Постанова № 40089837, 04.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 серпня 2014 року 13:23 №826/9812/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Іннгаз»

до

державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкової вимоги від 02.04.2014 №1024-25 та рішення від 02.04.2014 №1024-25,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкової вимоги від 02.04.2014 №1024-25 та рішення від 02.04.2014 №1024-25.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві безпідставно сформовано податкову вимогу від 02.04.2014 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року і виправлено помилку, допущену у названій декларації.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що відповідний уточнюючий розрахунок подано платником податків до контролюючого органу вже після того, як певні порушення при складанні податкової звітності виявлені відповідачем, складено акт камеральної перевірки від 13.01.2014, вручено його платнику податків. Підставою для винесення податкової вимоги стала наявність узгодженого за податковим повідомленням-рішенням від 28.01.2014 податкового зобов’язання.

Додатково представником відповідача під час судового розгляду справи зазначено, що у зв’язку із наявністю у позивача станом на липень 2014 року переплати з податку на додану вартість, податкова вимога від 02.04.2014 №1024-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.04.2014 №1024-25 є відкликаними в силу закону.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту на підставі податкової накладної від 05.11.2013 №44, не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками камеральної перевірки державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 13.01.2014 №6/26-53-22-04, який надісланий на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» 14.01.2014 та вручений представникові товариства 16.04.2014, про що свідчать матеріали справи, зокрема, повідомлення пошти про вручення поштового відправлення.

Податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 28.01.2014 №0000612204 товариству з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у сумі 19 195,00 грн., у тому числі: 15 356,00 грн. – за основним платежем, 3 839,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 28.01.2014 №0000612204 надіслано товариству з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» кур'єрською службою, проте не вручено через відсутність адресата за вказаною адресою.

В силу приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення і від 28.01.2014 №0000612204 вважається врученим товариству з обмеженою відповідальністю «Іннгаз».

Так, названою нормою передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Через несплату узгодженого грошового зобов’язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 28.01.2014 №0000612204, товариству з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» 04.04.2014 вручено податкову вимогу від 02.04.2014 №1024-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.04.2014 №1024-25.

Позивач не погоджується із зазначеними рішеннями контролюючого органу, оскільки виявлені під час камеральної перевірки недоліки були виправлені товариством з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» шляхом надіслання 16.01.2014 електронними засобами уточнюючого розрахунку до декларації із податку на додану вартість за листопад 2013 року.

За таких обставин, на думку позивача, встановлені контролюючим органом недоліки в податковому обліку були виправлені платником податків самостійно, а відтак відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.01.2014 №0000612204 та оскаржуваних рішень.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року до податкового кредиту заявлено суму 15 356,00 грн., яка документальна не підтверджена.

Враховуючи, що на момент здійснення камеральної перевірки позивача і складання контролюючим органом акту від 13.01.2014 суми податку на додану вартість у розмірі 15 356,00 грн., попередньо включені до складу податкового кредиту, були не підтверджені податковою накладною, оформленою відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивач згідно із приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України має нести відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, не приймаються до уваги доводи позивача, що ним самостійно виправлено відповідні помилки шляхом подання 16.01.2014 уточнюючого розрахунку до податкової декларації, у зв’язку із чим відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності.

Так, уточнюючий розрахунок подано платником податків після того, як відповідне порушення було виявлено контролюючим органом, зафіксовано це порушення в акті перевірці, акт перевірки доведено до платника податків.

Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

І хоча названа норма регулює відносини під час проведення документальних планових та позапланових перевірок, враховуючи, обставини казусу, який підлягає вирішенню, і обставини, що закріплені в юридичній нормі пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, мають суттєву правову схожість, судом застосовується аналогія закону відповідно до приписів частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, товариством з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» не спростовано наявність порушення, за наслідками якого державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014 №0000612204.

Не спростовано позивачем і доводів контролюючого органу, що податкове зобов’язання, визначене контролюючим органом є узгодженим з огляду на приписи пункту 57.3 статті 57 і пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України.

За таких обставин, позивачем не доведено відсутність правових підстав у контролюючого органу для винесення податкової вимоги від 02.04.2014 №1024-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.04.2014 №1024-25.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 09.07.2014 за товариством з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» обліковується переплата із податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

При цьому, приписами Податкового кодексу України не передбачено письмове оформлення відповідного факту відкликання.

Отже податкова вимога від 02.04.2014 №1024-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.04.2014 №1024-25 є відкликаними в силу закону.

А тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскаржуваною податковою вимогою від 02.04.2014 №1024-25 позивачеві визначено суму грошового зобов’язання у розмірі 19 167,24 грн., 2 відсотка від якої складає суму 383,34 грн.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 182,70 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1 644,30 грн. (1827,00 грн. – 182,70 грн.).

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іннгаз» (02094, місто Київ, провулок Карельський, будинок 8, ЄДРПОУ 36602752) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 08.08.2014