Постанова № 40093316, 04.08.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

04 серпня 2014 р. Справа № 802/2608/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2012 рік в сумі 2522,42 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2012 рік.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 2522,42 грн., яка станом на момент звернення до суду з позовом не сплачена, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав заяву в якій просив провести розгляд вказаної справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач в судове засідання також не з'явились, уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомили.

Положення ч.6 ст. 128 КАС України передбачають, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Заважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У відповідності до п.2 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами п.1 ч.1 ст.4 Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Положення п.1 ч.2 ст.6 Закону встановлюють, що платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами п.8 ст.9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Згідно з п.3, 4 ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду в порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці і соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Положення п.п.8.2 п.8 Порядку обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затверджену Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, встановлюють, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. У випадках, визначених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Зі змісту даних норм слідує, що платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно сплачувати єдиний внесок, в свою чергу пенсійний фонд як контролюючий орган, встановивши факт не виконання такого обов'язку, у встановленій Законом формі зобов'язує такого платника здійснити перерахування єдиного внеску.

На виконання вищезазначених норм, у зв'язку з несплатою єдиного внеску до пенсійного фонду, позивачем сформовано вимогу про сплату боргу від 21.02.2013 №Ф189 про зобов'язання відповідача сплатити недоїмку в сумі 4572,42 грн. (а.с. 6).

Судом встановлено, що з урахуванням часткової сплати, борг по єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що рахується за відповідачем станом на момент звернення до суду з вказаним позовом, становить 2522,42 грн.

Таким чином, беручи до уваги те, що наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу не надано, відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 09.07.14р., в сумі 2522,42 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 42 копійки) на користь управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі (р/р 37196204000203, банк отримувач ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код отримувача 38782999).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.

Копія вірна

Суддя

Секретар