Постанова № 40089841, 08.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

08 серпня 2014 року № 826/9983/14

За позовомОСОБА_1доВідділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києвіпро визнання нечинною та скасування постанови

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві про визнання нечинною та скасування постанови від 14.05.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Відповідач свого відношення до позову не висловив, надавши суду копію матеріалів виконавчого провадження з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

В порядку ч.6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторони, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

14.02.2013 року до відділу державної виконавчої служби голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було подано ПАТ «Альфа-банк» виконавчий лист Голосіївського районного суду міста Києва від 03.12.2012 року № 2-404/12 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості (далі - Виконавчий лист).

За наслідком розгляду Виконавчого листа постановою від 15.02.2013 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження № 36576863.

Зазначена постанова з пропозицією виконання рішення суду добровільно в семиденний строк була скеровано за адресою, зазначеною у Виконавчому листі: АДРЕСА_1. Згідно повідомлення про вручення № 1093/8 поштове відправлення доставлено 25.03.2013 в поштову скриньку після двох спроб вручення.

14.05.2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у ВП № 36576863 (далі - оскаржуване рішення).

Позивач просить суд оскаржуване рішення визнати нечинним та скасувати.

Позовні вимоги мотивовані обставинами зазначення у виконавчому листі невірної (попередньої) адреси проживання боржника, що позбавило його можливості добровільно виконати рішення суду, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору має характер санкції за його невиконання.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Питання виконавчого провадження врегульовано відповідним законом - ЗУ «Про виконавче провадження» (№ 606-XIV від 21.04.1999, далі - Закон).

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.2. ст. 25 Закону).

Згідно ч.1. ст. 27 Закону передбачено , що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи (ч.1. ст. 28 Закону).

Згідно частини 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (ч.3. ст.2 КАС України).

Аналіз вказаного вище дає підстави дійти до висновку, що жодних порушень відносно винесення оскаржуваного рішення відповідачем не допущено.

Так, виконавче провадження відкрито на підставі належного виконавчого документа та були вчиненні відповідачем дії щодо повідомлення боржника згідно обов'язкового реквізиту виконавчого листа «місце проживання чи перебування особи» про необхідність добровільного виконання судового рішення в семиденний строк.

Враховуючи той факт, що документального підтвердження про добровільне виконання судового рішення позивачем до державної виконавчої служби не надано, то було розпочато примусове виконання, що, в силу Закон, зумовлює стягнення виконавчого збору.

Суд відмітить, що не є виключною обставиною винесення постанови про стягнення виконавчого збору її санкційний характер, оскільки, це не визначено Законом (зокрема ст. 28). Підставою для стягнення виконавчого збору є чіткі і конкретні умови, визначені у ст. 25, 27, 28 Закону, а саме: невиконання боржником рішення у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону, що обумовлюється відсутністю у державної виконавчої служби документального підтвердження повного виконання рішення.

Обставини зазначення попередньої адреси боржника суд до уваги не приймає, оскільки позивач має право згідно ст.35 Закону звернутися до відповідача з заявою про відкладення виконавчих дій, тобто фактично поновити собі строк на добровільне виконання.

Так, згідно ч.1. ст. 35 Закону встановлено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

З заявою про відкладення виконавчих дій позивач до відповідача не звертався. Доказів про зворотнє суду не надано.

Таким чином, суд констатує, що відповідачем не було допущено порушень Закону щодо оскаржуваного рішення, оскільки Виконавчий лист боржником у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону, не був виконаний. А відтак, у позові слід відмовити.

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем при поданні позову сплачено 182,70 грн. за позов майнового характеру.

Згідно з вказаною нормою, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, решта суми судового збору (мінімальної ставки, встановленої на момент подання позову) підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163, 181 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути решту суми судового збору з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк