Постанова № 40076687, 08.08.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2899/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

суддів - Тарасишиної О.М., Харченко Ю.В.,

за участю секретаря - Чернобай А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2824/13-а в частині невиконання зобов'язальної частини рішення суду про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди; зобов'язати відповідача вжити заходів щодо виконання зобов'язальної частини рішення ЄСПЛ від 26.07.2012 року по справі «Харук та інші проти України» через виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2824/13-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2824/13-а визнано протиправною бездіяльність ДВС України щодо невиконання судових рішень (Приморського районного суду м. Одеси від 21.02.2006 року по справі № 2-332/06 та ЄСПЛ по справі «Харук та інші проти України» від 26.07.2012 року), рішень про поновлення позивача на роботі. На підставі виданого 03.12.2013 року виконавчого листа № 815/2824/13 та відповідної заяви стягувача, - 03.03.2014 року ДВС України відкрито виконавче провадження № 42300795. Не зважаючи на встановлені законодавством строки, рішення відповідачем не виконано - позивача на роботі не поновлено, чим порушено її конституційне право на працю, пенсійне забезпечення тощо.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на вчинення державним виконавцем всіх передбачених законодавством дій щодо примусового виконання судових рішень.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2006 року по справі №2-332/06 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 щодо її поновлення на роботі на посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації Управління освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 19 409,95 грн. Дане рішення підлягає негайному виконанню, проте, як зазначає позивач, й дотепер не виконано у повному обсязі.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року по справі «Харук та інші проти України», державу Україна зобов'язано виконати рішення національного суду України, яке винесено на користь ОСОБА_1 і сплатити сатисфакцію. При цьому зазначене рішення виконано лише в матеріальній частині, а в частині зобов'язальних вимог (поновлення на роботі) рішення Європейського суду з прав людини та національного суду не виконані, що зумовило позивача звернутись за судовим захистом.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Савенко Л.І. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Одеської області від 28 квітня 2006 року, виконавче провадження №108 з примусового виконання виконавчого листа № 2-332/06, виданого 28 березня 2006 року Приморським районним судом м. Одеса, про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації Управління освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації, що підлягає негайному виконанню - закінчено. Виконавчий документ направлено до ліквідаційної комісії Управління освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації для подальшого виконання.

Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №299/А-2005 від 21 червня 2005 року прийнято рішення про ліквідацію управління освіти та науки облдержадміністрації.

Згідно повідомлення державного реєстратора відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради «Про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису щодо рішення засновників про припинення юридичної особи в результаті ліквідації», 10 травня 2006 року до Єдиного державного реєстру внесений запис щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації: управління освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації код 02145062 м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83.

Отже боржника у виконавчому провадженні № 108 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-332/06, виданого 28 березня 2006 року, ліквідовано, проте рішення Приморського районного суду м. Одеса від 21 лютого 2006 року по справі №2-232/06 виконано не було.

Крім того, судом встановлено, що 26 липня 2012 року Європейський суд з прав людини ухвалив остаточне рішення у справі «Харук та інші проти України» (заява № 32562/07 від 16 липня 2007 року, заявник - ОСОБА_1), відповідно до якого держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалених на користь заявників, та сплатити протягом трьох місяців 3000 (три тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 1, та 1500 (одну тисячу п'ятсот) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 2, що є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на ці суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу.

Згідно з постановою ВП №33914578 від 17 серпня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О.М. відкрито виконавче провадження з виконання рішення № 32562/07 виданого 26 липня 2012 року Європейським судом з прав людини, боржник - Держава, стягувач - ОСОБА_1; боржнику запропоновано самостійно виконати: рішення Європейського суду з прав людини у строк встановлений Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

В ході виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харук та інші проти України» на користь стягувача - ОСОБА_1 стягнуто та перераховано 30942,50 грн. (еквівалент 3000 євро), та за рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 21 лютого 2006 року по справі №2-332/06 державою погашено заборгованість у розмірі 19 409, 95 грн.

Однак, станом на 12 вересня 2013 року, рішення національного суду, яке відповідно до рішення Європейського суду з прав людини повинно бути виконано, в зобов'язальній його частині - поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації Управління освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації - не виконано.

На доручення Державної виконавчої служби України від 23 квітня 2013 року №Ш-6011/3.3, №Ш-5568/3.3 Головному управлінню юстиції в Одеській області стосовно надання інформації щодо стану виконання рішення суду, останнім повідомлено, що 24 грудня 2012 року управлінням Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області до Одеської обласної державної адміністрації направлено лист щодо сприяння у вирішенні питання по виконанню рішень суду, на що 05 лютого 2013 року від Одеської обласної державної адміністрації надійшла відповідь про неможливість поновлення ОСОБА_1 на посаді завідуючої Одеської обласної психолого-медико-педагогічної консультації Управління освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації.

У кожному наступному зверненні до Державної виконавчої служби України щодо стану виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харук та інші проти України» від 26 липня 2012 року та рішення Приморського районного суду м. Одеса від 21 лютого 2006 року по справі №2-332/06, відповідачем - Державною виконавчою службою України повідомлялася аналогічна інформація, зокрема, щодо листа Одеської обласної державної адміністрації від 05 лютого 2013 року.

У зв'язку із цим в квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської обласної державної адміністрації, Державної виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльності відповідачів у вигляді невирішення питання про поновлення прав позивача та виконання зобов'язальних вимог рішення Приморського районного суду м. Одеса від 21 лютого 2006 року по справі №2-332/06 щодо поновлення позивача на роботі, рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2012 року по справі «Харук та інші проти України» (Заява №703/05 та 115 інших заяв); зобов'язання відповідачів вчинити відповідні дії (розпорядження, накази, записи до трудової книжки тощо) щодо поновлення позивача на роботі відповідно до зазначених рішень судів (справа № (815/2824/13-а).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року позові вимоги ОСОБА_1 задоволені частково; бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо примусового виконання судових рішень у встановлений законом строк визнано протиправною та зобов'язано останню вжити всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів по виконанню судових рішень.

03 грудня 2013 року по вищезазначеній справі виданий виконавчий лист № 815/2824/13-а, який разом із заявою про примусове виконання 28.02.2014 року поданий ОСОБА_1 до органу виконавчої служби, на підставі чого постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойком О.М. від 03.03.2014 року відкрито виконавче провадження № 42300795.

Листом від 04.03.2014 року начальник відділу примусового виконання рішень ДВС України О.С. Клименко направив на адресу ДВС України вищеозначену постанову про відкриття виконавчого провадження до виконання.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 399/1 з виконання виконавчого листа № 815/2824/13-а (реєстраційний номер ВП 42300795) листом від 21.07.2014 року № Ш-9462/2-399/1 ДВС України повідомило ОСОБА_1 про хід виконання рішення № 32562/07, виданого 26.07.2012 року Європейським судом з прав людини у справі «Харук та 115 інших заяв проти України»; № 42300795 з примусового виконання виконавчого листа № 815/2824/13-а; № 42619274 з примусового виконання виконавчого листа № 815/7790/13-а, виданого Одеським окружним адміністративним судом 06.03.2014 року, в межах якого постановами від 15.04.2014 року та від 15.05.2014 року на боржника накладені штрафи в сумах 680 грн. та 1360 грн. відповідно, та численними вимогами державного виконавця зобов'язано Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації виконати рішення суду. Крім того, державним виконавцем підготовлено подання (повідомлення), що направлено до ГУМВС України в Одеській області для вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації за невиконання рішення суду. Також на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» 27.06.2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень ДВС України Бойко О.М. звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою від 30.07.2014 року № Ш-2699/2-399/1 про встановлення способу та порядку виконання рішення суду по справі № 815/2824/13-а, у зв'язку із чим постановою від 30.07.2014 року зупинив виконавче провадження № 42300795 до розгляду питання по суті.

Засобами КП «ДСС» судом встановлено, що на момент розгляду даної справи вищевказана заява до суду не надходила.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає, що ДВС України допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у невиконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2824/13-а в частині невиконання зобов'язальної частини рішення суду про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди.

Прядок виконання судових рішень в адміністративних справах регламентує ст. 257 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Крім того, відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України регулює Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення (остаточне рішення Європейського суду з прав людини у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Статтями 7-9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено порядок виконання Рішення в частині виплати відшкодування.

З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру.

Додатковими заходами індивідуального характеру є: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

Відновлення попереднього юридичного стану Стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом (ст. 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов'язані: а) невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру; б) надавати інформацію на запити Органу представництва про перебіг і наслідки виконання додаткових заходів індивідуального характеру; в) дієво та без зволікань реагувати на подання Органу представництва; г) про виконання додаткових заходів індивідуального характеру повідомити Орган представництва.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначені обов'язки і права державних виконавців.

Відповідно до ч.1 цієї ж статті державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Враховуючи те, постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 815/2824/13-а, виданого 03 грудня 2013 року Одеським окружним адміністративним судом, винесено 03 березня 2014 року, і на момент розгляди справи ДВС України не здійснено заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (судом не встановлено факту вчинення державним виконавцем дій, направлених на реальне, а не формальне виконання рішень судів), суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що обумовлена невиконанням приписів Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду доказів про вжиття всіх передбачених законом дій щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по справі № 815/2824/13-а та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харук та інші проти України» від 26 липня 2012 року.

Вирішуючи спір, суд враховує, що Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що ст. 5 Конвенції поширює свою дію на всі стадії судового розгляду - як на доступ до органів правосуддя, так і на виконання судового рішення. Було б неприйнятним, якби ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонами у спорі, а саме справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити зазначену норму як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, прийнятого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Так, у справі «Шматько проти України» суд наголосив, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось на користь однієї із сторін.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003).

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Верховенство права, будучи одним з основних принципів демократичного суспільства, передбачає судовий контроль над втручанням у право кожної людини на свободу. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (п. 4.1 Рішення КС України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004).

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2824/13-а щодо невиконання зобов'язальної частини судових рішень.

Зобов'язати Державну виконавчу службу України вжити заходів щодо виконання зобов'язальної частини рішення ЄСПЛ від 26.07.2012 року по справі «Харук та інші проти України» через виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 815/2824/13-а.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2014 року.

Головуючий суддя ___ І.В. Завальнюк

Суддя ___ О.М. Тарасишина

Суддя ___ Ю.В. Харченко