Постанова № 40096885, 31.07.2014, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

№ 33/796/879/2013 Головуючий у першій інстанції - Коробенко С.В.

31 липня 2014 року м. Київ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Апеляційного суду м. Києва Ковальська В.В., за участю прокурора Свербиуса А.О., представника Київської регіональної митниці Грабчака П.В., захисника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2014 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 483 Митного Кодексу України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, заступника директора ТОВ «Віватімпорт», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2014 року ОСОБА_5 визнаний винним у порушені митних правил, передбачених ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 429 128,66 гривень з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Згідно з постановою порушення митних правил вчинено за таких обставин.

23.07.2013 в зоні діяльності Ягодинської митниці з Польщі на митну територію України автомобільним транспортом р.н. НОМЕР_1/НОМЕР_2 на підставі товаросупровідних документів: CMR № 486915 від 22.07.2013, книжки МДП № XF 73460550 від 22.07.2013 та інвойсу № ЕХ-0021 від 19.07.2013 переміщено товари «Плівки з поліетилентерефталату, папір у рулонах, частини і приладдя для фотокамер, невулканізовані гумові суміші», вагою брутто 20371.00 кг., загальною вартістю 53 688,06 дол. США.

Відповідно до товаросупровідних документів:

- одержувачем товарів є ТОВ «ВІВАТІМПОРТ»(ЄДРПОУ 38490763, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 28);

- продавцем та відправником товарів є компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD» ( 1F1, 25 Crighton Place, Edinburgh, EH7 4NY, United Kingdom, Великобританія)

Товари поставлені на виконання умов контракту № ЕХ-08-05-13 від 08.05.2013, укладеного між ТОВ «ВІВАТІМПОРТ» та компанією «MAXIMUS BUSINESS LTD» (Великобританія) в на умовах поставки СІР Київ.

24.07.2013 товари, заявлені до митного оформлення в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів (митний пост «Західний») в режимі IM-40 за МД №100250000/2013/064742, оформлено та випущено у вільний обіг.

06.09.2013 відповідно до законодавства України з питань митної справи, зокрема ст. 567 Митного кодексу України Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з метою перевірки законності ввезення товарів на митну територію України до Департаменту митної справи Міндоходів ініційовано направлення запиту до митних органів Великобританії.

10.12.2013 Київською міжрегіональною митницею Міндоходів з Департаменту митної справи Міндоходів листом № 26448/7/99-99-24-03-10-17 від 05.12.2013 вх. № 2185085/5 отримано відповідь митних органів Великобританії.

З відповіді митних органів Великобританії встановлено, що компанія «MAOCIMUS BUSINESS LTD» є ліквідованою та з 17 травня 2013 року виключена з реєстру.

До митного контролю, в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України подані CMR № 486915 від 22.07.2013 та інвойс ЕХ-0021 від 19.07.2013, відповідно до яких продавцем та відправником товарів є компанія «MAXIMUS BUSINESS LTD».

Крім того, на інвойсі № ЕХ-0021 від 19.07.2013, який також містить посилання на контракт ЕХ- 08-05-13 від 08.05.2013, проставлено печатку компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD», яка, відповідно до відповіді митних органів Великобританії, на час видачі вищевказаних документів є ліквідованою.

В контракті № ЕХ-08-05-13 від 08.05.2013 в розділі «Определения» зазначено, що «Счет - фактура (инвойс) - является неотъемлемым документом к Контракту, в котором стороны согласовывают ассортимент, количество, цену за единицу, общую стоимость, условия поставки каждой партии Товара и имеет силу Приложения (Спецификации)».

Отже, на час поставки товарів, враховуючи ліквідацію компанії «MAXIMUS BUSINESS LTD», контракт ЕХ-08-05-13 від 08.05.2013 був фактично не дійсним, а інвойс № ЕХ-0021 від 19.07.2013, який є невід'ємною частиною контракту та його Доповненням (специфікацією), виданий ліквідованою компанією (стороною зовнішньоекономічного контракту), яка не є здатною до укладання контракту.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що товари загальною вартістю 53 688,06 дол. США., або 429 128,66 грн. згідно курсу Національного банку України на день переміщення (23.07.2013), переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що мають ознаки підробки, що містять неправдиві відомості щодо відправника та не правдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, що є порушенням митних правил, відповідальність за яке, передбачена ст. 483 МК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2014 року, а провадження у справі закрити.

Апелянт вважає, що в діях ОСОБА_5 немає складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки він об'єктивно не вчиняв будь-яких дій щодо незаконного переміщення товарів та не мав умислу на вчинення таких дій, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували про вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані.

В апеляції вказується на те, що декларування товарів під час митного оформлення здійснював ОСОБА_6

На думку апелянта, протокол про порушення митних правил за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 494 МК України, оскільки викладені у ньому дані про місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил мають неконкретний характер та у протоколі не згадується про вчинення будь-яких дій безпосередньо ОСОБА_5

Посилаючись на ст. 61 Конституції України апелянт вказує на те, що він не може нести відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів та інших фізичних осіб.

Апелянт вважає недопустимим доказом копію листа НМ Revenue@Customs з питань взаємної митної оцінки та копію неофіційного перекладу цього листа, у якому слово "ліквідована" взято в лапки, що, на думку апелянта, свідчить про те, що компанія лише була виключена з реєстру.

Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляцію, прокурора та представника Київської регіональної митниці, які заперечували проти апеляції, вважаючи постанову судді законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляції, вважаю, що апеляція до задоволення не підлягає, а постанову судді слід скасувати із закриттям провадження у справі, виходячи з таких підстав.

Висновок, викладений в мотивувальній частині постанови судді, про наявність в діях ОСОБА_5 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України ґрунтується на наведених у постанові доказах: наданими до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів товариством "Віватімпорт" для розмитнення товарів товаросупровідними документами, відповіді митних органів Великобританії з інформацією про ліквідацію компанії "Maximus Business LTD", наказом про призначення на посаду директора ТОВ "Віватімпорт" ОСОБА_5

Доводи апеляції про відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є безпідставними та спростовуються зібраними у справі доказами.

Так, факт переміщення через митний кордон України товарів Товариством з обмеженою відповідальністю "Віватімпорт" підтверджується даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами та відповідними відмітками митниці на товаросупровідних документах щодо товару, який поставлявся компанією "Maximus Business LTD" (Великобританія) ТОВ "Віватімпорт" на виконання умов контракту від 08.05.2013 року №ЕХ-08-05-13.

Відповідно до вищевказаних документів особою, яка здійснювала операції з товарами в Київській міжрегіональній митниці Міндоходів було Товариство з обмеженою відповідальністю "Віватімпорт", посадовою особою якого був заступник директора ОСОБА_5, а особою, уповноваженою на роботу з митними органами - ОСОБА_6 (а. с. 42 - 44, 47).

Отже, відповідальність за дотримання митних правил при митному оформленні товарів у даному випадку покладалась на товариство "Віватімпорт", а відповідальність за порушення митних правил на підставі ч. 2 ст. 459 МК України - на посадову особу товариства, тобто на заступника директора ОСОБА_5

Та обставина, що документи від імені товариства "Віватімпорт" були подані до митниці не особисто посадовою особою цього товариства - заступником директора, а особою, уповноваженою на роботу з митними органами, не знімає відповідальності за порушення митних правил з посадової особи товариства.

Частиною другою статті 459 МК України відповідальність за порушення митних правил підприємствами покладається на посадову особу підприємства, а не на особу, уповноважену на роботу з митними органами, яка декларувала товар на митниці.

Таким чином, доводи апеляції про те, що в діях ОСОБА_5 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та він не є суб'єктом вказаного правопорушення є необґрунтованими.

Також захисник в апеляції посилався на відсутність у ОСОБА_5 умислу на вчинення правопорушення, не наводячи при цьому відповідних доводів на обґрунтування своєї позиції.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б спростували наявність у ОСОБА_5 умислу на подання митним органам документів, які містили неправдиві відомості щодо відправника товару, тому посилання в апеляції на відсутність умислу є голослівним.

Доводи апеляції про те, що протокол про порушення митних правил не відповідає вимогам ст. 494 МК України також є необґрунтованими, оскільки у протоколі викладені обставини щодо часу, місця, способу вчинення правопорушення, конкретно зазначені вид і характер порушення митних правил та вказані дані щодо суб'єкту правопорушення з посиланням на матеріали справи та норми закону.

Посилання в апеляції на відсутність доказів про ліквідацію компанії "Maximus Business LTD" та недопустимість доказів не може бути прийнято до уваги, оскільки копія листа НМ Revenue@Customs про ліквідацію компанії "Maximus Business LTD" та переклад цього листа не були єдиними доказами у справі, які засвідчували ліквідацію вказаної компанії.

Так, окрім названого листа та його перекладу в матеріалах справи є довідка про компанію "Maximus Business LTD" та витяг з сайту вказаної компанії в мережі Інтернет, з яких убачається, що згадана компанія була ліквідована 17 травня 2013 року (а.с. 93 - 97).

Щодо перекладу листа НМ Revenue@Customs з англійської на українську мову, слід зазначити, що в матеріалах справи є переклад, виконаний працівником митниці, уповноваженим вчиняти такі дії. Сумнів щодо перекладу вказаного документа, у якому певні слова були взяті в лапки, був усунутий в судовому засіданні апеляційної інстанції, де представник митниці подав офіційний переклад листа, з якого убачається, що компанія "Maximus Business LTD" була таки ліквідована.

Таким чином, доводи апеляції захисника ОСОБА_4 щодо незаконності постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2014 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 483 Митного Кодексу України, ОСОБА_5 є необґрунтованими і постанова не може бути скасована з підстав, наведених в апеляції.

Разом з тим, вказана постанова судді підлягає до скасування у порядку ч. 7 ст. 294 КУпАП, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В протоколі про порушення митних правил від 20 березня 2014 року зазначено, що в діях ОСОБА_5 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

У постанові судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2014 про вказано, що ОСОБА_5 визнаний винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 483 Митного кодексу України, без зазначення частини цієї статті.

Постанова судді, у якій не зазначена частина статті, за якою особа визнана винною, не може вважатись законною, оскільки в цій ситуації неможливо зробити висновок про правильність застосування норми матеріального права.

Вказана помилка могла бути виправлена шляхом прийняття нової постанови суддею апеляційного суду за клопотаннями прокурора або представника митниці у відповідних апеляціях.

Проте у справі щодо ОСОБА_5 прокурор та представник митниці не подали апеляцій з проханням про прийняття суддею апеляційного суду нової постанови, у якій необхідно було б зазначити відповідну частину ст. 483 МК України.

Враховуючи істотне порушення вимог процесуального закону, допущене суддею Солом'янського районного суду м. Києва при прийнятті постанови у справі щодо ОСОБА_5 та відсутністю підстав для прийняття нової постанови, суддя апеляційного суду вважає, що постанову судді районного суду слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 залишити без задоволення.

У порядку ч. 7 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 483 Митного Кодексу України, ОСОБА_5 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва В.В.Ковальська