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, як суб'єкт господарювання з 19.08.1996 за № 5889.

Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

У відповідності до п. 293.1 та ч. 2 п. 293.2 ст. 293 ПК України ставка єдиного податку для другої групи платників єдиного податку встановлюється сільськими, селищними та міськими радами у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Пункт 295.1. статті 295 ПК України зазначає, що "Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року".

Відповідач перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 року на підставі поданої ним заяви та обрано 2 група спрощеної системи зі ставкою єдиного податку у розмірі 20% від мінімальної заробітної плати. /а.с.10/.

Мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2013 рік становила - 1 147,00 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України" від 06.12.2012 №5515), а 1 січня 2014 року - 1 218.00 грн. (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України" від 16.01.2014 №719). Як наслідок ставка єдиного податку платника другої групи у 2013 році становила 229,40 грн., а в 2014 році - 243,60 грн.

Отже, відповідач за період з травня 2013 року по червень 2014 року зобов'язаний був сплатити суму у розмірі 8229,4 грн. (8 місяців 2013 року) + 6243,6 грн. (6 місяців 2014 року) = 3 296,80 грн.

Заборгованість Відповідача зменшена за рахунок наявної переплати у розмірі 130,74 грн. та часткової сплати в розмірі 170,00 грн. (22.05.2014 р. згідно платіжного доручення №2РЬ362263), і на момент звернення до суду складає 3014,80 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку в розмірі 3014,80 грн. є сумою податкового боргу.

Згідно п.41.2 статті 41 ПК України, контролюючі органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України, визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені законом строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Норма ст. 59 ПК України передбачає, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу /п. 59.3 ст. 59 ПК України/

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення /п. 59.4 ст. 59 ПК України/.

Так, керуючись вищевикладеним, у строки визначені ПК України, відповідачу 04.10.2013 року направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу від 02.10.2013 року №345-17 на суму 1589,76 грн., яку повернуто на адресу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області з відміткою пошти про неможливість вручення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків в порядку, встановленому для податкового повідомлення-рішення.

Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги суду не надано, вимога не була погашена відповідачем, кошти в добровільному порядку не сплачено.

Відповідно до п. 87.11. ст. 87. ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (іден.номер НОМЕР_2) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 3014 (три тисячі чотирнадцять) грн. 80 коп. на р/р 31516970700008, одержувач: УК у м. Кременчуці /м. Кременчук/, 18050400, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 12 серпня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко