Рішення № 40086761, 06.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.08.14р. Справа № 904/4289/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Волошинові Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІЯ МЕТАЛІВ",м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 53 683,87 грн.

Представники:

Від позивача: Гордеюк О.В., дов. № б/н від 15.07.14р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" м. Харків звернулось до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" м. Дніпропетровськ з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 45457грн.50коп., пені в розмірі 3949грн.69коп., 3% річних в сумі 900грн.49коп., інфляційну складову в розмірі 3376грн.19коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції на підставі договору купівлі-продажу №133/77 від 29.08.2013р.; специфікації до договору №1 від 29.08.2013р., №2 від 12.09.2013р., №3 від 20.09.2013р.; товарні накладні №1455-И від 26.09.2013р., №1480-И від 01.10.2013р., 1562-И від 15.10.2013р., №1621-И від 24.10.2013р., №1704-И від 08.11.2013р.; довіреності на представника відповідача №5682 від 25.09.2013р. (зі строком дії до 04.10.2013р.), №5784 від 30.09.2013р. (зі строком дії до 09.10.2013р.), №6094 від 14.10.2013р. (зі строком дії до 23.10.2013р.), №6309 від 23.10.2013р. (зі строком дії до 01.11.2013р.), №6643 від 07.11.2013р. (зі строком дії до 16.11.2013р.); банківські виписки.

Позивач зазначає, що ним було поставлено відповідачу з вересня 2013р по листопад 2013р. продукції на загальну суму 68722грн.91коп. В свою чергу, відповідачем було сплачено лише 23265грн.41коп., тому утворився борг в розмірі 45457грн.50коп.

На підставі пункту 7.1 договору купівлі-продажу №133/77 від 29.08.2013р. позивачем було нараховано пеню в розмірі 3949грн.69коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач вирахував та заявив до стягнення суми інфляційної складової в розмірі 3376грн.19коп. та 3% річних 900грн.49коп.

Ухвалою господарського суду дніпропетровської області від 18.06.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання. На підставі клопотання відповідача, судовий розгляд був відкладений.

На адресу суду позивачем було надано заяву №1027 від 10.07.2014р., в якій було зазначено наступне.

Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено в рахунок погашення суми боргу 3000грн.(платіжне доручення №8347 від 20.06.2014р.), тому несплаченою залишається сума боргу в розмірі 42457грн.50коп.

Позивачем були скореговані розрахунки сум пені, проведені за кожною з товарних накладних (змінений період нарахування пені). За наслідками цих дій сума пені, заявлена до стягнення, дорівнює 3917грн.73коп.

Також позивачем був збільшений період нарахування 3% річних та інфляційної складової, внаслідок цього вони становлять 1093грн.90коп. та 5821грн.30коп. відповідно.

Оскільки ця заява позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв її розгляду.

У відзиві №69-14/187 від 22.07.2014р. відповідач не погодився із заявленими вимогами з наступних підстав.

По-перше, позивач не надав товаросупровідні документи при поставці, тому це виключає можливість вимагати стягнення суми боргу. По-друге, підприємство перебуває в складному фінансовому стані внаслідок падіння виробництва. Згідно балансу за період з 01.01.2014р. по 31.03.2014р. збиток підприємства становив 36154202грн.65коп. Приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду зменшувати розмір штрафних санкцій.

У судовому засіданні від 06.08.2014р. представник відповідача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми боргу на 3000грн., яка була сплачена відповідачем.

Оскільки ця заява позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд прийняв її розгляду.

Також представник позивача усно пояснив суду, що претензії з приводу ненадання товаросупровідних документів з боку відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" (далі продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі - покупець) був підписаний договір №133/77 від 29.08.2013р., згідно якого продавець зобов'язаний поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, згідно доданих специфікацій,( додаткових угод, додатків), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 2.1 вартість, ціна, найменування та кількість продукції визначається в специфікаціях.

До матеріалів справи долучені специфікації до договору №1 від 29.08.2013р., №2 від 12.09.2013р., №3 від 20.09.2013р., підписані та засвідчені печатками підприємств, в яких було узгоджено найменування, кількість ціна за одиницю, строки оплати та поставки.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу встановлено, що покупець здійснює оплату за фактом поставки протягом 30 календарних днів з моменту поставки продукції на склад покупця, якщо інший строк не визначений в специфікаціях.

Судом досліджено зміст вищезгаданих специфікацій та встановлено, що строки оплати залишились незмінними.

На виконання умов договору згідно товарних накладних №1455-И від 26.09.2013р., №1480-И від 01.10.2013р., 1562-И від 15.10.2013р., №1621-И від 24.10.2013р., №1704-И від 08.11.2013р. повноважним представником відповідача (довіреності на представника відповідача №5682 від 25.09.2013р. (зі строком дії до 04.10.2013р.), №5784 від 30.09.2013р. (зі строком дії до 09.10.2013р.), №6094 від 14.10.2013р. (зі строком дії до 23.10.2013р.), №6309 від 23.10.2013р. (зі строком дії до 01.11.2013р.), №6643 від 07.11.2013р. (зі строком дії до 16.11.2013р.) було отримано продукції на загальну суму 68722грн.91коп.

В свою чергу, відповідачем було сплачено лише частину цієї вартості в розмірі 29265грн.41коп. (у тому числі, під час судового провадження). Несплаченою є сума боргу в розмірі 39457грн.50коп., яка заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обов'язку виконати зобов'язання з оплати суми боргу в розмірі 39457грн.50коп.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 39457грн.50коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на звільнення його від обов'язку оплатити вартість отриманої продукції через ненадання позивачем товаросупровідних документів у зв'язку з їх недоведеністю та безпідставністю. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з вимогою надати непередані документи.

На підставі пункту 7.1 договору купівлі-продажу №133/77 від 29.08.2013р. позивачем було нараховано пеню в розмірі 3917грн.73коп. за період з 27.10.2013р. по 09.06.2014р.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач вирахував та заявив до стягнення суми інфляційної складової в розмірі 5821грн.30коп. за період з листопада 2013р. по червень2014р. та 3% річних в сумі 1093грн.90коп. за період з 27.10.2013р. по 11.07.2014р.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку судом порушень не встановлено.

Додатково слід зазначити, що пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду дійсно надано право у виняткових випадках зменшувати розмір штрафних санкцій. Разом з тим, відповідачем не були додані документи на підтвердження обставин, викладених у відзиві.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 38, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" м. Дніпропетровськ про стягнення суми боргу в розмірі 39457грн.50коп., пені в розмірі 3917грн.73коп., інфляційної складової 5821грн.30коп. та 3% річних в сумі 1093грн.90коп.- задовольнити.

Стягнути Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 00168076, місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий Острів, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія металів" (Ідентифікаційний код 30754807, місцезнаходження: 61020, м. Харків, Комсомольське шосе, 88) суму боргу в розмірі 39457грн.50коп., пені в розмірі 3917грн.73коп., інфляційної складової 5821грн.30коп. та 3% річних в сумі 1093грн.90коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 06.08.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 11.08.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова