Постанова № 40096898, 05.08.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чорного О.М.

за участю:

прокурора Свербиуса А.О.,

представника митниці Грабчака П.В.,

представника особи, щодо

якої провадження у справі

закрито ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Борматової О.М. та заступника прокурора Солом'янського району м. Києва Нагальнюка Р.В. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2014 року щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» (ЄДРПОУ 38490763, 01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 10, оф. 1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України: НОМЕР_2, виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 14.02.2007, ідентифікаційний код НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2014 року відносно ОСОБА_5 уповноваженою особою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів складено протокол про порушення митних правил № 0083/10000/14, оскільки 14.08.2013 в зоні діяльності Південної митниці з Китаю на митну територію України у контейнерах № HDMU6442948, № CAIU8419546 на підставі товаросупровідних документів: коносаменту (Bill of Lading) № SCB13070214 від 10.07.2013, інвойсу № ЕХ-0028 від 09.08.2013 переміщено товар «стрічки самоклейні», загальною вартістю 60548,88 доларів США.

Відповідно до товаросупровідних документів:

- продавцем є компанія «MAXIMUSBUSINESS LTD» (1F1, 25 Crighton Place, Edinburgh, EH7 4NY, United Kingdom, Великобританія);

- відправником товарів є "DONGGUAN WEIJIE PACKAGING INDUSTRIAL CO., LTD" (THE THIRD INDUSTRY AREA, JIAOLIAN, WANJIANG DISTRICT, DONGUAN CITY, GUANGDONG PROVINCE, Китай);

- одержувачем товарів є TOB «ВІВАТІМПОРТ» (ЄДРПОУ 38490763, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28).

Товари поставлені на виконання умов контракту № ЕХ-08-05-13 від 08.05.2013, укладеного між ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» та компанією «MAXIMUS BUSINESS LTD» (Великобританія) на умовах поставки СІР Київ.

20.08.2013 року товари, заявлені до митного оформлення в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів (митний пост «Західний») в режимі ІМ-40 за МД №100250000/2013/067685, оформлено та випущено у вільний обіг.

06.09.2013 року відповідно до законодавства України з питань митної справи, зокрема ст. 567 Митного кодексу України Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з метою перевірки законності ввезення товарів на митну територію України до Департаменту митної справи Міндоходів ініційовано направлення запиту до митних органів Великобританії.

10.12.2013 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з Департаменту митної справи Міндоходів листом № 26448/7/99-99-24-03-10-17 від 05.12.2013 вх. № 2185085/5 отримано відповідь митних органів Великобританії.

З відповіді митних органів Великобританії встановлено, що компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD» є ліквідованою та з 17 травня 2013 року виключена з реєстру.

До митного контролю, в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України подан інвойс № ЕХ-0028 від 09.08.2013, відповідно до якого продавцем та відправником товарів є компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD».

Крім того, на інвойсі № ЕХ-0028 від 09.08.2013, який також містить посилання на контракт ЕХ-08-05-13 від 08.05.2013, проставлено печатку компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD», яка відповідно до відповіді митних органів Великобританії, на час видачі вищевказаних документів є ліквідованою.

В контракті № ЕХ-08-05-13 від 08.05.2013 в розділі «Определения» зазначено, що «Счет - фактура (инвойс) - является неотъемлемым документом к Контракту, в котором стороны согласовывают ассортимент, количество, цену за единицу, общую стоимость, условия поставки каждой партии Товара и имеет силу Приложения (Спецификации)».

Отже, на час поставки товарів, враховуючи ліквідацію компанії «MAXIMUSBUSINESS LTD», контракт ЕХ-08-05-13 від 08.05.2013 був фактично не дійсним, а інвойс № ЕХ-0028 від 09.08.2013, який є невід'ємною частиною контракту та його Доповненням (специфікацією), виданий ліквідованою компанією (стороною зовнішньоекономічного контракту), яка не є здатною до укладання контракту.

В зв'язку з викладеним вище, митний орган вважає, що товари «стрічки самоклейні», загальною вартістю 60548,88 дол. США, або 483967,20 грн. згідно курсу Національного банку України на день переміщення (14.08.2013), були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання, як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та продавця товарів, що є порушенням митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 483 МК України.

Відповідно до облікової картки ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» директором підприємства є ОСОБА_5.

Директор ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» гр. ОСОБА_5, за своїми посадовими обов'язками є керівником підприємства і відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства зобов'язаний надавати для митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Відповідно, директор ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» ОСОБА_5 до поставки товарів в Україну, під час узгодження інвойсу № ЕХ-0028 від 09.08.2013, який є невід'ємною частиною контракту та його Доповненням (специфікацією), повинен був пересвідчитись в правоздатності компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD» (1F1, 25 Crighton Place, Edinburgh, EH7 4NY, United Kingdom, Великобританія).

Таким чином, митний орган вважає, що дії громадянина України ОСОБА_5 призвели до переміщення товару загальною вартістю 483967,20 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що мають ознаки підробки, містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2014 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із вказаним рішенням, представник Київської міжрегіональної митниці Міндоходів подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості предметів правопорушення з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів правопорушення, та враховуючи відсутність цих товарів зі стягненням їх вартості. Свої вимоги вона обґрунтовує тим, що справа про порушення митних правил № 0083/10000/14, порушена відносно ОСОБА_5 як посадової особи - директора ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» заведено 69 справ, з яких 42 вже розглянуті судом першої інстанції та в яких прийнято рішення про визнання осіб, що притягуються до відповідальності, винними у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу розміром 100% вартості товарів - предметів правопорушення з конфіскацією цих товарів. Враховуючи абсолютну однаковість обставин вказаних справ про порушення митних правил, заведених відносно посадових осіб ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» на підставі офіційного повідомлення митних органів Великобританії, вбачає факт суперечливого застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

Від заступника прокурора Солом'янського району м. Києва надійшла апеляційна скарга, у якій посилаючись на необґрунтованість прийнятого рішення, він просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні порушення митних правил та накласти на нього адміністративне стягнення. Вважає, що постанову суду прийнято без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи та неврахування характеру вчиненого правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що під час судового розгляду не прийнято до уваги те, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон, це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є зокрема такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника митниці та прокурора, які підтримали подані апеляційні скарги, представника особи, щодо якої провадження у справі закрито, яка просили відмовити у задоволенні апеляційних скарг, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, вважаю, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, суд першої інстанції на підставі наявних в ній доказів обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а також події цього правопорушення.

При прийнятті рішення суд послався на те, що відповідно до ст. 483 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, та адміністративна відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості.

Отже, основним безпосереднім об'єктом правопорушення за даним законом є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України, а об'єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.

Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України у тому числі і шляхом надання неправдивих відомостей, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

З наведеного випливає, що саме ОСОБА_5 згідно протоколу про порушення митних правил повинен був надати митному органу, як підставу для переміщення товарів через митний кордон України, документи, які містять неправдиві відомості відносно відправника та продавця товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості, усвідомлюючи, що в дійсності відправником товару є інша юридична або фізична особа та те, що зазначена митна вартість товару не відповідає реальній.

Згідно з ч. 2 ст. 198 МК України органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України відповідно до ст. 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України. Так, при перевезенні автомобільним транспортом документами, що містять відомості про товари, є: комерційні документи на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів; найменування товарів; відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; найменування товарів; вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів. Також подається митна декларація і рахунок або інший документ, який визначає вартість товару.

За приписами ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Як видно з матеріалів справи, при митному оформленні товару в режимі «Експорт» ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» в митній декларації за формою МД-3 зазначило достатньо відомостей, за допомогою яких можна ідентифікувати й класифікувати товар, тобто виконало вимоги відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651.

З матеріалів справи вбачається, що контракт № ЕХ-08-05-13 був укладений між ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» та компанією «MAXIMUS BUSINESS LTD» 8 травня 2013 року, тобто до того, як компанію було виключено з Реєстру. Таким чином, даних про те, що на момент укладення контракту компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD» була до цього нездатна ні у протоколі про порушення митних правил, ні у матеріалах справи не наведено, тобто не має даних, що діяла з порушенням ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Як вірно вказав суд першої інстанції, наведене свідчить про те, що лист митних органів Великобританії від 23 жовтня 2013 року, в якому міститься інформація про ліквідацію компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD» та виключення її з реєстру 17 травня 2013 року, не може вважатися належним та достатнім доказом того, що відомості про відправника та продавця товару, зазначені в товаросупровідних документах, є неправдивими, а така позиція представника митниці ґрунтується лише на припущеннях.

Згідно ст. ст. 345-354 МК України, митні органи мають право здійснювати митний контроль правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та достовірності зазначених у них даних, законності ввезення товарів на митну територію України та ін., у тому числі своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати митних платежів, результати якої оформлюються актом (довідкою), в яких за наявності зазначаються і факти заниження та факти завищення податкових зобов'язань підприємства, але і такі дані у справі відсутні.

Окрім того, ані прокурор, ані представник Київської міжрегіональної митниці Міндоходів як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій, не вказували, що дані, зазначені в товаросупровідних документах вплинули на цілі справляння митних платежів, в тому числі визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

За таких обставин вважаю, що митним органом не надано достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_5, який з 2 серпня 2013 року почав виконувати обов'язки директора ТОВ «ВІВАТІМПОРТ», тобто після укладання контракту від 8 травня 2013 року, були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, та подання ним органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості стосовно продавця саме з метою неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника митниці про те, що відносно посадових осіб ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» заведено 69 справ, по 42-х з яких судом першої інстанції прийнято рішення про визнання винними посадових осіб та накладення стягнення, а по інших прийняті протилежні рішення із закриттям провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення в діях зазначених осіб, то вони є безпідставними, та не можуть свідчити про незаконність оскаржуваного рішення суду та не є підставою для скасування постанови суду у даній справі, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства (МК України, КУпАП) по кожній конкретній справі суд з'ясовує обставини справи всебічно, повно і об'єктивно, та приймає рішення на підставі наявних у справі доказів.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку наявним у справі доказам і обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 події та складу адміністративного правопорушення, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг представника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та заступника прокурора прокуратури Солом`янського району м. Києва відсутні.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне постанову районного суду залишити без змін, а апеляційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та заступника прокурора Солом'янського району м. Києва - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 червня 2014 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення - залишити без змін, а Апеляційні скарги представника Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та заступника прокурора Солом'янського району м. Києва - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чорний