Ухвала суду № 40082778, 08.08.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами

08 серпня 2014 р. Справа № 805/12403/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., ознайомившись з заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі № 805/12403/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика», про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, та з матеріалами, доданими до неї, перевіривши дотримання вимог ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

встановив:

23 серпня 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач або Заявник) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції (далі - Відповідач або Реєстраційна служба), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» (далі - Третя особа), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 4941068 від 13 серпня 2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції Потрохова А.О. про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на приміщення у складі будівлі контори гаражу літ.Б-2 (кімната диспетчерської 23,8 кв.м., хол 50,8 кв.м., тамбур 9,4 кв.м., технічне підпілля, що знаходиться під ними), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- зобов'язати Реєстраційну службу Дебальцевського міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на приміщення у складі будівлі контори гаражу літ.Б-2 (кімната диспетчерської 23,8 кв.м., хол 50,8 кв.м., тамбур 9,4 кв.м., технічне підпілля, що знаходиться під ними), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року (а.с.117-120), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року (а.с.181-183) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 червня 2014 року (а.с.222-225), у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю.

15 липня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, про що свідчить штам підприємства поштового зв'язку на описі вкладення та на конверті, в якому здійснено поштове відправлення (а.с.232-233).

07 серпня 2014 року заява про перегляд судового рішення на нововиявленими обставинами отримана Донецьким окружним адміністративним судом та зареєстрована за вхідним номером 25462/14 (а.с.228).

Посилаючись на положення п.1 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), підставу для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року заявник вбачала в тому, що це рішення прийнято з мотивів наявності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрації права власності на нежитлові будівлі (63/100) частки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика». В якості доказів суд прийняв від третьої особи нотаріально не засвідчену копію Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31 серпня 2009 року № 23707378 за відсутності оригіналу цього документа, і на підставі якої зробив висновок, що право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика».

Не погоджуючись з такими висновками суду, враховуючи, що придбане ще з 2005 року згідно з Законом України «Про лізинг» нерухоме майно фактично належить позивачу, а не третій особі, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку, однак подані нею скарги були залишені без задоволення.

Заявник стверджувала, що 22 червня 2014 року їй стало відомо, що відомості в Реєстрі прав власності на нерухоме майно не відповідають матеріалам реєстраційної справи в частині належності Товариству з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» права власності на 63/100 частки нежитлових будівель. Так, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно в порушення вимог п.6.2.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, не відображено зміст і характеристику речового права та строк дії речового права.

Заявник доводила, що під час розгляду справи їй не було відомо про існування невідповідності у цих відомостях, тому вона не могла скористатися своїм правом звернутися до суду з клопотанням про витребування відповідних доказів (реєстраційної справи) з бюро технічної інвентаризації.

З урахуванням наведеного фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просила:

- прийняти заяву та відкрити провадження за нововиявленими обставинами;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 4941068 від 13 серпня 2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції ОСОБА_2 про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на приміщення у складі будівлі контори гаражу літ.Б-2 (кімната диспетчерської 23,8 кв.м., хол 50,8 кв.м., тамбур 9,4 кв.м., технічне підпілля, що знаходиться під ними), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

- зобов'язати Реєстраційну службу Дебальцевського міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на приміщення у складі будівлі контори гаражу літ.Б-2 (кімната диспетчерської 23,8 кв.м., хол 50,8 кв.м., тамбур 9,4 кв.м., технічне підпілля, що знаходиться під ними), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.228-231).

Згідно з ч.1 ст.245 КАС України постанова суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені ч.2 ст.245 КАС України. Зокрема згідно з п.1 ч.2 цієї статті підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд звертає увагу заявника на те, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Фактично ж доводи заявника зводяться до того, що під час розгляду справи № 805/12403/13-а судом неповно з'ясовані обставини у справі, а також допущені порушення процесуального закону при дослідженні та оцінці письмових доказів.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою судових інстанцій: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного і касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, спрямованим на забезпечення правосудності (законності і обґрунтованості) судових рішень.

За правилами ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, що передбачено ст.200 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Відповідно до ч.1 ст.223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін; 2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції; 3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін; 4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції; 5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції; 6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду; 7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження; 8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження; 9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи, що передбачено ст.224 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, рівно як і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 скористалася своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, проте ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанції зазначена постанова залишена без змін з тих підстав, що вказане судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Суд відзначає, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст.6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.

Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.

Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata…, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01, пп. 27-28; рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2, № 19960/04, п.46; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, п.52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, п.61.

Таким чином, в контексті п.1 ч.2 ст.245 КАС України підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.

Відповідно до ч.1 ст.247 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Доводи заявника стосовно того, що про існування обставин, які вона вважає нововиявленими, вона дізналася 22 червня 2014 року, спростовуються наявними у справі письмовими доказами.

Так, 14 жовтня 2013 року позивач надала Донецькому апеляційному адміністративному суду заяву, в якій, крім іншого просила надати оцінку витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12 серпня 2013 року № 7848616 на предмет його належності та допустимості як доказу у справі (а.с.168), 14 жовтня 2013 року надала суду апеляційної інстанції клопотання, в якому просила вийти за межі доводів апеляційної скарги та зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме скасувати державну реєстрацію права власності на 63/100 частки нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» та вилучити з Реєстру прав власності на нерухоме майно на цю частку (63/100) та її приватного власника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» (а.с.172).

В касаційній скарзі, датованій 08 листопада 2013 року, позивач зазначала, що «у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» на 63/100 частки зареєстровані похідні права постійного володіння та користування, а не одноособове право власності на всю будівлю. Це свідчить про помилку посадової особи БТІ, яка вносила записи до Реєстру прав власності на нерухоме майно» (а.с.194, 197).

Крім того, 09 січня 2014 року позивач надала суду касаційної інстанції клопотання за № 2, в якому просила врахувати, «що один з письмових доказів - Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31 серпня 2008 року № 23707378 (а.с.92) формувався реєстратором БТІ тільки на підставі заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» без врахування відомостей з правовстановлювального документа - договору купівлі-продажу від 03 липня 2007 року № 1137 з порушенням вимог припису п.3.8. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, чим було частково сфальшовано (підроблено) зміст цього витягу».

Посилаючись на п.3.11 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, позивач стверджувала, що «у витязі мали бути вказані зміст і характеристика речового права, а саме право володіти та користуватися (сервітут), без права розпоряджатись, а також мав бути зазначений строк дії речового права».

На цій підставі позивач доводила, що «зміст витягу не відповідає матеріалам реєстраційної справи» (а.с.215-216).

Таким чином, подані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до судів апеляційної та касаційної інстанції заяви та клопотання свідчать, що про обставини, на які вона посилається як на нововиявлені, їй було відомо щонайменше у січні 2014 року.

Виходячи з принципу правової визначеності, з огляду на те, що відповідно до ч.1 ст.247 КАС України, пропуск строку звернення до адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, а також на те, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні п.1 ч.2 ст.245 КАС України, керуючись ст.ст.160, 165, 185, 186, 247, 250, 254 КАС України, суддя -

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 805/12403/13-а (номер провадження № Н/805/49/14) за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року у справі № 805/12403/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Дебальцевського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Востокспецавтоматика» про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами надіслати особі, яка подала заяву, разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

5. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кравченко Т.О.