Постанова № 400677, 30.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.11.2006

Справа №2-17/17028-2006А

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь

До відповідача Колективного підприємства “Компанія Море”, м. Сімферополь

про стягнення 2054,28 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

при помічнику судді

(секретарі судового засідання) Н.С. Сіваш

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Воробйова Н.І., п/д № 2 від 25.01.2006 року.

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополь звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 2054,28 грн. штрафу.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач не знаходиться за своєю юридичною адресою, це не може бути поважною причиною та підставою не розглядати справу, оскільки порушення законодавства поважною причиною не є. Крім цього, відповідач не повідомив позивача про зміну юридичної адреси. За адресою, представленою позивачем відповідач також не знаходиться.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Колективне підприємство “Компанія Море” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування під № 14-04-7325, що підтверджується копією Рішення позивача № 606 від 19.05.2005 року “Про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством”.

Відповідно з вимогами ст. 17 п. 4 ч. 1 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також Інструкції про порядок вирахування й сплати страхувальником і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. під № 64/8663 платники щомісячно складають у 2-х примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому відображають самостійно розраховані суми страхових внесків, і подають до органу ПФУ для реєстрації за базовий звітний період, який дорівнює календарному місяцю, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідач в порушення указаних вимог не представив розрахунки за травень 2004 року, та за березень 2005 року.

Позивачем застосована штрафна санкція на суму 1870 грн., що підтверджується рішенням позивача № 606 від 19.05.2005 року “Про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством”.

Рішенням позивача № 37 П від 25.05.2005 року “Про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством” до відповідача застосована штрафна санкція на суму 170,00 грн.

Таким чином, загальна сума штрафу складає 2054,28 грн.

Указані рішення отримані керівником відповідача під підпис. Відповідач не представив доказів того, що рішення у встановленому Законом порядку їм оскаржені та визнані недійсними (нечинними), або відмінені, і згідно статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є достатньою підставою вважати наявність недоїмки.

Так, ст. 129 Конституції України передбачено, що суд не вправі давати рішенням оцінку на невідповідність законодавству.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Оскільки відповідні докази по справі не представлені до винесення постанови, немає підстав їх залучати до матеріалів справи після прийняття постанови по цій справі.

Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї постанови, він вправі звернутися в суд з завою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач, згідно ст. 81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є відносно інших норм спеціальною.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори повинні розглядатися за нормами КАС України.

Згідно ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Колективного підприємства “Компанія Море” (95034, м. Сімферополь, вул. Шолянської 7/9, кв. 7 – юридична адреса; м. Сімферополь, вул. Київська 125-А, кв. 32 – поштова адреса) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь (95013, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова 6, р/р 25600010045701 у ВАТ “Державний ощадний банк України” м. Сімферополя, МФО 324805, ОКПО 20725930) - 2054,28 грн. штрафу.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.