Постанова № 40081947, 07.08.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15286/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника третьої особи

ПАТ АТ «Украгазбанк» Скрипниченко Є.І.

представника третьої особи

ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Украгазбанк", ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Украгазбанк", ОСОБА_6, ОСОБА_3, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив: визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві щодо проведення 01.10.2012 р. переоцінки арештованого майна на 32,78%, а саме, двокімнатної квартири АДРЕСА_2 та дій спрямованих на проведення третіх торгів по реалізації цього ж майна.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, третя особа - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник третьої особи ОСОБА_3, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Також до суду з'явився представник третьої особи - Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Украгазбанк", апеляційну скаргу ОСОБА_3 підтримав.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Публічним акціонерним товариством «Укргазбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитні договори: №412-Ф/08 від 11.09.2008 р. та №326-ф/08 від 20.06.2008 p.

На забезпечення виконання кредитних договорів №412-Ф/08 від 11.09.2008 р. та №326-ф/08 від 20.06.2008 р. між ОСОБА_6 та ПАТ «Укргазбанк» було укладено договори іпотеки від 11.09.2008 р. та від 20.06.2008 р. Предметом іпотеки за вказаними договорами визначено відповідно квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 12.10.2010 у справі №2-1030/10, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01.02.2011 р. у справі №22ц-2690/1874/11, задоволено позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_6.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №326-ф/08 від 20.06.2008 р. у розмірі 175934,49 дол. США, що є еквівалентом 1391 624,22 гривень станом на дату винесення рішення та заборгованість за кредитним договором №412-Ф/08 від 11.09.2008 р. у розмірі 96002,60 дол. США, що є еквівалентом 759370,96 гривень станом на дату винесення рішення. Всього за договорами: 271937,09 доларів США, що є еквівалентом 2150995,19 гривень станом на дату винесення рішення та 76710,76 гривень.

В рахунок погашення заборгованості у сумі 271937,09 доларів США та 76710,76 грн. звернуто стягнення на наступне майно: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2.

06.07.2011 Голосіївським районним судом видано виконавчий лист №2-1030.

23.01.2012 постановою відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві, за заявою ПАТ «Укргазбанк» було відкрито виконавче провадження ВП №30738570 по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця від 20.04.2012 призначено ОСОБА_7 суб'єктом оціночної діяльності у даному виконавчому провадженні.

Згідно зі складеним ним звітом та висновком з незалежної оцінки майна, ринкова вартість об'єкта оцінки: квартири АДРЕСА_2, становить 418 457,00 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що перші прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), проведенні 06.08.2012 р. Філією 10 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», з реалізації вказаної квартири не відбулися через відсутність покупців.

22.08.2012 відповідачем проведено здійснена переоцінка вказаного майна ОСОБА_6 згідно якої вартість зазначеної квартири була зменшена на 20% та становила 334 765,60 гривень.

Другі прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) ОСОБА_6, проведенні 14.09.2012 Філією 10 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», з реалізації квартири АДРЕСА_2 не відбулися через відсутність покупців.

У зв'язку із цим відповідачем 01.10.2012 була здійснена повторна переоцінка вказаного майна ОСОБА_6, вартість зазначеної квартири була зменшена загалом на 32,78% та становила 281 202,60 гривень.

За результатами третіх прилюдних торгів, які було проведено 22.10.2012 Філією 10 Приватного підприємства «Нива - В.Ш.», з реалізації квартири АДРЕСА_2, переможцем визначено ОСОБА_10, ціна продажу становить 600 000,00 грн., про що Філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.» повідомлено відповідача листом від 22.10.2012 р. №6544.

Виконавча служба листом від 06.11.2012 №ДВ/5 повідомила Філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.», що станом на 05.11.2012 кошти в розмірі 510600,00 від ОСОБА_10 на депозитний рахунок ВДВС Голосіївського РУЮ У М. Києві не надходили.

06.11.2012 Філією 10 ПП «НИВА-В.Ш.» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки).

Згідно з протоколом №101254/2/1 від 06.11.2012 переможцем торгів було визнано ОСОБА_3 (через представника за довіреністю ОСОБА_11), ціна продажу 282000,00 грн., про що Філія 10 ПП «НИВА-В.Ш.» повідомила відповідача листом від 06.11.2012 р. №7082.

Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо проведення 01.10.2012 р. переоцінки арештованого майна на 32,78%, звернулася до суду.

Суд першої прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, при цьому виходить з наступного.

За змістом ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Так, ОСОБА_5, звертаючись до суду з позовом, просила визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві щодо проведення 01.10.2012 р. переоцінки арештованого майна на 32,78%, а саме, двокімнатної квартири АДРЕСА_2 та дій спрямованих на проведення третіх торгів по реалізації цього ж майна.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби встановлено ст.. 181 КАС України.

Відповідно до ч. 1 вказаної норми учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Колегією суддів встановлено, що позивач не є учасником виконавчого провадження або особою, залученою для проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №30738570 з примусового виконання виконавчого листа №2-1030, виданого 06.07.2011 Голосіївським районним судом.

Крім того, з матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.07.1998.

Згідно із наявною в матеріалах копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (позивач) шлюб зареєстровано 03.09.2006.

Отже, право власності на квартиру ОСОБА_6 набув до моменту реєстрації шлюбу із ОСОБА_5

Відповідно до п.1 ч.1 ст.. 57 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України), майно, набуте чоловіком або дружиною до шлюбу є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Згідно із ст.. 62 СК України Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В матеріалах справи відсутні, і позивачем не надано доказів на підтвердження того, що квартира АДРЕСА_2 була визнана об'єктом права спільної сумісної власності подружжя на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, квартира АДРЕСА_2 була особистою приватною власністю ОСОБА_6, тобто позивачу ОСОБА_5 не належала.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність у позивача підстав для звернення до суду із позовом до відділу ДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві щодо проведення переоцінки арештованої квартири АДРЕСА_2 на 32,78% та дій спрямованих на проведення третіх торгів по реалізації цього ж майна, оскільки зазначене нерухоме майно на час виникнення спірних правовідносин було особистою приватною власністю ОСОБА_6 і позивачу - ОСОБА_5 не належала, крім іншого, вона не є стороною виконавчого провадження або особою, залученою до проведення виконавчих дій.

Відтак, відповідач, при проведенні переоцінки даної квартири, та при проведенні торгів, її права не порушив, протиправних дій стосовно позивача не вчинив, отже підстави для задоволення її позову відсутні.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і прийняв рішення із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, прийнявши заяву позивача від 16.04.2014 про зміну предмету позову, порушив вимоги процесуального Закону, зокрема ст.. 51, 137 КАС України, оскільки фактично позивачем було змінено як предмет, так і підставу позову, тобто подано новий позов.

Відповідно до ч.1 ст.. 51 КАС України, позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно із ч. 1 ст.. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Так, за змістом позовної заяви від 06.11.2012 (перша редакція), позивач просила суд визнати протиправними та скасувати постанови відділу ДВС Голосіївського РУЮ у місті Києві ВП №30738570 від 23.01.2012 про відкриття виконавчого провадження та від 20.04.2012 про призначення експерта, мотивуючи власну позицію тим, що у зазначених постановах вказано інше майно порівняно із вказаним у виконавчому документі. Також позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження не надсилалася, на наступний після її прийняття день, ОСОБА_6 (боржнику) рекомендованим листом із повідомленням, а постанова про призначення експерта - не надсилалася боржнику простою кореспонденцією. Експертом проведено оцінку, а філією ПП «Нива - В.Ш.» було реалізовано не те майно, яке вказано у оскаржуваних постановах.

В той же час, згідно із заявою про зміну предмету позову від 16.04.2014, позивач просила суд визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві щодо проведення 01.10.2012 р. переоцінки арештованого майна на 32,78%, а саме, двокімнатної квартири АДРЕСА_2 та дій спрямованих на проведення третіх торгів по реалізації цього ж майна.

В обґрунтування вказаних вимог посилалася на те, що дія Закону України «Про іпотеку» не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності, а оскільки договір іпотеки ОСОБА_6 із ПАТ АБ "Украгазбанк" укладено 11.09.2008 на забезпечення кредитного договору №412-Ф/08 від 11.09.2008, то дія цього Закону на нього не поширюється.

Отже позивачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 51 та ч. 1 ст. 137 КАС України, у поданій до суду 16.04.2014 заяві про зміну предмету позову, одночасно було змінено як предмет, так і підставу позову, тобто фактично подано новий позов.

Таким чином, суд першої інстанції, приймаючи вказану заяву та вирішуючи справу, виходячи із зазначених у ній вимог та підстав, порушив норми процесуального права.

Крім того, відповідно до ч. 118 КАС України, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

Апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги апелянта щодо скасування заходів забезпечення позову, які вжито відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2012, якою відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві заборонено складати у виконавчому провадженні ВП № 30738570 акт про реалізацію предмета іпотеки квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_6, та затверджувати такий акт, оскільки підстава і необхідність застосування вказаних заходів забезпечення позову відпали.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем права позивача не порушено, так як вона не є власником нерухомого майна, переоцінка якого проводилася, чи стороною виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, який прийняв рішення із порушенням норм процесуального права та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з із порушенням норм процесуального права та за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Украгазбанк", ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві складати у виконавчому провадженні ВП № 30738570 акт про реалізацію предмета іпотеки квартири АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_6, та затверджувати такий акт, вжиті відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2012.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено 08 серпня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.