Рішення № 40065317, 14.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р. Справа № 911/2382/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ», ідентифікаційний код: 31202174, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, буд. 2-В,

до відповідача - товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ідентифікаційний код: 31704186, юридичне місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, фактичне місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 18,

про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, -

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Хасін І.Б., який діє на підставі довіреності від 08.10.2012 року за № 537/10.12;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

приватне підприємство «ДЕЛІЦІЯ» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі за текстом: Відповідач) про стягнення з Відповідача невиплаченого страхового відшкодування в сумі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) заподіяної шкоди.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 17.06.2013 року о 18 год. 45 хв. на 42 км+950 м автодороги Київ-Ковель в Бородянському районі Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення водієм автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг через те, що ОСОБА_2 виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі автомобілю «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Позивачу, під керуванням ОСОБА_3, та який рухався по головній дорозі в напрямку м. Ковеля, що призвело до зіткнення та пошкодження обох транспортних засобів. У зв'язку з цією дружньо-транспортною пригодою Позивачу завдано шкоду через пошкодження автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок чого Позивач просить стягнути з Відповідача, в якому на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, невиплачене страхове відшкодування заподіяних збитків в сумі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).

Увалами господарського суду Київської області від 19.06.2014 року порушено провадження у справі № 911/2382/14, призначено розгляд справи на 14.07.2014 року та відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

14.07.2014 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 19.06.2014 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.06.2014 року не виконав.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 14.07.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він би посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

17.06.2013 року о 18 год. 45 хв. на 42 км+950 м автодороги Київ-Ковель в Бородянському районі Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення водієм автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України на перехресті нерівнозначних доріг через те, що ОСОБА_2 виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі автомобілю «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ», під керуванням водія ОСОБА_3, та який рухався по головній дорозі в напрямку м. Ковеля, що призвело до зіткнення та пошкодження обох транспортних засобів.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 10.07.2013 року по справі № 360/1452/13-п визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено автомобіль «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ», під керуванням водія ОСОБА_3, в зв'язку з чим ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 425,00 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень 00 коп.).

Постанова Бородянського районного суду Київської області від 10.07.2013 року по справі № 360/1452/13-п є чинною та ОСОБА_2 не оскаржувалась.

Господарський процесуальний кодекс України в ч. 4 ст. 35 передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

05.03.2013 року між товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (страховик) та громадянином України ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.03.2013 року (далі за текстом: Договір), внаслідок чого Страховик видав Страхувальнику поліс від 05.03.2013 року серії АС за № 0637357 та який діяв на час настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС за № 0637357, франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) складає нуль гривень та ліміт відповідальності за страховою сумою на одного потерпілого складає 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди Позивачу через пошкодження належного останньому транспортного засобу заподіяно шкоду на загальну суму 95580,67 грн. (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 67 коп.).

В ході розгляду справи встановлено, що в провадженні Бородянського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 360/346/14-п, за позовом приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ» до ОСОБА_2, 3-я особа на стороні Відповідача: товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

При розгляді даної цивільної справи встановлено, що Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 17.06.2013 року о 18 год. 45 хв. на 42 км+950 м автодороги Київ-Ковель в Бородянському районі Київської області сталась дорожньо-транспортна пригода внаслідок порушення водієм автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг через те, що ОСОБА_2 виїжджаючи з другорядної дороги на головну не надав перевагу в русі автомобілю «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Позивачу, під керуванням ОСОБА_3, та який рухався по головній дорозі в напрямку м. Ковеля, що призвело до зіткнення та пошкодження обох транспортних засобів. У зв'язку з цією дружньо-транспортною пригодою, яка сталась в результаті порушення ОСОБА_2 вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України, Позивачу завдано матеріальну шкоду на загальну суму 95580,67 грн. (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 67 коп.) через пошкодження автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Одночасно за наслідками розгляду вказаної цивільної справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди згідно поліса від 05.03.2013 року серії АС за № 0637357 застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на суму 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) з нульовою франшизою, в зв'язку з чим матеріальну шкоду в сумі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) зобов'язано відшкодовувати товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ», внаслідок чого Бородянський районний суд Київської області 04.06.2014 року прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ» шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ» матеріальної шкоди в сумі 45580,67 грн. (сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 67 коп.), заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 04.06.2014 року в цивільній справі № 360/346/14-п вступило в законну силу, ОСОБА_2 та товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» не оскаржувалось.

Господарський процесуальний кодекс України в ч. 3 ст. 35 передбачає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з врахуванням наявності Постанови Бородянського районного суду Київської області від 10.07.2013 року по справі № 360/1452/13-п та Рішення Бородянського районного суду Київської області від 04.06.2014 року в цивільній справі № 360/346/14-п в силу вимог ч.ч. 3, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти винних дій ОСОБА_2, внаслідок яких сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено належний приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ» на праві власності автомобіль, що призвело до заподіяння приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ» матеріальної шкоди на загальну суму 95580,67 грн. (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 67 коп.), з якої товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» зобов'язано сплатити приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ» 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) в якості страхового відшкодування з метою виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним з ОСОБА_2 договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.03.2013 року, - вважаються встановленими та новому доказуванню не підлягають.

Згідно п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що 23.08.2013 року, з дотриманням вимог п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», приватним підприємством «ДЕЛІЦІЯ» подано до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» заяву про виплату страхового відшкодування від 23.08.2013 року за вхідним №1-2/29937, в якій приватне підприємство «ДЕЛІЦІЯ» просило виплатити йому страхове відшкодування, згідно із умовами укладеного товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» з ОСОБА_2 Договору, у зв'язку із страховим випадком, що стався 17.06.2013 року із транспортним засобом «Skoda Oktavia», в результаті якого останній пошкоджений внаслідок порушення водієм транспортного засобу ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 правил дорожнього руху.

Крім того, 18.09.2013 року, з дотриманням вимог п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», громадянином України ОСОБА_2 подано до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» заяву про виплату страхового відшкодування від 18.09.2013 року за вхідним № 1-2/30560, в якій громадянин України ОСОБА_2 просив виплатити приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ» страхове відшкодування, згідно із умовами укладеного товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» з ОСОБА_2 Договору, у зв'язку із страховим випадком, що стався 17.06.2013 року із транспортним засобом «Skoda Oktavia», в результаті якого останній пошкоджений внаслідок порушення водієм транспортного засобу ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Пунктом 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» в порушення вимог ст.ст. 979, 988 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1, 16 Закону України «Про страхування» заяви про виплату страхового відшкодування від 23.08.2013 року за вхідним №1-2/29937, від 18.09.2013 року за вхідним № 1-2/30560 не розглянуло, відповіді не надало та не здійснило страхове відшкодування в сумі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ» у зв'язку із страховим випадком, що стався 17.06.2013 року із транспортним засобом «Skoda Oktavia», в результаті якого останній пошкоджений внаслідок порушення водієм транспортного засобу ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 правил дорожнього руху.

Цивільним кодексом України у ч. ч. 1, 2 ст. 1187 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної Позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія транспортного засобу ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», становить 95580,67 грн. (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 67 коп.).

Судом береться до уваги, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС за № 0637357, франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) складає нуль гривень та ліміт відповідальності за страховою сумою на одного потерпілого складає 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).

Враховуючи те, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 17.06.2013 року із транспортним засобом «Skoda Oktavia», в результаті якого останній пошкоджений внаслідок порушення водієм транспортного засобу ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 правил дорожнього руху, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», то товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» несе цивільно-правову відповідальність за шкоду заподіяну приватному підприємству «ДЕЛІЦІЯ» внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.).

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Пунктом 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Детально, всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача невиплаченого страхового відшкодування заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальних збитків в сумі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.), в зв'язку з чим дані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ» до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальних збитків, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», ідентифікаційний код: 31704186, юридичне місцезнаходження: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, фактичне місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. І. Дубового, 18, на користь приватного підприємства «ДЕЛІЦІЯ», ідентифікаційний код: 31202174, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, буд. 2-В, невиплачене страхове відшкодування заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальних збитків в сумі 50000,00 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) та судовий збір в сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 14 липня 2014 року.