Постанова № 4007916, 28.05.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

2.11.17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 травня 2009 року, о 10-00 годині, № 2а-2206/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Качанові Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження

адміністративну справу за позовом ЗАТ «Продмаш-Веселе»

до ДПІ у Веселівському районі Запорізької області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ЗАТ «Продмаш-Веселе» звернулося до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб ДПІ було складено акт №844/1503-334/14313895 від 22.09.2008.

На підставі вказаного акту, ДПІ у Веселівському районі Запорізької області було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001201503/0 від 06.10.2008, яким ЗАТ «Продмаш-Веселе» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 671,87 гривень (20%) за затримку на 89 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за липень, серпень 2007 року в розмірі 3 359,34 гривень.

Вказане податкове повідомлення-рішення ними було оскаржене в адміністративному порядку до ДПІ у Веселівському районі, ДПА у Запорізькій області та ДПА України, однак у всіх трьох випадках відповідь була негативною.

Не погоджуючись із висновками податкових органів та вважаючи їх незаконними, позивач, зокрема зазначив, що при здійснені сплати узгодженого зобов'язання по земельному податку за липень, серпень 2007 року, ними було зазначене цільове призначення платежу, сума та період, за який здійснюється сплата податку. Однак, відповідач всупереч вимогам п.5.1, п.5.3. «Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету….», сплачену за вказаний період суму земельного податку облікував як сплату податкового боргу за попередні періоди.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідач не мав підстав застосовувати до них штрафну санкцію за порушення граничних строків оплати земельного податку з тих підстав, що граничні строки сплати земельного податку визначені не Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181), а Законом України «Про плату за землю», яким визначено, що за прострочення встановлених строків сплати земельного податку справляється пеня.

Вважаючи, що вказані порушення, допущені відповідачем під час прийняття податкового рішення, є суттєвими, позивач просить визнати незаконним податкове повідомлення-рішення №0001201503/0 від 06.10.2008 та скасувати його, розглянувши справу в порядку письмового провадження.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, зокрема зазначивши, що, згідно картці особового рахунку платника по земельному податку, спочатку погашалось не поточне податкове зобов'язання, як це зазначив позивач у тексті наданих платіжних доручень, а податковий борг, який виник раніше, як наслідок - поточні податкові зобов'язання сплачувались із простроченням, що і відображено в акті перевірки своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб №844/1503-334/14313895 від 22.09.2008. Окрім цього, відповідач зазначає, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, передбачених п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф. Тому прийняте ними податкове повідомлення - рішення про застосування до позивача штрафу є цілком законним та обґрунтованим.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1.2, 1.3, 1.4 ст.1 Закону № 2181:

податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Пунктом 5.1 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.1.11 ст.1 Закону №2181, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Тобто, в контексті цієї норми Закону розрахунок земельного податку є тотожним податковій декларації платника податків.

Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Якщо останній день зазначених у цьому пункті строків припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем кожного з таких строків вважається наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день. (п.п. 5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону №2181).

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним (п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181).

Згідно п.5.4 ст.5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, самостійно визначені позивачем до сплати суми податкового зобов'язання зі сплати земельного податку по розрахунку останньогоу, які не сплачені у встановлений законодавством строк (п.п.5.3.1 Закону), є узгодженими і визнаються податковим боргом платника податків.

Згідно розрахунку сум штрафних санкцій (додаток №1 до акту перевірки), за несвоєчасну сплату земельного податку, наданим ДПІ у Веселівському районі Запорізької області, позивачу нараховані штрафні санкції в сумі 671,87 гривень (20%) за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 3359,34 гривень за платежем «земельний податок з юридичних осіб».

Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми.

Однак, як встановлено судом, податкові зобов'язання по земельному податку сплачені позивачем своєчасно, про це свідчать платіжні доручення № 1806 від 22.08.2007 та №1857 від 26.09.2007 на суму 1679,67 гривень - кожне.

ДПІ у Веселівському районі Запорізької області не спростували факт сплати земельного податку відповідно до наведених платіжних доручень, але у своїх запереченнях зазначили, що вказані суми направлені на погашення податкового боргу платника, що виник у попередніх податкових періодах.

Суд вважає, що доводи податкового органу є помилковими.

Дійсно, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом №2181, йому загрожує прогресуючий штраф за п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону.

Цей штраф застосовується залежно від строку погашення прострочених податкових зобов'язань за однією із ставок, визначених п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону №2181, та за наявності таких необхідних умов, як податкове зобов'язання має бути узгодженим та мають бути порушені граничні строки сплати податкового зобов'язання, установлені саме Законом України №2181, зокрема п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону.

Згідно із п.3 ч.1, ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Виходячи із змісту п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації, та самостійно зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Отже в даному випадку, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суму земельного податку у 2007 році, виконав своє зобов'язання зі сплати земельного податку за визначені ним періоди, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Законом №2181.

Таким чином, суд вважає, що податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону №2181 визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом №2181 ( який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків) визначені заходи, що вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п.7.7 ст.7 Закону України №2181, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Проте, відповідач самостійно, без узгодження з позивачем, змінив призначення платежу та погасив існуючу на його думку податкову недоїмку, внаслідок чого виник борг за період, за який позивач вважав податкові зобов'язання погашеними.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку відсутній факт несвоєчасної сплати податкових зобов'язань по податковому розрахунку, а отже є неправомірним нарахування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.7 п.17 ст.17 Закону України №2181.

Тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним і до уваги судом не приймаються.

Керуючись ст.ст. 17, 122 ч.3, 158-162 КАС України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про плату за землю», суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області від 06.10.2008 № №0001201503/0 про сплату закритим акціонерним товариством «Продмаш-Веселе» штрафу в розмірі 20% у сумі 671,87 гривень за платежем: 5013050166 (земельний податок з юридичних осіб).

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови надіслати сторонам.

Суддя О.В. Матяш