Постанова № 40088959, 15.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

15 липня 2014 року № 826/5969/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Приватного підприємства "Бізнес програми"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Приватне підприємство "Логос"

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Бізнес програми" (далі також – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також – відповідач) від 13.01.2014 №4526552203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2014 залучено до участі у справі Приватне підприємство "Логос" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2014 провадження у справі зупинялось.

У судове засідання, 03.07.2014, прибули представники позивача та відповідача. Третя особа участі повноважного представника не забезпечила, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження податку на додану вартість ґрунтуються виключно на акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Логос", з яким у позивача були господарські взаємовідносини, та не відповідають вимогам податкового законодавства щодо правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також наданим до перевірки первинним документам, складеним за результатами цих господарських операцій.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначається про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Логос", з яким у позивача були господарські відносини, що підтверджується актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 19.09.2013 №988/22-07/35624377 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Логос" (код ЄДРПОУ 30726371) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами ПП "Нива Плюс" (код 19262108), ТОВ "ДМС Голд" (код 34981573), ТОВ "Даніус" (код 38261414), ТОВ "ТМЦ-Спецторг" (код 38320317), ТОВ "Кілт Фолс" (код 38321640), ТОВ "Перла-Інформ" (код 38464162), ТОВ "Вестфаль" (код 38519127), ТОВ "Грін Сервіс Компані" (код 38347674) за періоди з 01.09.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 28.02.2013, з 01.04.2013 по 31.05.2013".

Представником третьої особи позов підтримано, подано письмові пояснення у яких зазначено, що ПП "Логос" співпрацювало з позивачем у період з 2003 по 2013 роки. У період, за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, між ПП "Логос" та позивачем були укладені договори про надання посередницьких послуг від 04.01.2011 №11-01/03 та договір про надання послуг з питань інформатизації від 01.03.2011 №03-4/11, предметом яких було виконання ПП "Логос" робіт з програмування та розповсюдження програмного продукту – системи "1С:Підприємство". Як зазначено у поясненнях, зміст робіт полягав у адаптації існуючого типового рішення продукту під умови конкретних підприємств, створенні необхідних нових форм звітності, необхідних нових форм документів та алгоритмів. Крім того, ПП "Логос" надавало посередницькі послуги по комерційному розповсюдженню продукції "1С". Детальний перелік завдань із розробки зазначався замовником у технічних завданнях.

В зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, враховуючи письмові заяви представників позивача та третьої особи щодо продовження розгляду справи у письмовому провадженні, судом відповідно до частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України продовжено розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Приватне підприємство "Бізнес програми" зареєстроване як юридична особа 18.02.2002, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 10701200000014328, присвоєно ідентифікаційний код 31866988, основний вид економічної діяльності – 62.01 Комп'ютерне програмування.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 23.12.2013 №2958 та повідомлення про проведення перевірки від 23.12.2013 №282/26-55-22-03 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Бізнес програми" щодо підтвердження господарських відносин з ПП "Логос" (код ЄДРПОУ 30726371) за грудень 2012 року, про що складено акт перевірки від 30.12.2013 №857/26-55-22-03/31866988.

За наслідками зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.01.2014 №4526552203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 160419,00 грн., в тому числі, 128335,00 грн. за основним платежем та 32084,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну (пункт 201.1), яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

В акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення зазначено, що перевіркою встановлено порушення ПП "Бізнес програми" пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 128335,00 грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як убачається зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 128335,00 грн. ґрунтується на акті Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 19.09.2013 №988/22-07/35624377 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Логос" (код ЄДРПОУ 30726371) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами ПП "Нива Плюс" (код 19262108), ТОВ "ДМС Голд" (код 34981573), ТОВ "Даніус" (код 38261414), ТОВ "ТМЦ-Спецторг" (код 38320317), ТОВ "Кілт Фолс" (код 38321640), ТОВ "Перла-Інформ" (код 38464162), ТОВ "Вестфаль" (код 38519127), ТОВ "Грін Сервіс Компані" (код 38347674) за періоди з 01.09.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 28.02.2013, з 01.04.2013 по 31.05.2013", яким встановлено, що задекларовані ПП "Логос" податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість за періоди з 01.09.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 28.02.2013, з 01.04.2013 по 31.05.2013 підлягають зменшенню до 0,00 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ПП "Бізнес програми" (Підприємство) та ПП "Логос" (Агент) було укладено договір від 04.01.2011 №11-01/03 про надання посередницьких послуг (агентський договір), згідно з яким Підприємство доручає, а Агент зобов’язується надати Підприємству послуги з комерційного розповсюдження комп’ютерних довідково-інформаційних систем, програмного забезпечення, мультимедійних продуктів і баз даних, як власного виробництва Підприємства, так і відповідно до його дистриб’юторських угод та договорів з іншими фірмами-виробниками та постачальниками (пункт 1.1 Договору).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем долучено до адміністративного позову акт надання послуг від 29.12.2012 №2450 згідно з яким ПП "Логос" надано ПП "Бізнес програми" посередницькі послуги з комерційного розповсюдження продукції на суму 93807,00 грн., в тому числі, 15634,50 грн. ПДВ, а також податкові накладні від 24.12.2012 №163 на суму 90000,00 грн., в тому числі, 15000,00 грн. ПДВ та від 29.12.2012 №238 на суму 3807,00 грн., в тому числі, 634,50 грн. ПДВ.

Також з матеріалів справи убачається, що між ПП "Бізнес програми" (Замовник) та ПП "Логос" (Виконавець) було укладено договір від 01.03.2011 №03-4/11 про надання послуг з питань інформатизації, відповідно до якого Виконавець приймає на себе обов’язки з надання Замовнику інформаційно-консультаційних послуг з розробки та впровадження програмних продуктів системи "1С:Підприємство", послуг з адаптації АІС, здійснення консультацій користувачів програмних продуктів, обстеження бізнес-процесів Замовника, тестування на даних Замовника, розробку АІС (в т.ч. виправлення помилок за результатами тестування), роботи з проектування АІС (пункт 1.1 Договору).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем долучено до адміністративного позову акти надання послуг від 10.12.2012 №2408 згідно з яким ПП "Логос" надано ПП "Бізнес програми" послуги по впровадженню ПП "1С:Підприємство" на суму 98400,00 грн., в тому числі, 16400,00 грн. ПДВ, від 13.12.2012 №2420 згідно з яким ПП "Логос" надано ПП "Бізнес програми" послуги по впровадженню ПП "1С:Підприємство" на суму 118800,00 грн., в тому числі, 19800,00 грн. ПДВ, від 26.12.2012 №2458 згідно з яким ПП "Логос" надано ПП "Бізнес програми" послуги по впровадженню, розробці та удосконаленню системи "1С:Підприємство 8" на суму 114000,00 грн., в тому числі, 19000,00 грн. ПДВ, від 26.12.2012 №2459 згідно з яким ПП "Логос" надано ПП "Бізнес програми" послуги по розробці ПП "1С:Підприємство" на суму 345000,00 грн., в тому числі, 57500,00 грн. ПДВ, а також податкові накладні від 10.12.2012 №87 на суму 98400,00 грн., в тому числі, 16400,00 грн. ПДВ, від 13.12.2012 №106 на суму 118800,00 грн., в тому числі, 19800,00 грн. ПДВ, від 26.12.2012 №176 на суму 114000,00 грн., в тому числі, 19000,00 грн. ПДВ, від 26.12.2012 №177 на суму 345000,00 грн., в тому числі, 57500,00 грн. ПДВ.

Вказані документи надавались позивачем також до перевірки, що убачається з акта перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Крім того, позивачем долучено до адміністративного позову платіжні доручення відповідно до яких ПП "Бізнес програми" перераховувало ПП "Логос" суми в рахунок оплати посередницьких послуг, по розробці та впровадженню ПП "1С:Підприємство", а також акти надання послуг відповідно до яких ПП "Бізнес програми" у грудні 2012 року надавало послуги ТОВ "12Маркет.Ком", ТОВ "МЦ Баухемі", ДП "Райське джерело", ТОВ "Емвей Україна" щодо розробки та впровадження програмного продукту "1С:Підприємство".

Разом з тим, за висновком суду, надані позивачем докази не підтверджують реального характеру господарських операцій між позивачем та ПП "Логос", не свідчать про фактичний рух активів в результаті отримання позивачем послуг від ПП "Логос".

Так, зі змісту договорів від 04.01.2011 №11-01/03 про надання посередницьких послуг, від 01.03.2011 №03-4/11 про надання послуг з питань інформатизації, актів виконаних робіт та податкових накладних неможливо встановити конкретного змісту наданих ПП "Логос" послуг, їх об’єму, одиниць виміру.

Представники позивача та третьої особи не надали чітких, зрозумілих пояснень щодо того, в чому полягали послуги ПП "Логос" по впровадженню, удосконаленню програмного продукту "1С:Підприємство", його комерційного розповсюдження, які конкретно дії, роботи, операції були виконані працівниками ПП "Логос" з метою надання цих послуг, які результати виконання цих робіт, в якому матеріальному виразі ці послуги втілились та в подальшому передались від виконавця до замовника.

Представник третьої особи під час судового розгляду зазначив, що детальний перелік завдань із розробки програмного продукту "1С:Підприємство" зазначався замовником, тобто ПП "Бізнес програми", у технічних завданнях. Водночас, а ні позивачем, а ні третьою особою не було надано суду примірників таких технічних завдань, у яких би визначались конкретні вимоги до змісту та обсягу необхідних робіт по розробці та вдосконаленню програмного продукту "1С:Підприємство".

Таким чином, наявність формально складених актів прийняття робіт та податкових накладних, а також відображення у податковій звітності відповідних показників, не свідчить про фактичний рух активів у результаті надання позивачу послуг ПП "Логос" щодо розробки, впровадження, удосконалення програмного продукту "1С:Підприємство" та його комерційного розповсюдження. Інших доказів, які б могли підтвердити вказану обставину позивачем не надано, відповідних клопотань з цього приводу не заявлено.

Як уже зазначалось, предметом договору між позивачем та ПП "Логос" від 04.01.2011 №11-01/03 про надання посередницьких послуг (агентський договір) є надання Агентом послуг з комерційного розповсюдження комп’ютерних довідково-інформаційних систем, програмного забезпечення, мультимедійних продуктів і баз даних, як власного виробництва Підприємства, так і відповідно до його дистриб’юторських угод та договорів з іншими фірмами-виробниками та постачальниками. Проте, позивачем не надано будь-яких ліцензійних, дистриб’юторських угод та договорів, які б підтверджували його право на продаж програмних продуктів інших постачальників третім особам.

Крім того, за висновком суду, акти надання послуг відповідно до яких ПП "Бізнес програми" у грудні 2012 року надавало послуги ТОВ "12Маркет.Ком", ТОВ "МЦ Баухемі", ДП "Райське джерело", ТОВ "Емвей Україна" щодо розробки та впровадження програмного продукту "1С:Підприємство" не свідчать про рух активів саме від ПП "Логос" до позивача внаслідок надання ПП "Логос" послуг відповідно до укладених з позивачем договорів.

Враховуючи наведене, зважаючи на висновки суду про недостатність наданих позивачем до справи доказів для підтвердження поза розумним сумнівом фактичного здійснення господарських операцій з придбання позивачем у ПП "Логос" послуг щодо впровадження, удосконалення програмного продукту "1С:Підприємство", його комерційного розповсюдження, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 128335,00 грн., оскільки суми податку на додану вартість, сплачені позивачем у складі вартості придбаних у ПП "Логос" послуг були включені ним до складу податкового кредиту за відповідні періоди, що убачається за акта перевірки та не заперечувалось представником позивача.

При цьому, суд зазначає про безпідставність посилання відповідача в акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 19.09.2013 №988/22-07/35624377 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Логос" (код ЄДРПОУ 30726371) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами ПП "Нива Плюс" (код 19262108), ТОВ "ДМС Голд" (код 34981573), ТОВ "Даніус" (код 38261414), ТОВ "ТМЦ-Спецторг" (код 38320317), ТОВ "Кілт Фолс" (код 38321640), ТОВ "Перла-Інформ" (код 38464162), ТОВ "Вестфаль" (код 38519127), ТОВ "Грін Сервіс Компані" (код 38347674) за періоди з 01.09.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 28.02.2013, з 01.04.2013 по 31.05.2013" та встановлені в ньому обставини, оскільки вказаний акт не містить жодних відомостей щодо господарських операцій ПП "Логос" саме з ПП "Бізнес програми".

Крім того, за висновком суду, посилання контролюючого органу лише на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника податків без дослідження та аналізу наданих платником податків до перевірки первинних бухгалтерських документів, не може бути достатньою підставою для висновків про порушення таким платником податків вимог податкового законодавства, оскільки з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Аналогічну правову позицію висловлено також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Разом з тим, наведені обставини не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на висновок суду про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Логос" відповідно до укладених між ними договорів від 04.01.2011 №11-01/03 про надання посередницьких послуг та від 01.03.2011 №03-4/11 про надання послуг з питань інформатизації.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та фактичними обставинами справи, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 320,90 грн. (платіжне доручення від 24.04.2014 №91). Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки сума судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову становить 3208,38 грн., з урахуванням раніше сплаченого судового збору в розмірі 320,90 грн., з позивача слід стягнути решту суми судового збору, яка становить 2887,48 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Бізнес програми" (ідентифікаційний код 31866988) судовий збір у розмірі 2887,48 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім грн. 48 коп.) на р/р 31218206784007, отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код отримувача 38004897, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу – судовий збір за позовом ПП "Бізнес програми", Окружний адміністративний суд міста Києва, ідентифікаційний код 34414689.

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна