Ухвала суду № 40066392, 09.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/9991/32123/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року

у справі № 2а-1076/09/2370

за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

до Приватного підприємства «Євроклімат-2004»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А :

Уманська об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Євроклімат-2004» (далі - відповідач) про стягнення на користь держави податкового боргу зі сплати штрафних санкцій у розмірі 1735,09 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП «Євроклімат-2004» на користь бюджету штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 1735,09 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

В касаційній скарзі Уманська ОДПІ Черкаської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року та залишити в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

21 січня 2008 року ПП «Євроклімат-2004» подало до Уманської ОДПІ Черкаської області декларацію з податку на додану вартість за грудень 2007 року (вх. № 70748), у рядку 27 якої задекларувало до сплати 3236000 грн.

Виявивши завищення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, ПП «Євроклімат-2004» 30 січня 2008 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період - грудень 2007 року, згідно якого зменшив суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 6,00 грн., з огляду на що сума податку на додану варітьсь, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, скала 32354,00 грн.

Задекларована сума податкових зобов'язань була сплачена підприємством до бюджету згідно платіжних доручень № 22 від 28 січня 2008 року на суму 15000,00 грн., № 30 від 31 січня 2008 року на суму 360,00 грн., платіжної вимоги доручення № К5/23 від 31 січня 2008 року на суму 17000,00 грн.

Уманська ОДПІ Черкаської області провела документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2007 року ПП «Євроклімат-2004», за результатами якої був складений акт від 14 лютого 2008 року № 194/1510-33283386.

За висновками акта перевірки ПП «Євроклімат-2004» були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які полягали у сплаті підприємством узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 207 року у сумі 17354,00 грн. (по строку сплати 30 січня 2008 року) із затримкою на 1 день.

29 лютого 2008 року Уманська ОДПІ Черкаської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення, яким згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПП «Євроклімат-2004» штраф у розмірі 10% у сумі 1735,40 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2007 року у сумі 17354,00 грн. були сплачені підприємством із порушенням граничного строку сплати на один день.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що граничним днем для сплати підприємством самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість було 31 січня 2008 року, оскільки підпунктом 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обумовлено порядок визначення граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, якщо він припадає на вихідний чи святковий день.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

За приписами підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом «а» абзацу 1 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

При цьому, підпунктом 4.1.5 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що за правилами абзацу 1 підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у його системному зв'язку зі змістом підпункту 4.1.5 цього пункту статті 4 зазначеного Закону граничним строком подання податкової декларації, зокрема, за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), у разі припадання 20 дня на вихідний день є наступний за ним робочий день. Тому початок перебігу встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) десятиденного строку для сплати зазначеного у податковій декларації зобов'язання пов'язаний саме із таким робочим днем, у який ця декларація була подана.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, про дотримання підприємством встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) строку сплати податкового зобов'язання ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому підстави для задоволення позову Уманської ОДПІ Черкаської області про стягнення з ПП «Євроклімат-2004» штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату платником податків податкових зобов'язань, відсутні.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Уманської ОДПІ Черкаської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна