Рішення № 40073956, 04.08.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2014 р. Справа № 914/1930/14

За позовом: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька кнайпа", м. Львів

про стягнення 23 169, 08 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: Негря Г.Ю. - представник

від відповідача: Гук Т.І. - представник

Розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька кнайпа" про стягнення 23 169, 08 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.06.2014 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2014 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях, наданих у судових засіданнях. 04.08.2014 р. представником позивача була подана заява про зменшення позовних вимог в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на свою користь 10 169, 08 грн. з яких: 8 557, 37 грн. основного боргу; 166, 03 грн. 3% річних; 918, 78 грн. втрат від інфляції та 526, 90 грн. пені.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.08.2014 р. позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька кнайпа" про стягнення 10 169, 08 грн. (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на те, що 07.02.2013 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька кнайпа» (надалі - відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1478Г (надалі-договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.п. 6.2, 6.3 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом сплачує позивачу вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

З 01.11.2013 року по 30.04.2014 року позивачем надано відповідачеві послуги з теплопостачання. Незважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань щодо поставки теплової енергії в гарячій воді, відповідач свої зобов'язання щодо її оплати виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 8 557, 37 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, згідно з п.7.2.3 договору пеню у розмірі 526, 90 грн. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 918, 78 грн. і 3 % річних в розмірі 166, 03 грн.

В судовому засіданні 04.08.2014 р. представник відповідача повідомив про те, що позивачем при визначенні розміру основного боргу не враховано часткове погашення заборгованості у розмірі 1 000, 00 грн., проведене відповідачем 04.06.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 07.02.2013 року між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1478Г, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

На виконання умов договору з 01.11.2013 року по 30.04.2014 року позивачем здійснювалась поставка відповідачу теплової енергії.

За умовами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що споживач, тобто відповідач, до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Однак, відповідач умов договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 8 557, 37 грн., яку позивач просить (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача на свою користь.

Як вбачається з платіжного доручення від 04.06.2014 р. № 1080 відповідачем, після подання позивачем позову до суду, сплачено в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження 1 000, 00 грн., які позивачем, при поданні заяви про зменшення позовних вимог, не були враховані, тому провадження у справі в частині стягнення вказаної суми слід припинити.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 7 557, 37 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 918, 78 грн. та 3 % річних в розмірі 166, 03 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 526, 90 грн. суд вважає, що розрахована вона відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому підлягає до стягнення.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька кнайпа» (79019, м. Львів, вул. Насипна, 1, кв. 5, код ЄДРПОУ 37613592) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) суму в розмірі 10 996, 08 грн., з них:

- 7 557, 37 грн. - основного боргу;

- 526, 90 грн. - пені;

- 166, 03 грн. - 3% річних;

- 918, 78 грн. - інфляційні втрати;

- 1 827, 00 грн. - судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 1 000, 00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 08.08.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.