Постанова № 40065358, 06.08.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6509/14

Провадження № 2-а/750/425/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2014 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.,

при секретарі Разумейко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2.

представника відповідача Кравченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Міндоходів про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці Міндоходів, в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0177/10200/14, винесену 18 червня 2014 року в.о. начальника Чернігівської митниці Міндоходів про визнання його винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 87 176 грн. 22 коп.

Обгрунтував позивач свої вимоги тим, що 20 травня 2014 року йому стало відомо про складений відносно нього протокол про порушення митних правил № 0177/10200/14 за статтею 485 МК України. Позивач у своєму позові зазначає, що в основу правопорушення, яке ставиться йому в провину покладене те, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №102110000/2012/028356 від 12.12.2012 року ним був поданий фальсифікований Сертифікат про походження товару. В якості доказу провини у зазначеному вище правопорушенні відповідач посилається на лист Міндоходів від 26.12.2013 року за № 28379/7/99-99-24-02-08-17 з посиланням на лист уповноваженого органу Туреччини від 10.12.2013 року № 170944, в якому йдеться про те, що сертифікат про походження товару № 0529488 від 29.11.12 року не видавався. Позивач вважає, що зазначений вище лист Міндоходів не є беззаперечним доказом наявності його вини та достатньою підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, так як жодних неправомірних дій ним не було вчинено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У запереченні на позов відповідач зазначив, що ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру сплати митних платежів шляхом заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей щодо країни походження товарів та надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Під час провадження у справі обставин, які б згідно ст.ст. 17, 247 КУпАП виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 або виключали провадження у справі про порушення митних правил №0177/10200/14, не встановлено. Відповідно до ст.ст. 522-527 Митного кодексу України декларанта ТОВ «Калатея - Спектр», громадянина ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить підстави для задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 1 лютого 2012 року перебував на посаді менеджера зовнішньоекономічної діяльності TOB «Калатея-Спектр» на підставі відповідного наказу. До його посадових обов'язків як менеджера зовнішньоекономічної діяльності відповідно до посадової інструкції, що є в матеріалах справи, належало здійснення митного оформлення імпортованих ТОВ «Калатея - Спектр» товарів на підставі отриманих від вантажовідправника документів.

12 грудня 2012 року позивачем була оформлена митна декларація №102110000/2012/028356 на товар, який надійшов з Туреччини від фірми Salman Tekstil San.Ve Tic. Ltd. Sti. Поряд з іншими найменуваннями був також товар «килим на підлогу текстильний побутовий». Як зазначив у судовому засіданні позивач, назва товару, його вартість, кількість, а також країна виробництва були внесені ним до митної декларації на підставі інвойсу та інших товаросупровідних документів, які надійшли разом з вантажем.

Відомості про документи, на підставі яких здійснювалось митне оформлення внесені до графи 44 митної декларації №102110000/2012/028356 від 12.12.2012 року. Такими документами були: міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 10.12.12 № 15264; коносамент (Bill of Landing) від 02.12.12 № 2004090753; рахунок-фактура (інвойс) від 29.11.12 № 1796070; пакувальний лист від 29.11.12 № 1796070; контракт від 15.01.12 № 2012/1 та специфікація від 29.11.12 № 3 до нього; сертифікат про походження товару форми А від 29.11.12 № 0529488.

До обов'язків менеджера зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до статті 266 МКУ входить: 1) здійснення декларування товарів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

20.05.2014 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0177/10200/14 за статтею 485 МК України, в якому зазначено, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №102110000/2012/028356 від 12.12.2012 року ОСОБА_1 був поданий фальсифікований Сертифікат про походження товару, що доводиться листом Міндоходів від 26.12.2013 року за № 28379/7/99-99-24-02-08-17 з посиланням на лист уповноваженого органу Туреччини від 10.12.2013 року № 170944, в якому йдеться про те, що сертифікат про походження товару № 0529488 від 29.11.12 року не видавався.

18 червня 2014 року в.о. начальника Чернігівської митниці Міндоходів була винесена постанова в справі про порушення митних правил №0177/10200/14, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 87176 грн. 22 коп.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Вказаною нормою передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до п. З статті 8 Митного кодексу України державна митна справа здійснюється на основі, в тому числі, принципу законності та презумпції невинуватості.

Статтею 489 Митного кодексу України на посадову особу при розгляді справи про порушення митних правил покладено обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З оскаржуваної постанови та за матеріалів справи вбачається, що вона винесена за відсутності посилання на докази, що підтверджують провину позивача в інкримінованому йому правопорушенні.

Висновок про вину позивача зроблений відповідачем на підставі листа Міндоходів від 26.12.2013 року за №28379/7/99-99-24-02-08-17 та листа Турецької торгово - промислової палати від 10.12.2013 року № 170944, в якому йде мова про наявність ознак злочину в діях компанії-експортера. Відповідачем не з'ясовувався факт порушення кримінального провадження відносно компанії-контрагента за цими підставами. Відповідачем не брались до уваги інші документи митного оформлення, які підтверджують факт походження товару саме з Туреччини, такі як (контракт, інвойс, коносамент тощо). Адже відповідно до ч.9 ст.43 Митного кодексу України додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Також представником відповідача в судовому засіданні не надано суду доказів на підтвердження того, що у позивача були повноваження та можливість перевірки достовірності сертифікату походження під час здійснення митного оформлення.

Оскільки відповідачем така декларація була прийнята, то суд приходить до висновку, що і у відповідача були відсутні сумніви щодо достовірності відомостей, внесених у неї, а тому перевірка працівниками митниці не проводилася.

Не обґрунтованими суд вважає посилання представника відповідача на наказ Міндоходів від 2 грудня 2013 року № 743 «Про затвердження Переліку тестових завдань для перевірки знань агентів з митного оформлення (представників митних брокерів)» як на підставу для відповідальності позивача, який на думку представника відповідача мав змогу запідозрити недостовірність певного документа. Адже позивач не був митним брокером або агентом з митного оформлення за договором доручення, а був менеджером ЗЕД (посадовою особою товариства імпортера). А вказані тестові завдання виконують брокери за договором доручення під час отримання свідоцтва на право заняття митно-брокерською діяльністю.

Відповідно до норм статті 265 Митного кодексу України декларантом при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, виступає резидент, яким або від імені якого укладено цей договір. Підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в органах доходів і зборів України.

Безпідставним також суд вважає посилання відповідача також на те, що позивач не використав свого права щодо внесення змін до митної декларації, як це передбачено ч.ч. 2, 10 ст. 269 Митного кодексу України.

Відповідно до ч.7 статті 269 Митного кодексу України порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання визначено п.п.33 - 38 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 N 450.

Згідно п. 37 вказаного Положення, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом заповнення та оформлення органом доходів і зборів аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 Положення. Аркуш коригування заповнюється та оформлюється органом доходів і зборів у разі отримання органом доходів і зборів інформації про перерахування декларантом до державного бюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з державного бюджету коштів після закінчення митного оформлення.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 N 1145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2012 за N 1995/22307. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів України посадовою особою органу доходів і зборів, що його оформила.

Особою, на яку покладається обов'язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків (ч. 2 ст. 293 МКУ).

З аналізу зазначених вище норм митного законодавства вбачається, що внесення змін до митної декларації можливо лише після доплати відповідних платежів з рахунку підприємства на рахунок бюджету, та подальшого оформлення аркушу коригування, а сплата платежів взагалі не відноситься до повноважень позивача згідно його посадової інструкції.

Разом з тим, питання про відповідальність керівника підприємства, який є відповідальним за здійснення платежів підприємством, відповідачем не ставилося. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, відносно керівника ТОВ «Калатея - Спектр» мали намір провести перевірку, проте він листи не отримував, а тому від нього не могли отримати пояснення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а обвинувачення відповідно до ст. 62 Конституції України не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому позов щодо визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3, 94, 158 - 163, 171-2, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0177/10200/14, винесену 18 червня 2014 року в.о. начальника Чернігівської митниці Міндоходів про визнання винним ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 87 176 грн. 22 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 грн. 08 коп. на відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

С у д д я