Ухвала суду № 40082860, 07.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3957/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснаб-Агро» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснаб-Агро» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, що виявились у складанні актів перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства (від 11.04.2014 № 204/10-06-22-02/38564520, від 10.02.2014 № 96/22-02/38564520, від 29.04.2014 № 244/22-02/38564520, від 25.03.2014 № 182/10-06-22-02/35564520), та зобов'язати Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області скасувати вказані акти.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо не мають обов'язкового характеру і не можуть вважатися рішеннями, дією чи бездіяльністю у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства. Акт перевірки є документом, в якому відтворюється думка посадової особи податкового органу, яка проводила перевірку, щодо певних обставин (подій) і у подальшому може стати підставою для прийняття податковим органом відповідного рішення. Однак, сам по собі акт перевірки є лише носієм певної інформації і жодних юридичних насідків не спричиняє, тому оскарженню не підлягає.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з частиною другою цієї ж норми юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Системне тлумачення норм частини першої та другої наведеної статті КАС України у їх взаємозв'язку дозволяє стверджувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спірні правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій під час прийняття таким суб'єктом рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), вчинення ним дій або бездіяльності.

З наведеного випливає, що будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень можуть бути предметом судової юрисдикції в тому разі, коли внаслідок їх прийняття (вчинення) виникають певні правовідносини за участю держави (зокрема, в особі суб'єкта владних повноважень) з однієї сторони та особи, щодо якої вчинені відповідні правові акти, з іншої сторони.

При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Предметом даного спору є оскарження дій суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із оформленням документів (актів перевірки), та зобов'язання їх скасувати.

Спірні правовідносини врегульовані главою 8 розділу II Податкового кодексу України.

Нормами кодексу визначено підстави і порядок проведення податкових перевірок, а так само порядок надання платниками податків документів для перевірки та порядок оформлення результатів відповідних перевірок.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платникам и податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 484 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку факти виявлених порушень податкового, валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язанийпідписати такий акт перевірки із зауваженням, які він має право надати разом і підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).

Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальний перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.

Таким чином, оскаржувані дії податкового органу щодо складання актів перевірок вчиняються на виконання владних (управлінських) функцій, наданих суб'єкту владних повноважень згідно з вимогами податкового законодавства, а тому згідно з вимогами ст. 17 КАС України даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Висновок суду першої інстанції про відсутність порушення, прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки оскаржувані дії не створюють правових наслідків для платника податків, не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, оскільки наведені обставини повинні бути з'ясовані судом під час розгляду справи.

Суд першої інстанції вказані обставини не врахував, внаслідок чого застосував до спірних правовідносин ст. 109 КАС України необґрунтовано.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно з п.6 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Стаття 204 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Такими підставами є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу належить скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 6, 17, 107, 197, 199, 204, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснаб-Агро» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2014 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді О.О. Беспалов О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.