Ухвала суду № 40085837, 06.08.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

06 серпня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 815/554/14

Категорія: 8.2.3

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв’язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області) звернулась до суду з позовом до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (далі Причорноморське ДРГП) про стягнення заборгованості по податку на додану вартість з розрахункових рахунків у розмірі 197438 грн..

В обґрунтування позову зазначалось, що Причорноморське ДРГП перебуває на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з 11 січня 1997 року за № 15158. У зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем 08 січня 2013 року на адресу Причорноморського ДРГП надіслано податкову вимогу за № 3. Станом на 09 грудня 2013 року сума податкового боргу відповідача із податку на додану вартість складає 197438 грн., яка виникла у зв’язку із самостійно визначеними податковими зобов’язаннями, заявленими підприємством в податковій декларації за жовтень 2013 року. На думку позивача, несплачена сума податкового боргу підлягає стягненню з розрахункових рахунків відповідача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року позовні вимоги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області задоволено. Стягнуто з Причорноморського ДРГП заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 197438 грн..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Причорноморського ДРГП в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги, що позивач не надав в якості доказів існування заборгованості відповідача в сумі 197438 грн. розрахунок облікової картки платника податків. Крім того, податкову вимогу від 08 січня 2013 року за № 3 відповідач ніколи не отримував, про що свідчить відсутність зазначеного вище документа в «Журналі реєстрації вхідної кореспонденції Причорноморського ДРГП». У зв’язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що Причорноморське ДРГП перебуває на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з 11 січня 1997 року за № 15158.

У зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем 08 січня 2013 року на адресу Причорноморського ДРГП надіслано податкову вимогу за № 3.

Станом на 09 грудня 2013 року сума податкового боргу відповідача із податку на додану вартість складає 197438 грн., яка виникла у зв’язку із самостійним визначенням податкових зобов’язань, заявлених підприємством в податковій декларації за жовтень 2013 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що сума податкового боргу є узгодженою, а відтак підлягає стягненню з розрахункових рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Так, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно підпунктів 14.1.153 та 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 названого вище Кодексу податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Пунктами 95.1 та 95.4 ст. 95 Кодексу зазначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розміри суми податкового боргу або його частини.

Як встановлено матеріалами справи, у зв’язку з несплатою відповідачем податкового боргу, податковим органом на адресу Причорноморського ДРГП надіслано податкову вимогу від 08 січня 2013 року за № 3.

Станом на 09 грудня 2013 року сума податкового боргу відповідача із податку на додану вартість складає 197438 грн..

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог податкового органу про стягнення боргу з рахунків Причорноморського ДРГП відповідає наведеним вище положенням ст. 95 ПК України.

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта щодо неотримання податкової вимоги від 08 січня 2013 року за № 3, з посиланням на відсутність зазначеного вище документа в «Журналі реєстрації вхідної кореспонденції Причорноморського ДРГП», оскільки наведене вище спростовується матеріалами справи, а саме поштовим повідомленням, відповідно до якого податкову вимогу отримано уповноваженою особою відповідача 14 січня 2013 року (а. с. 15).

Надана представником відповідача до суду апеляційної інстанції копія платіжного доручення від 28 квітня 2014 року про сплату підприємством податку на додану вартість на суму 20000 грн. не може бути підставою для скасування судового рішення, постановленого до дати сплати зазначеної суми податку.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду

Головуючий:

Судді: