Постанова № 40098804, 30.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/75

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 липня 2014 року 15:09 № 826/3740/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Державного підприємства "Завод 410 цивільної авіації" про застосування заходів реагування, за участі представників сторін:

представник позивача Хитрик М.В.;

представник відповідача Демський А.Л.,

представник відповідача Кудєсов Д.Л.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного підприємства " Завод 410 цивільної авіації" (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення роботи державного підприємства " Завод 410 цивільної авіації" (код 01128297), а саме: зупинення роботи з експлуатації приміщень на території № 1: лікувально-відновлювальний комплекс; цех № 6; ангар цеху № 10; великий ангар; цех № 3 та експлуатації приміщень на території № 2: Мотовипробувальна станція, які розташовані у Солом'янському районі м. Києва по пр-ту Повітрофлотський, 94, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері зазначених приміщень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/3740/14.

08 квітня 2014 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли заперечення відповідача проти адміністративного позову та клопотання про розгляд справи за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2014 призначено адміністративну справу 826/3740/14 до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 30.07.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Управління з питань наглядово - профілактичної діяльності головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в м. Києві від 03.03.2010 № 1/31/83 до державного підприємства " Завод 410 цивільної авіації" було застосовано запобіжні заходи шляхом зупинення подальшої експлуатації приміщень лікувально - відновлювального комплексу, цехів № 3, 4, 6, ангару цеху № 10, великого ангару, приміщення вузла зв'язку, складів № 61-64 та мотовипробувальної станції у зв'язку із виявленням 150 пунктів порушень вимог протипожежних норм (Т.1, арк. 24-31).

Рішенням головного управління держтехногенбезпеки у м. Києві від 06.02.2012 № 29/1/167 призупинено виконання постанови про застосування запобіжних заходів від 03.03.2010 № 1/31 на строк з 06.02.2013 по 10.03.2013 року (Т. 1, арк. 32).

На підставі наказу на проведення позапланової перевірки від 19.02.2014 № 53 та посвідчення на проведення перевірки від 24.02.2014 № 41, виданих Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України», затвердженого наказом МНС України від 25.02.2012 № 863, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.06.2012 № 1054/21366 та з метою контролю за приписами, постановами про застосування запобіжних заходів проведено позапланову перевірку державного підприємства " Завод 410 цивільної авіації" (код ЄДРПОУ 01128297) по проспекту Повітрофлотський, 94 з питань дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка проводилась з 06.03.2014 по 07.03.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 07.03.2014 № 63 та виявлено низку порушень.

Згідно рапорта провідного інспектора ВНзаОВО УЗНС ГУ ДСНС України у м. Києві старшого лейтенанта служби цивільного захисту Лісового О.А., в ході позапланової перевірки відповідача було виявлено ряд невиконаних порушень правил пожежної безпеки вказаних в постанові про застосування запобіжних заходів від 03.03.2010 № 1/31/83 (Т. 1, арк. 33), у зв'язку з чим контролюючий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування до державного підприємства " Завод 410 цивільної авіації".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу другого статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абз. 3 ст. 1 Закону).

Відповідно до статті 2 зазначеного закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно частини першої статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що державним підприємством " Завод 410 цивільної авіації" здійснюється ряд заходів щодо усунення вказаних порушень протипожежних норм, оскільки, як вбачається з акту позапланової перевірки від 07.03.2014 № 63 відповідачем з 2010 по 2014 рік було усунено125 пунктів порушень, а щодо решти порушень підприємством продовжуються вживатись заходи для їх усунення, що підтверджується наданими доказами (Т. 1, арк. 110-188, 215-251, Т. 2, арк. 1-9, 16-54).

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи відповідачем було усунуто частину порушень, позивач здійснив позапланову перевірку для підтвердження цієї інформації.

Так, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було проведено позапланову перевірку державного підприємства " Завод 410 цивільної авіації" (код ЄДРПОУ 01128297) по проспекту Повітрофлотський, 94 з питань дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, яка проводилась з 04.07.2014 по 10.07.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 10.07.2014 № 208.

Позивачем за результатами перевірки встановлені 15 пунктів порушень законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб:

- територія № 1: лікувально - відновлювальний комплекс:

1) приміщення не обладнанні установкою адресованої автоматичної пожежної сигналізації (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 4.1 таблиці В.1, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

- цех № 6:

2) приміщення цеху не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 11.2 таблиці В.1, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

3) приміщення не обладнані установкою адресованої автоматичної пожежної сигналізації (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 11.2 таблиці В.1, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

4) камери для фарбування не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 7.29 таблиці В.2, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

5) камери для сушки пофарбованих виробів не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 7.31 таблиці В.2, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

- ангар цеху № 10:

6) приміщення цеху не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 8 таблиці В.2, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

7) приміщення цеху не обладнані установкою адресованої автоматичної пожежної сигналізації (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 8 таблиці В.2, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

8) не здійснено підвищення межі вогнестійкості металевих конструкцій ферм покриття, як для будівлі ІІ ступеню вогнестійкості (не менше R 30) (п. 4.2.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 2.17 таблиці 4 ДБН В.1.1-7-2002);

- великий ангар:

9) приміщення цеху не обладнані автоматичною системою пожежогасіння (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 8 таблиці В.2, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

10) приміщення цеху не обладнані установкою адресованої автоматичної пожежної сигналізації (п. 6.1.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 8 таблиці В.2, додатку В ДБН В.2.5-56-2010);

11) не здійснено підвищення межі вогнестійкості металевих конструкцій ферм покриття, як для будівлі ІІ ступеню вогнестійкості (не менше R 30) (п. 4.2.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 2.17 таблиці 4 ДБН В.1.1-7-2002);

12) в приміщенні електрощитової не встановлені протипожежні двері першого типу з сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО та межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 (п. 2.9, п.4.2.4 НАПБ А.01.001-2004, таблиці 1 ДБН В.1.1-7-2002);

13) підсобні приміщення не відокремлені від приміщення цеху протипожежною перегородкою першого типу з заповненням отворів у ній протипожежними вікнами, дверима з сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО та межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 (п. 2.9, п.4.2.4 НАПБ А.01.001-2004, таблиці 1 ДБН В.1.1-7-2002);

- цех № 3:

14) не наданий акт приймання системи автоматичної пожежної сигналізації з експлуатацією з підписами представників органів державного пожежного нагляду (п. 6.1.10 НАПБ А.01.001-2004);

15) в приміщенні електрощитової не встановлені протипожежні двері першого типу з сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО та межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 (п. 2.9, п.4.2.4 НАПБ А.01.001-2004, таблиці 1 ДБН В.1.1-7-2002).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з березня по липень 2014 року були усунуті 10 пунктів порушень протипожежних норм. Крім цього, на підтвердження реальності проведення дій щодо усунення решти порушень, які залишилися на підприємстві, відповідач надав ряд документів, які містяться в матеріалах справи (Т. 2, арк. 72-94)

Крім того, згідно арк. 14 акту позапланової перевірки від 07.03.2014 № 63, позивач під час проведення перевірки керувався відповідними нормами чинного законодавства України, а саме: Кодексом цивільного захисту України (КЦЗУ), Положенням про Державну пожежну охорону (Положення про ДПО), Критеріями за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки (Ступінь ризику ТтаПБ), Порядком страхування, Типовими нормами належності вогнегасників (НАПБ Б.03.001-2004), Правилами пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-2004) та Правилами техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, організаціях, установах та на небезпечних територіях (ПТБ), тобто нормами ДБН В.1.1-7-2002 і ДБН В.2.5-56:2010 позивач нібито не керувався, разом з тим в акті наявні посилання на порушення саме ДБН В.1.1-7-2002 і ДБН В.2.5-56:2010.

Норми ДБН В.1.1-7-2002 пожежна безпека об'єктів встановлюють пожежно-технічну класифікацію будівельних матеріалів, конструкцій, протипожежних перешкод, зовнішніх пожежних драбин, сходів та сходових кліток, будинків і споруд (надалі - будинків), приміщень, а також загальні вимоги щодо забезпечення безпеки людей у разі виникнення пожежі, пожежної безпеки конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, обладнання будинків, приміщень інженерно-технічними засобами захисту від пожежі.

Норми ДБН В.1.1-7-2002 поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення.

Відтак, якщо відповідач не проводив нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків дані норми ДБН не могли бути застосовані до відповідача під час цієї перевірки.

Доказів того, що відповідачем проводилось нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків на вимогу суду позивач не надав.

Сфера застосування ДБН В.2.5-56:2010 системи протипожежного захисту поширюються на проектування, монтування, уведення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту (СПЗ), а саме:

- автоматичних систем пожежогасіння (АСПГ);

- систем пожежної сигналізації (СПС);

- систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО);

- систем димо- та тепловидалення та підпору повітря (СДТ);

- систем централізованого пожежного спостереження (СЦПС);

- диспетчеризації (СПЗ).

Пунктом 4.2 ДБН В.2.5-56:2010 визначено, що дані будівельні норми встановлюють види об'єктів які підлягають обов'язковому обладнанню АСПГ та СПС під час їхнього будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою за НАПБ Б.03.002.

Отже, перевіряючий Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві під час перевірки державного підприємства " Завод 410 цивільної авіації" використовував нормативні акти, які поширюються на нове будівництво, розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, реставрацію, капітальний ремонт будинків і приміщень різного призначення, в той час, як вони застосуванню не підлягають.

Крім цього, дані норми державного будівельного контролю не внесені до переліку нормативно-правових актів, на підставі яких складено акт та яким відповідають питання, передбачені цим актом, хоча висновки щодо порушень відповідачем вимог законодавства саме передбачені нормами ДБК.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно пунктів 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу пунктів 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Суд вважає необхідним зазначити, що позивачем, не було безпосередньо вказано, які саме встановлено порушення вимог державним підприємством " Завод 410 цивільної авіації" у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей.

Крім цього, як вбачається з висновку начальника Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту Кропивницького В.С. від 28.07.2014 № 93/4-1302, надано роз'яснення, що порушення вимог протипожежних норм та правил, що мають місце на державному підприємстві " Завод 410 цивільної авіації" не можуть бути причиною виникнення пожежі, проте можуть опосередковано вплинути на час евакуації людей та гасіння пожежі (Т.2, арк. 115).

На думку суду, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство " Завод 410 цивільної авіації" на момент розгляду справи, усунуло більшість виявлених порушень за період з 2010 по 2014 рік. На підтвердження факту усунення порушень відповідачем надані письмові заперечення проти позову та пояснення щодо застосування заходів реагування із належними доказами таких дій.

Враховуючи наведені обставини справи та положення чинного законодавства, а саме те, що позивачем не було наведено, які безпосередньо порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вчинені відповідачем, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також зважаючи на те, що більшість із виявлених порушень були усунуто відповідачем, а решта 15 пунктів, ніби-то виявлених порушень не можуть застосовуватись до відповідача, оскільки позивач стверджує про наявність порушень ДБН В.1.1-7-2002 і ДБН В.2.5-56:2010, в той час, як судом встановлено, що дані норми ДБН не могли бути застосовані до відповідача, оскільки він не здійснював нове будівництво, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації, капітального ремонту, зміни функціонального призначення та категорії приміщень, суд дійшов висновку про необґрунтованість застосування до відповідача заходу реагування у вигляді часткового зупинення роботи підприємства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 № 826/13530/13-а у складі колегії суддів: Гром Л.М., Бєлової Л.В. та Міщук М.С.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Так, позивачем не надано доказів застосування до відповідача заходу реагування у вигляді часткового зупинення роботи підприємства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Рекламно-Виробнича Група" не підлягають задоволенню.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова