Ухвала суду № 40076933, 04.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11684/13-к Головуючий у І інстанції Гришко О.М.Провадження № 11-кп/780/719/14 Доповідач у 2 інстанції МиколюкКатегорія 4 04.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

04 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Миколюка О.В.,

суддів: Габрієля В.О., Свінціцької О.П.,

за участю прокурора : Пухи І.Ю.,

при секретарі Похилевич О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Веснянки Ківерцівського району Волинської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 20.11.2012 року Ківерцівським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі, відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч.1 ст. 121 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі;

на підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_2 покарання, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.11.2012 року у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі та остаточно визначено покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі;

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 17 751 грн. 64 коп. матеріальної шкоди та 150 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат по справі.

В С Т А Н О В И Л А:

18.05.2013 року близько 05 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на території автозаправної станції «Агроспецкомплект», розташованої по вул. 40 років Жовтня, 57-А в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, маючи умисел на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3, з метою реалізації вищевказаного умислу, в ході сварки, яка зав'язалась на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, скориставшись скляною пляшкою з-під пива об'ємом 0,5 л., яку тримав в руках, умисно наніс нею один удар в область голови ОСОБА_3, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження

Згідно висновку експерта № 246/Д ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми: множинні забої головного мозку, епідуральна і субдуральна гематома лівої скронево-тімяної ділянки, перелом лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа з глибоким тетрапарезом до елегії в лівих кінцівках, порушенням свідомості з типом «малої свідомості». Тяжка відкрита черепно-мозкова травма відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.11.12 року у виді 1-го року позбавлення волі та призначити остаточне покарання у виді 8-ми років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, так як він раніше вже був засуджений за вчинення кримінального правопорушення пов'язаного з застосуванням насильства до особи.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення із ст. 121 ч.1 на ст. 124 КК України та відмовити в задоволенні цивільного позову.

Вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, так як свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 з одного боку і ОСОБА_6, ОСОБА_7 з іншого боку були по різні сторони конфлікту та їх покази суттєво відрізняються.

Зазначає, що судом неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність, що в свою чергу потягло за собою незаконне засудження ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив проти апеляційної скарги захисника, обвинуваченого та його захисника в підтримку поданої ними апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується як його показаннями, так і свідків, зокрема:

- показаннями обвинуваченого, з яких вбачається, що коли до нього став підходити ОСОБА_3 та ще двоє хлопців він вдарив потерпілого пляшкою пива по голові;

- показами свідка ОСОБА_4, який вказав, що коли він побачив як ОСОБА_3 обходить невідомий йому хлопець, то він крикнув йому: «Обережно з заду», після чого ОСОБА_3 пішов до хлопця в смугастій кофтині (обвинуваченого), який вдарив його по голові бутилкою;

- показаннями свідка ОСОБА_5, який підтвердив показання ОСОБА_4

Крім показань свідків вина обвинуваченого також підтверджується матеріалами справи, зокрема: даними з рапорту від 18.05.2013 року, відповідно до якого надійшло повідомлення від медсестри ЦРЛ про надання медичної допомоги ОСОБА_3 з приводу ЗЧМТ, СГМ, перелому основи черепа, які він отримав від невідомого чоловіка в м. Боярка по вул. Білогородська біля АЗС ( а.с. 29 т. 1); даними з висновку експерта № 246/д від 20.09.2013 року, відповідно до якого згідно наданій медичній документації у ОСОБА_3 малась тяжка відкрита черпно-мозкова травма: множинні забої головного мозку, епідуральна і субдуральна гематома лівої скронево-тімяної ділянки, перелом лівої скроневої кістки з переломом на основу черепа з глибоким тетрапарезом до елегії в лівих кінцівках, порушенням свідомості за типом «малої свідомістю». Описане тілесне ушкодження утворилось від дії тупого предмету, не виключено, що таким предметом могла бути скляна пляшка, за давністю може відповідати вказаному в постанові терміну та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя ( а.с. 62-63 т. 1); даними з протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.09.2013 року, відповідно до якого було отримано інформацію, яка міститься на відео фіксуючому пристрої АЗС в період часу з 05:00 по 05:20 години 18.05.2013 року та інформація про осіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України ( а.с. 67-69 т. 1); даними з протоколу огляду предметів від 16.09.2013 року, відповідно до якого переглянуто диск із маркуванням «ACMC CD-R Recordable 52x 100 MB 80 min video» на якому міститься відеозапис заправка розміром 282 кб тривалістю 15 хвилин 58 секунд. На вказаному відеозапису зафіксовано інформацію про конфлікт між відвідувачами магазину на АЗС за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 57-А (а.с. 70-71 т. 1); даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 02.08.2013 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_4 впізнав особу № 3, яка нанесла удар пляшкою з-під пива по голові ОСОБА_3, під № 3 знаходиться ОСОБА_2 ( а.с. 74-77 т. 1); даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 26.09.2013 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав особу № 2, яка нанесла удар пляшкою з-під пива по голові ОСОБА_3, під № 2 знаходиться ОСОБА_2 ( а.с. 78-81 т. 1); даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 30.09.2013 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 впізнав особу № 3, яка нанесла удар пляшкою з-під пива по голові ОСОБА_3, під № 3 знаходиться ОСОБА_2 ( а.с. 82-85 т. 1).

Вказані та інші наведені у вироку докази належно оцінені судом і злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_2, в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент заподіяння потерпілому ОСОБА_3 за ч.1 ст. 121 КК України, кваліфіковані правильно.

Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального правопорушення та необхідності перекваліфікації дій обвинуваченого на ст. 124 КК України були предметом ретельної перевірки в суді 1-ї інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними.

Ретельно проаналізувавши показання усіх свідків, які узгоджуються між собою в тому що ОСОБА_2 ніхто реально не погрожував, не завдавав ніяких тілесних ушкоджень, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувачений не перебував у стані необхідної оборони, та усвідомлював про можливі наслідки, наносячи удар пляшкою з-під пива по голові потерпілому.

Щодо доводів прокурора, про необхідність призначення обвинуваченому більш сурового покарання, то колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Так, призначаючи обвинуваченому покарання, суд в повній мірі врахував положення ст.ст. 50,65 КК України та вказав, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, раніше судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Також, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника в частині відмови у задоволенні цивільного позову тому, що відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Тому суд, врахував глибину моральних страждань потерпілого ОСОБА_3, який в результаті завданих обвинуваченим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень став інвалідом І групи, не може самостійно сидіти, має порушення сну, нервовість, емоційні і когнітивні розлади та потребує постійного стороннього догляду та тривалого лікування і цілком вмотивовано задовольнив заявлений представником потерпілого цивільний позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2014 року щодо ОСОБА_2 без зміни.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно.

Суддя О.В. Миколюк