Ухвала суду № 40065703, 05.08.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/6223/14-ц Провадження № 22-ц/772/2301/2014Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т. П.Категорія: 27Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Медвецького С.К., Вавшка В.С.

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (UniCreditBank) про визнання дій неправомірними, стягнення надміру сплачених коштів та моральної шкоди, -

встановила:

В березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 24 січня 2012 року між сторонами укладено договір кредиту № 001АІ10120124001, за умовами якого процентна ставка до 31 грудня 2012 року становила 13,3%, на кожний наступний річний період процентна ставка визначалася відповідно до п. 2.7 договору кредиту. На початку 2013 року позивач отримала лист від відповідача про наявну заборгованість по кредиту без зазначення суми заборгованості та причини її виникнення. 27 грудня 2013 року на своє чергове звернення позивач отримала лист в якому зазначено, що станом на січень 2013 року середньозважена процентна ставка за депозитами в гривні становить 22%, а тому банк перерахував відсотки за користування кредитом, виходячи із зазначеного розміру ставки, що призвело до збільшення розміру відсотків на 1465,35 грн. Дії відповідача позивач вважає неправомірними, оскільки банк, в порушення умов договору, підняв процентну ставку за користування кредитом з 01 січня 2013 року до 22%, при цьому повідомив позивача про таке підняття лише 27 грудня 2013 року, чим позбавив її можливості скористатись умовами п. 2.4.7 договору. Дії відповідача суперечать вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» та призвели до незаконного нарахування неіснуючої заборгованості в сумі 12625,95 грн., яку позивач сплатила. Такими неправомірними діями їй нанесена моральна шкода, яку оцінює в 5000,00 грн. Просила визнати неправомірними дії відповідача по підвищенню процентної ставки за договором кредиту від 24 січня 2012 року, стягнути з відповідача зайво сплачені кошти в розмірі 12626,95 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та понесені судові витрати.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними підвищення процентної ставки за договором кредиту №001АІ10120124001 від 24 січня 2012 року, укладеним між Публічним ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2

Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» (UniCreditBank) на користь ОСОБА_2 надміру сплачені кошти за договором кредиту від 24 січня 2012 року № 001АІ10120124001 в розмірі 12626,95 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Укрсоцбанк» просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що 24 січня 2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту №001АІ10120124001, відповідно до умов якого надав позичальнику грошові кошти для цільового характеру використання - оплати придбаного автомобіля в сумі 409 958,45 грн. зі сплатою процентів в розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим договором та є споживчим кредитним договором.

Умовами цього договору, зокрема розділом «Визначення термінів», визначено, що Процентна ставка за даним договором - це процентна ставка за кредитом, яка є плаваючою та визначається як сума Базової процентної ставки кредитування та Маржі в порядку визначеному цим Договором. Маржа - постійна складова частини загального розміру процентної ставки за кредитом, яка становить 0,00 %. Базова процентна ставка кредитування - змінна складова частина загального розміру процентної ставки за Кредитом, що визначається як середньозважена процентна ставка за депозитами, залученими на рахунок домашніх господарств у гривні на строк до 1 року, що оприлюднена НБУ станом на перше число місяця, в якому відбуватиметься зміна розміру процентної ставки за кредитом згідно з цим договором.

Відповідно до п. 1.1 договору, процентна ставка за кредитом становить 13,3% річних на перший період кредитування, тобто до 31 грудня 2012 року. На кожний наступний період процентна ставка за Кредитом, встановлюватиметься в порядку, визначеному п.2.7 цього договору. Відповідно до п. п. 2.7, 2.7.1, 2.7.4 кредитного договору, розмір базової процентної ставки кредитування переглядається кредитором щорічно « 01 січня». При зміні розміру Базової процентної ставки кредитування НБУ протягом поточного річного періоду користування кредитом, розмір процентної ставки за кредитом зміні не підлягає до завершення поточного річного періоду користування кредитом.

Про зміну процентної ставки за кредитом Кредитор письмово повідомляє позичальника, поручителя не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова процентна ставка. У разі, якщо позичальник не погодиться із новим зміненим розміром процентної ставки, він зобов'язаний достроково протягом 30 календарних днів з дати запровадження нової процентної ставки погасити у повному обсязі заборгованість за кредитом, нарахованими процентами та комісіями.

Відповідно до п. 7.2 договору, всі повідомлення за цим договором будуть вважатись зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом за зазначеними адресами сторін, або вручені особисто під розписку при отриманні (а. с. 6-11).

Листом від 29 січня 2013 року № 08.4-40/41299-77 відповідач повідомив позивача про виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором внаслідок нездійснення останньою своєчасного погашення кредиту без зазначення розміру заборгованості та причин виникнення такої заборгованості (а.с.13).

Листом від 13 березня 2013 року відповідач, на звернення позивача від 15 лютого 2013 року, повідомив, що розмір простроченої заборгованості за кредитним договором від 24 січня 2012 року становить 2079,00 грн. без зазначення причин виникнення заборгованості (а.с. 14).

На звернення позивача, в тому числі направлене на адресу Національного банку України, відповідач листом від 24 грудня 2013 року повідомив, що відповідно до п. 2.7 укладеного договору кредиту базова процентна ставка кредитування є змінною, її розмір переглядається щорічно « 01 січня» та станом на січень 2013 року значення середньозваженої процентної ставки за депозитами в гривні строком до 1 року, залученими на рахунки домашніх господарств протягом останнього місяця, оприлюдненого НБУ, становило 22,0% річних. Тому, відповідач перерахував відсотки за користування кредитом виходячи зі ставки 22,0% річних, а також проінформував, що в обліковій системі банку мала місце некоректно встановлена відсоткова ставка за користування кредитом, тому була виправлена помилка та донараховані відсотки. Щодо надання розрахунку заборгованості, відповідач порадив звернутись до центрального відділення ПАТ «Укрсоцбанк» (а. с. 17).

З повідомлення відповідача, яке надійшло на електронну адресу позивача вже в січні 2014 року вбачаєтсья, що процентна ставка змінювалася: з 1 січня 2013 року -16%, з 02 січня 2013 року - 20,9 %, з 23.12.2013 року - 22%, з 01.01.2014 року -16,9 %.

Судом не встановлено факту повідомлення позивача про зміну процентної ставки з 1 січня 2013 року, так і про інші зміни, як то визначено умовами договору.

Відповідно до ст. 1054, 1056-1 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу.

Суд першої інстанації дійшов правильного висновку, що відповідачем в порушення умов п. 2.7 вказаного договору та положень ст. 1056-1 ЦК України, змінено процентну ставку без належного повідомлення позичальника про таку зміну та з порушенням періодичності такої зміни (декілька разів у рік).

Відповідачем порушено умови кредитного договору, якими забезпечено право споживача на одержання необхідної, доступної та своєчасної інформації щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту, що відповідно до ст.21 Закону України «По захист прав споживачів» привело до безпідставного отримання коштів.

Такі дії банку сприяли безпідставному виникненню простроченої заборгованості у ОСОБА_2 в сумі 12 626, 95 грн., що підтверджується довідкою про стан кредитної заборгованості позивача станом на 16 січня 2014 року(а.с.18).

Позивач належним чином здійснювала погашення кредиту відповідно до графіка та сплатила 12626, 95 грн. нарахованої простроченої заборгованості, що не заперечується сторонами та підтверджуєтсья квитанцією від 22 січня 2014 року № FJB1402205000081, із призначенням платежу «внесення готівки на рахунки фізичних осіб» (а. с. 21).

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_2 вчинила дії щодо сплати заборгованості обрахованої за зміненими процентними ставками, тобто погодила нові умови договору, а тому підстави для визнання дій банку щодо підвищення процентної ставки відсутні, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки роз'яснення щодо причин нарахування заборгованості надано відповідачем ОСОБА_2 лише 24 грудня 2013 року на неодноразові звернення позивача.

З метою недопущення збільшення заборгованої ОСОБА_2 сплатила кошти в сумі 30270,76 грн., що не може вважатися погодженням своїми діями зміненої процентної ставки.

З гідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Враховуючи те, що позивач довела свої вимоги щодо безпідставного набуття банком коштів в сумі 12626 , 95 грн. у зв'язку з порушенням останнім умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання незаконними дій банку щодо підвищення відсоткової ставки за договором без повідомлення позичальника та стягнув сплачені ОСОБА_2 кошти в сумі 12626, 95 грн. як безпідставно набуті.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.

Заочне заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ В.С. Вавшко

/підпис/ С.К. Медвецький

З оригіналом вірно: