Рішення № 40070511, 31.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10677/14 31.07.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 760,00 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Микитенко Д.М. (дов. № 199 від 19.12.2013 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31 липня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 760,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року порушено провадження у справі № 910/10677/14, слухання справи призначено на 15.07.2014 року.

20.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2014 року.

23.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 15.07.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.06.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 15.07.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 року, розгляд справи було відкладено на 31.07.2014 року.

У судовому засіданні 31.07.2014 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 31.07.2014 року не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс 32-33 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспорту засобу № 0114-0505-0016, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Geely", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2012 року у м. Донецьку по вул. Петровського, 129б сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Geely", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Кіровського районного суду міста Донецьк від 03.12.2012 року у справі № 3/0525/2611/12.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інкомстрах", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5040921 від 20.03.2012 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Geely", державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 3 760,00 грн., про що склав страховий акт № 58-839/13 від 28.02.2013 року.

Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу № 600 від 07.12.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтоекспертиза", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Geely", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 324,17 грн.

Відповідно до умов договору добровільного страхування транспорту засобу № 0114-0505-0016 від 26.05.2012 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено в розмірі 3 760,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 421 від 01.03.2013 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 3 760,00 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5040921 від 20.03.2012 року, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Geely", державний номер НОМЕР_1.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Кіровського районного суду міста Донецьк від 03.12.2012 року у справі № 3/0525/2611/12.

Як вже було зазначено судом, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5040921 від 20.03.2012 року.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Geely", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5040921 від 20.03.2012 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту засобу № 0114-0505-0016 від 26.05.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи положення вищенаведеної статті Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартість матеріального збитку, встановленого звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу № 600 від 07.12.2012 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравтоекспертиза", а саме, у розмірі 3 324,17 грн.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5040921 від 20.03.2012 року у розмірі 1000,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 3 324,17 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 1000,00 грн. (сума франшизи) = 2 324,17 грн.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, офіс 32-33, код ЄДРПОУ 31282951) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд 20, код ЄДРПОУ 22229921) 2 324 (дві тисячі триста двадцять чотири) грн., 17 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 129 (одну тисячу сто двадцять дев'ять) грн. 32 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.08.2014 року

Суддя С.В. Стасюк