Вирок № 40092072, 11.08.2014, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4267/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого - судді Веселова В.М.

cекретаря - Максим'юк М.А.

прокурора - Зіненко М.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальне провадження № 1-кп/346/239/2014 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня-технічна, не працюючого , неодруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.240 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.240 ч.2 КК України, а саме порушення правил використання надр,тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинено за таких обставин.

Обвинувачений ОСОБА_1 16 липня 2014 року близько 12.00 год.,перебуваючи по вул.Запруття в с.Воскресінці Коломийського району біля електроопори №21, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій,знаючи,що у нього відсутні передбачені діючим законодавством України дозвільні документи на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на ведення таких робіт за допомогою навантажувача марки ПЕА-1.0 "Карпатець", реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснив незаконне видобування корисних копалин з русла ріки Прут, а саме піщано-гравійної суміші,яка у відповідності до Постанови КМ України від 12.12.1994 року №827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення та без наявності дозвільних документів навантажив дану суміш в автомобіль марки МАЗ 5551 реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2,чим здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення з русла р.Прут.

Свою вину в судовому засіданні обвинувачений визнав в повному обсязі і пояснив, що він дійсно 16 липня 2014 року був в с.Воскресінці, на вул.Запруття, де за допомогою навантажувача «Карпатець» здійснював видобуток піщано-гравійної суміші. Дану суміш, він викопував для того,щоб заробити кошти, оскільки немає роботи, і завантажував у автомобіль МАЗ, яким керував гр.ОСОБА_2 Викопування суміші він здійснював без наявних дозвільних документів.

У вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений щиро кається і просить суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

В судове засідання надійшла угода про визнання винуватості між прокурором Коломийської міжрайонної прокуратури Зіненко М.В. та підозрюваним ОСОБА_1 від 29.07.2014 року. У відповідності до даної угоди про визнання винуватості сторони дійшли згоди про те,що обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому за ст.240 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 4 ст. 474 КПК України суд з'ясував ,що обвинувачений повністю розуміє: 1) права, надані йому законом; 2) наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості ; 3) характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання й інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд з'ясував ,що обвинувачений розуміє,що у відповідності до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди є обмеження права на оскарження та відмова від здійснення прав,передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ст.474 КПК України . У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Суд переконався,що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Угода відповідає вимогам КПК (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання), відсутні підстави для відмови в її затвердженні ,передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, прокурор та обвинувачений не заперечують щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст.240 ч.2 КК України, як порушення правил використання надр,тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не знаходить.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та визнання вини в повному обсязі, вперше судиться, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Враховуючи наявність зазначених декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе, застосувавши ст.69 КК України, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 240 ч.2 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100,368 КПК України.

Керуючись ст.ст.373,374,375 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Коломийської міжрайонної прокуратури Зіненко М.В. та підозрюваним ОСОБА_1 від 29.07.2014 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ст.240 ч.2 КК України і призначити покарання - штраф в розмірі 3400 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи на користь НДУКЦ при УМВС в Івано-Франківській області в сумі 860 грн.86 коп. на р/р 31112115700002 код ЄДРПОУ 37952250 , код класифікації доходу 24060300 «інші надходження», банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 836014.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Речовий доказ - автомобіль МАЗ 5551 зеленого кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути гр. ОСОБА_2, навантажувач марки ПЕА «Карпатець» реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути власнику ОСОБА_5, піщано-гравійну суміш звернути в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Веселов В. М.