Постанова № 40082770, 07.08.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

07 серпня 2014 року справа № 814/1390/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомПП "Експрес", вул. Ювілейна, 83-А, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

доБаштанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

проскасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.14 р. № 00008220В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Експрес" (далі - позивач, ПП "Експрес") звернулось із адміністративним позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) і застосовано штраф.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідач не наділений компетенцією визнавати правочини нікчемними, а тому його висновки, викладені в акті перевірки, суперечать приписам Цивільного кодексу України. Наполягає на дотриманні норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо формування податкових зобов'язань із ПДВ.

Відповідач позов не визнав, в запереченнях вказав, що контрагент позивача - ПП "Аркат" здійснював безтоварні операції із ПП "Шеду", а тому і правочин позивача із ПП "Аркат" ОДПІ розцінила як штучний (а. с. 54-58).

Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, статтею 72 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

В судове засідання 7 серпня 2014 р. прибув представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з'явився, клопотавши про розгляд справи за його відсутності (а. с. 98).

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

В січні 2014 р. ОДПІ провела позапланову виїзну перевірку ПП "Експрес" з питань взаємовідносин із ПП "Аркат" за жовтень 2011 р., результати якої оформлені актом від 25 січня 2014 р. № 24/22-23042099 (далі - акт перевірки) (а. с. 12-22).

Як зазначено у висновку акту перевірки, позивачем порушено ст. 44 п. 44.1., ст. 198 п. 198.1., п. 198.6., ст. 200 п. 200.1., п. 200.2., ст. 201 п. 201.1. ПК України, а також п. 2.1., п. 2.15., п. 2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, ст. 9 ч. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 5 п. 5.4. пп. 5.4.1., ст. 7 п. 7.5. пп. 7.5.6.,пп. 7.5.8.Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджену наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20 травня 2008 р. № 281/171/578/155, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за № 805/15496, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 42759,0 грн.

На підставі акту перевірки 8 лютого 2014 р. ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000082200, яким збільшила ПП "Експрес" грошове зобов'язання з ПДВ на суму 42759,0 грн. і застосувала штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 21380,0 грн. (а. с. 11).

Як встановлено судом, 15 листопада 2010 р. ПП "Експерс" уклало із ПП "Аркат" генеральний договір № 9 поставки нафтопродуктів і будівельних матеріалів, за умовами якого останнє підприємство поставляло позивачу мазут і бітум (а. с. 39-45).

Відповідач заперечує фактичне отримання позивачем товару, посилаючись при цьому на дані акту невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Аркат" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ПП "Шеду" № 224/15-3/36944709 від 22 березня 2012 р., в якому, в свою чергу, зроблено висновок про фіктивність господарських операцій між ПП "Аркат" і ПП "Шеду".

Стаття 61 ч. 2 Конституції України закріплює принцип індивідуальної відповідальності особи, який, застосовуючи до спірних правовідносин, слід розуміти таким чином, що ОДПІ повинна встановити факти порушення вимог податкового законодавства з боку позивача, а не його контрагента і тим більше інших підприємств у ланцюгу.

Відповідач провів виїзну перевірку, під час якої мав безпосередньо досліджувати питання наявності чи відсутності у позивача товарів, отримання якого від ПП "Аркат" ним заперечується.

В той же час, ОДПІ не здобула жодних безпосередніх доказів, які б підтверджували її висновок про штучність правочину - всі доводи відповідача ґрунтуються виключно на даних акту перевірки контрагента, тобто ОДПІ механічно перенесла оцінку контрагента на позивача, що суперечить меті та сутності перевірки платника податків.

Як визначено ст. 8 ч. 2 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При розгляді Європейським Судом з прав людини справ "Булвес" АД проти Болгарії", "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії", "Інтерсплав проти України", Суд висловив таку правову позицію: держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходи для недопущення зловживань у сфері оподаткування, але визначення податкових зобов'язань і застосування фінансових санкцій до платника податків тільки на тій підставі, що контрагент-постачальник такого платника податків розцінений податковим органом як недобросовісний, на думку Суду, порушує права платника податків.

Отже, нарахування податків і штрафів може вважатись законним тільки у випадку, коли контролюючий орган встановить факти порушення податкового законодавства безпосередньо тим суб'єктом, який перевіряється і такі факти будуть підтверджені прямими доказами. В даному спорі суд констатує, що ОДПІ не встановила ніяких порушень з боку позивача, а порушення допущені його постачальником можуть тягнути відповідальність виключно для останнього.

Суд враховує і те, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 р. у справі № 2а-4317/12/2179 задоволено позов ПП "Аркат" до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ), визнано протиправними дії ДПІ щодо проведення перевірки ПП "Аркат" та скасовано висновки, викладені в акті перевірки № 224/15-3/36944709 від 22 березня 2012 р. (а. с. 23-26).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2013 р. апеляційна скарга ДПІ залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін (а. с. 101-104).

За правилами ст. 254 ч. 5 КАС України, рішення суду набрало законної сили.

Таким чином, позивач виконав вимоги ПК України щодо наявності у нього первинних документів, які перелічені в акті перевірки, а заперечення відповідача ґрунтуються на припущеннях, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 4 ч. 3 Закону України "Про судовий збір", позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 182,70 грн. (а. с. 2). За правилами ст. 94 ч. 1 КАС України, зазначена сума судового збору підлягає присудженню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 ч. 3 Закону України "Про судовий збір", решта суми судового збору стягується з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимоги. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі і названий Закон не містить застережень щодо неможливості або обмежень для стягнення судового збору з державних органів, в тому числі і тих, які звільнені від сплати судового збору і повністю фінансуються з Державного бюджету України, решта судового збору в сумі 1644,30 грн. підлягає стягненню з ОДПІ на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000082200, прийняте 8 лютого 2014 р. Баштанською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївської області, скасувати.

3. Присудитиприватному підприємству "Експрес" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 182,70 грн.

4. Стягнути з Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області на користь Державного бюджету України 1644,30 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз