Постанова № 40070135, 22.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 р. Справа № 820/7137/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

за участю представників сторін:

відповідача - Усачов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. по справі № 820/7137/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області форми "Р" від 08.11.2013 року № 0001572201 на суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 5970076,0 грн. та штрафними санкціями 1492519,0 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області форми "В" від 08.11.2013 року №0001582201 за яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ за грудень 2012 року на суму 315357,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивачем надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу №670 від 21.10.2013 р. та п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" (код ЄДРПОУ 38001110) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої відповідачем складено акт №1289/20-30-22-01/38001110 від 05.11.2013 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення ТОВ "Грін Маунт": порушення п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) з урахуванням п.п.1.20.5-1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, що призвело до порушення ст. 200 та внаслідок чого було занижено податок на додану вартість у сумі 5970076,0 грн., в тому числі: вересень 2012 року заниження у сумі 644589,0 грн.; жовтень 2012 року заниження у сумі 1373379,0 грн.; листопад 2012 року заниження у сумі 1474553,0 грн.; грудень 2012 року заниження у сумі 2477555,0 грн.

та завищено "Залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на кінець перевіряємого періоду" за грудень 2012 року у сумі 315357,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1289/20-30-22-01/38001110, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 0001572201 від 08.11.2013 р., яким ТОВ "Грін Маунт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7462595,0 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 5970076,0 грн., штрафні санкції у розмірі 1492519,0 грн.;

- № 0001582201 від 08.11.2013 р., яким ТОВ "Грін Маунт" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 315357,0 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що висновки контролюючого органу, що викладенні в акті перевірки відповідають дійсності, податкові повідомлення-рішення № 0001572201 та №0001582201 від 08.11.2013 року відповідають ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки №1289/20-30-22-01/38001110 від 05.11.2013 р., підставами для висновку про заниження податку на додану вартість та завищення "Залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на кінець перевіряємого періоду" став висновок податкового органу про те, що вартість імпортованої м'ясної продукції - замороженої напівтуші свійських свиней, від бразильського виробника, за 1 кг є значно меншою, ніж звичайна ціна за 1 кг свинини. Визначення звичайної ціни відповідачем було використано відомості щодо рівня середньозваженої закупівельної ціни, викладені в Журналах огляду цін Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" за вересень 2012 року та листопад 2012 року щодо всіх регіонів України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" укладено контракти з бразильськими виробниками: № AL-1/2012 від 15.07.2012 року з "Agra Agroindustrial de Alimentos S/A", № А-01/2012 від 25.07.2012 року з "Alibem Comercial de Alimentos LTDA", № С-01/2012 від 25.08.2012 року з "Cotrijui-Cooperativa Agropecuaria & Industria", №BR-1/2012 від 26.07.2012 року з "BRF- Brasil Foods S.A.".

Предметом вищевказаних контрактів є постачання м'ясної продукції - замороженої напівтуші свійських свиней (за УКТЗЕД 0203211000), ціна та номенклатура продукції зазначалась у специфікаціях до контрактів.

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій представниками позивача долучені до матеріалів справи Висновки державної санітарно - епідеміологічної експертизи від 16.10.2012 року 05.03.02-03/100656, від 11.09.2012 року № 05.03.02-03/89828, від 16.10.2012 року № 05.03.02-03/100667, від 11.09.2012 року № 05.03.02-03/89829, ветеринарні свідоцтва від 25.10.2012 року № 055062, від 25.10.2012 року №055061, від 01.11.2012 року № 055288, від 20.09.2012 року № 053967, від 30.10.2012 року № 055147, від 07.11.2012 року № 055403, від 07.11.2012 року № 055402, від 30.11.2012 року № 057083, від 08.12.2012 року №057239, від 08.12.2012 року № 057240, від 12.12.2012 року № 057289, та митні декларації від 25.10.2012 року № 16736, від 25.10.2012 року, № 16721, від 02.11.2012 року № 17786, від 20.09.2012 року № 13086, від 30.10.2012 року № 17322, від 08.11.2012 року № 18515, від 08.11.2012 року № 18516, від 03.12.2012 року № 21689, від 08.12.2012 року № 22693, від 08.11.2012 року № 22695, від 12.12.2012 року № 23227, від 12.12. 2012 року № 23228, від 25.09.2012 року № 13558, від 25.09.2012 року № 13560, від 25.09.2012 року № 13555, від 25.09.2012 року № 13552, від 20.09.2012 року №13088, від 20.09.2012 року № 13087, від 30.10.2012 року № 17314, від 30.10.2012 року № 17320, від 30.10.2012 року №17319, від 30.10.2012 року №17309, від 23.10.2012 року № 16381, від 23.10.2012 року № 16382, від 23.10.2012 року № 16388, від 16.10.2012 року № 15756, від 16.10.2012 року № 15754, від 09.10.2012 року № 15085, від 09.10.2012 року № 15083, від 09.10.2012 року №15081, від 09.10.2012 року № 15080, від 09.10.2012 року №15082, від 02.10.2012 року № 14198, від 29.11.2012 року № 21261, від 29.11.2012 року №21263, від 29.11.2012 року №21264, від 27.11.2012 року №20936, від 27.11.2012 року №20940, від 27.11.2012 року № 20934, від 22.11.2012 року № 20389, від 21.11.2012 року №20270, від 15.11.2012 року № 19607, від 15.11.2012 року № 19544, від 15.11.2012 року № 19542, від 09.11.2012 року №18695, від 09.11.2012 року №18693, від 08.11.2012 року №18513, від 08.11.2012 року № 18512, від 08.11.2012 року № 18510, від 08.11.2012 року № 18509, 08.11.2012 року №18508, від 08.11.2012 року №18511, 08.11.2012 року №18507, від 07.11.2012 року №18288, від 05.12.2012 року №22241, від 05.12.2012 року №22247, від 05.12.2012 року №22236, від 04.12.2012 року №21985, від 04.12.2012 року №21983, від 04.12.2012 року № 21979, від 04.12.2012 року №21976, від 04.12.2012 року №21975, від 04.12.2012 року №21974, від 04.12.2012 року №21973, від 03.12.2012 року №21678, від 03.12.2012 року №21675, від 03.12.2012 року №21674, від 03.12.2012 року №21671, від 03.12.2012 року №21670, від 03.12.2012 року №21687, від 18.12.2012 року №23856, від 15.12.2012 року №23649, від 14.12.2012 року №23596, від 13.12.2012 року № 23358, від 13.12.2012 року № 23357, від 12.12.2012 року №23230, від 28.12.2012 року №25765, від 29.12.2012 року №25997, від 28.12.2012 року №25907, від 27.2.2012 року №25617, 27.12.2012 року № 25646, від 28.12.2012 року №25904, від 25.12.2012 року №25003, від 05.12.2012 року №22241, від 09.11.2012 року № 18695.

Поставлена м'ясна продукція - заморожена напівтуша свійських свиней за контрактами з бразильськими виробниками "Agra Agroindustrial de Alimentos S/A", "Alibem Comercial de Alimentos LTDA", "Cotrijui-Cooperativa Agropecuaria & Industria", "BRF- Brasil Foods S.A." була реалізована ТОВ "Гонорій" за договором постачання №21/09 від 21.09.2012 року, ТОВ "Грін Кебич" за договором постачання №12/11 від 12.11.2012 року, ТОВ "Чугуївський м'ясокомбінат" за договором постачання №3/12 від 03.12.2012 року, ТОВ "Верест" за договором постачання №4/12 від 04.12.2012 року, ТОВ "МК "Стандарт" за договором постачання №10/12 від 10.12.2012 року.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів представниками позивача долучені до матеріалів справи копії первинних документів (т.2 а.с.181-250,т.3.а.с.1-155).

Відповідно до ч.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до ч.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 1 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Згідно з п.п.1.20.5-1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Суд першої інстанції з посиланням на нормативні акти та документи: Указ Президента України від 10 лютого 1996 року №124/96 «Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності», Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 08 серпня 1996 року № 506 «Про застосування статті 4 Указу Президента України від 10 лютого 1996 року № 124/96», листа Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 07 жовтня 1996 року №25-28/215, Постанову Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року №310 «Питання Міністерства економіки», п. 13. Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» 23.07.1998 року N 817/98, зазначив, що у Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» є всі необхідні повноваження для аналізу ринків та викладенню довідкової інформації у його видавничому продукті - Журналі огляду цін українського та світового товарних ринків, відповідно до чого податкові органи можуть користуватися ними для визначення звичайної ціни на продукцію та зазначати такі ціни на продукцію, як нову базу оподаткування з ПДВ, тому, що ця інформація є статистичною оцінкою, яка проведена уповноваженим органом встановленим законом порядком.

Колегія судів не погоджується з вищезазначеним твердженням та зазначає, що суд першої інстанції помилково дорівняв довідкову інформацію про мінімальні відпускні оптові ціни на свинину II категорій (напівтуші) за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, яка викладена у журналі «Огляд цін» видавника Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» до доказів обґрунтування рівня звичайної ціни за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав.

Відповідно до п. 1.20.8. п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було надіслано на адресу позивача запит про надання пояснення та документального підтвердження щодо визначення рівня звичайних цін на товар - мороженої частини туші - напівтуші свійських свіней.

Позивачем було надано обґрунтування рівня договірних цін, які є звичайними цінами на продукцію.

Положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме п.1.20 ст. 1, містять вичерпаний перелік відносно порядку визначення рівня звичайних цін, який не пов'язує встановлення рівня звичайних: цін на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових цілях з статистичним рівнем цін, та не передбачає необхідності визначення рівня звичайних цін на товари, саме на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України наведеному в п. 13. Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» 23.07.1998 року N817/98.

На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що визначення «рівня звичайних цін», використовуючи довідкову інформацію наведену ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» в журналі «Огляд цін», а також інформації Головного управління статистики у Харківської області відносно споживчих цін на «свинину» по області з вересня 2012 року по грудень 2012 року - неможливо використати в якості експертних висновків складених з дотриманням національних стандартів з питань оцінки майна та майнових прав на відповідну м'ясну продукцію, яка реалізовувались ТОВ «ГРІН МАУНТ» на адресу контрагентів: ТОВ «Гонорій» за договором постачання № 21/09 від 21.09.2012 року, ТОВ «Грін Кебич» за договором постачання № 12/11 від 12.11.2012 року, ТОВ «Чугуївський м'ясокомбінат» за договором постачання № 3/12 від 03.12.2012 року, ТОВ «Верест» за договором постачання № 4/12 від 04.12.2012 року, ТОВ «МК «Стандарт» за договором постачання № 10/12 від 10.12.2012 року.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1. ст. 14 ПКУ звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим кодексом. Якщо недоведене зворотне, вважається, що звичайна ціна відповідаю рівню звичайних цін.

Тобто, в даному випадку звичайною ціною є договірна ціна, що відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Разом з цим, колегія судів вказує на те, що вищезазначене також знайшло своє відображення у висновку комісійного експертного економічного дослідження № 11508 від 17.12.2013 р.

Суд апеляційної інстанції на підставі вищевказаного зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а податковим органом не було надано жодного доказу на підтвердження проведення відповідних процедур і додержання з його боку правил передбачених застосуванням п.п. 1.20.5-1 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР для визначення рівня звичайних цін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність прийнятох відповідачем податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 року №0001582201 та № 0001572201.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дав неналежну оцінку доказам, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2014р. по справі № 820/7137/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області форми "Р" від 08.11.2013 року № 0001572201 на суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 5970076,0 грн. та штрафними санкціями 1492519,0 грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області форми "В" від 08.11.2013 року №0001582201 за яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ за грудень 2012 року на суму 315357,0 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Маунт" (61058, м. Харків, вул. Ромена Ролана, 12, код ЄДРПОУ 38001110) судовий збір у розмірі 7308 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст постанови виготовлений 28.07.2014 р.