Ухвала суду № 40091368, 30.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 р.Справа № 818/1278/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 818/1278/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдекорпласт"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Укрдекорпласт" (надалі по тексту позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2014 року №0000402204, яким ТОВ «Укрдекорпласт» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року на загальну суму 11274 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдекорпласт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 19.02.2014 року №0000402204.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28 січня 2014 року по 03 лютого 2014 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Укрдекорпласт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "УСП-ДФ" за період з 01.09.2011 р. по 31.01.2012 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт від 08 лютого 2014 р. № 417/22-04/37052981/53 (а.с.29-46).

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки відповідачем встановлені порушення: п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.09.2011 р. по 31.01.2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «УСП-ДФ» (код 37620704) у сумі 11274 грн., у тому числі за вересень 2011 р. - 557 грн., жовтень 2011 р. - 1584 грн., листопад 2011 р. - 736 грн., грудень 2011 р. - 3220 грн., січень 2012 р. - 5177 грн. та завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за січень 2012 р. на суму 11274 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2014 року №0000402204, яким ТОВ «Укрдекорпласт» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року на загальну суму 11274 грн. (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що визначальною умовою для формування податкового кредиту за певними господарськими операціями є реальність цих господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Так, між ТОВ "Укрдекорпласт" та ТОВ «УСП-ДФ» 05.09.2011 року було укладено договір №09/0504 на поставку товару (стеарит кальцію, оптичний відбілювач, стабілізатор, cмола, полівінілхлорид суспензійний, титану діоксин та інше), відповідно до умов якого ТОВ "Укрспецпроект-ДФ" (Постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця, а ТОВ "Укрдекорпласт" (Покупець) зобов'язався прийняти та оплатити товар (а.с.59).

В підтвердження здійснення господарської операції за договором поставки від 05.09.2011 року № 09/0504 позивачем надано видаткові та податкові накладні, рахунки на товар, платіжні доручення, квитанції та банківські виписки, які підтверджують оплату товару.

Транспортування здійснювалося залученим автотранспортом (ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.60-64, 170-175), що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Придбані ТМЦ було оприбутковано у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку «Сировина та матеріали» (а.с.138-142), картками складського обліку матеріалів.

Також, в підтвердження придбання спірного товару позивачем надано сертифікати якості (а.с.155-169).

Таким чином, позивачем документально підтверджено реальність виконання вищевказаної угоди з його контрагентом ТОВ "УСП-ДФ".

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про нереальність господарських операцій за спірним договором ґрунтуються на висновках акту щодо зустрічної звірки взаємовідносин з платниками податків за період з 28.03.2011 р. по 11.11.2013 р. з якого вбачається, що ТОВ "УСП-ДФ" не знаходиться за юридичною адресою, не має трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що порушення, на думку відповідача, порядку здійснення господарської діяльності контрагентом позивача не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Такі висновки також узгоджуються із практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно приписів ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання контрагентом його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ "УСП-ДФ" податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2014 року №0000402204, яким ТОВ «Укрдекорпласт» зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2014р. по справі № 818/1278/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 04.08.2014 р.