Постанова № 40089134, 31.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 липня 2014 року № 826/7381/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовом

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Схід»

про

надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом до ТОВ «Інвестиційна група «Схід», в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 03.07.2014 року (отриманих судом 07.07.2014 року і прийнятих до розгляду) просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Свої вимоги позивач з посиланням на положення статті 95 Податкового кодексу України обґрунтовує наявністю боргу відповідача станом на день звернення до суду із даним позовом по сплаті земельного податку з юридичних осіб на суму 456 671,19 грн. та заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб – 30 429,73 грн., всього на загальну суму – 487 100,92 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та доданих до неї уточнень.

Представник відповідача підтвердив наявність у товариства заборгованості зі сплати земельного податку та орендної плати у визначеному позивачем розмірі, підтвердив відсутність можливості стягнення суми боргу за рахунок коштів і цінностей, що є на розрахункових рахунках платника та не заперечував щодо надання контролюючому органу дозволу на погашення суми боргу за рахунок активів, визначених в акті опису майна №1 від 26 березня 2014 року.

Дослідивши матеріали справи, що стосуються предмету доказування у даній справі виходячи із вимог позивача, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Схід» (код ЄДРПОУ 34192138) перебуває на обліку ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно даних облікових карток платника заборгованість зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 456 671,19 грн. та зі сплати орендної плати з юридичних осіб – 30 429,73 грн. виникла у зв’язку з несплатою товариством податкових зобов’язань самостійно визначених платником у деклараціях, поданих платником у 2013, 2014 роках і не заперечується відповідачем.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Сума податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, визначена самостійно платником в податковій (митній) декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази сплати відповідачем податкових зобов’язань, самостійно визначених у деклараціях у суду відсутні. Натомість, згідно повідомлення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21 липня 2014 року за №14698/10/26-53-25-10, заборгованість відповідача зі сплати земельного податку та орендної плати збільшується і станом на день складення повідомлення становить: зі сплати земельного податку – 632 112,87 грн., з орендної плати – 40 869,15 грн.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було складено податкову вимогу від 05.12.2013р. №1390-15 на суму 4 245,06 грн., яка була отримана представником товариства 17.12.2013 року.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків, згідно з пунктами 87.1 і 87.2 статті 87 ПК України, є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна.

Згідно статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно положень, наведених у пункті 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України);

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України).

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України (у відповідній редакції), майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення заступника начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 05.12.2013 року №1390-15 про опис майна у податкову заставу податковим керуючим 26 березня 2014 року складено акт опису майна за №1 на загальну суму 190 260,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2014 року в адміністративній справі №826/2409/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 року, адміністративний позов ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено, стягнуто з ТОВ «Інвестиційна група «Схід» до Державного бюджету суму в розмірі 190 212,28 грн.

Водночас, за твердженням позивача, виконати судове рішення шляхом стягнення суми боргу з розрахункових рахунків платника податків не виявилось можливим з огляду на відсутність коштів та інших цінностей на розрахунковому рахунку №26001000022028 в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 000300023), що було підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

03 липня 2014 року за результатами проведеної ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві перевірки стану збереження майна ТОВ «Інвестиційна група «Схід» складено Акт №3, яким встановлено, що відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, згідно акта опису активів №1 від 26.03.2014 року не відбулось.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов’язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов’язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків – боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів – готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив орган ДПС для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2013 року №К/800/20309/13 (справа №2а-15325/12/2670).

Відсутність коштів на розрахунковому рахунку платника податків підтверджена належними і допустимими доказами і визнана представником відповідача.

Отже, заходи, які вживалися ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві для погашення податкового боргу, бажаних наслідків не дали.

У зв’язку із відсутністю коштів на рахунках платника податків, суд прийшов до висновку про можливість надання ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дозволу на погашення суми податкового боргу ТОВ «Інвестиційна група «Схід» по сплаті земельного податку з юридичних осіб на суму 456 671,19 грн. та заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб – 30 429,73 грн., всього на загальну суму – 487 100,92 грн. за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 26 березня 2014 року №1.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

Надати Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 456 671,19 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Схід» (код ЄДРПОУ 34192138, адреса: 34192138, м. Київ, вул. Білоруська, 2-А), що перебуває у податковій заставі відповідно до акта опису майна від 26 березня 2014 року №1.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська