Рішення № 40063172, 17.07.2014, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/851/14-ц

Провадження № 2/653/394/14

РІШЕННЯ

іменем України

"17" липня 2014 р. Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Венглєвської Н.Б.

при секретарі - Мустафаєві Ф.А.

представника позивачів - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Генічеськ справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні володіння квартирою та виселення з квартири, без надання іншого жилого приміщення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять усунути перешкоди їм у здійсненні володіння належним їм на праві власності 8/25 частинам жилого будинку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та виселити відповідача ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, без надання йому іншого жилого приміщення. В судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник позивачів ОСОБА_1 повністю підтримали і в обгрунтування їх представник позивача ОСОБА_1 пояснив , що на праві приватної власності позивачам належать 8/25 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, яку придбали за договором міни у серпні 1994 року. У листопаді 1994 року позивачка ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_5 У 2000 році в даній квартирі був зареєстрований відповідач ОСОБА_5 і став спільно проживати з позивачкою ОСОБА_4. Сімейне життя з відповідачем не склалося у позивачки і 15.10.2010 року шлюб між ними був розірваний рішенням Генічеського районного суду Херсонської області. Після розірвання шлюбу позивачка ОСОБА_4 і відповідач продовжували проживати в одній квартирі, однак спільне проживання у них не складалося із-за того, що ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, не приймає участі у ремонті квартири та підтриманні житла в належному стані, із-за чого у них виникали непорозуміння, сварки, які неодноразово переростали в побиття позивачки. З 2011 року позивачка ОСОБА_4 проживає в АР Крим Бахчисарайського району ,де здійснює догляд за своєю матір"ю, у зв"язку з чим виникла потреба в продажі належної квартири. Однак із-за того, що в квартирі зареєстрований і проживає ОСОБА_5, який в добровільному порядку виселитися та знятися з реєстрації відмовляється, вчиняє сварки, руйнує належне позивачам житло, вона не може продати належну позивачці квартиру, оскільки спільно проживати в одній квартирі не можливо. З приводу сварок та конфліктів позивачка зверталася до міліції для прийняття мір реагування до відповідача, однак на винесені попередження відповідач не реагує, тому позивачі звернулися до суду з даним позовом, так як в позасудовому порядку вирішити дане питання не можуть. Вимоги позивачів законні і обгрунтовані, просив задовольнити позов позивачів.

Позивачка ОСОБА_4 дала аналогічні пояснення, повністю підтримала доводи її представника стосовно підстав заявлення даного позову, підтвердила неможливість спільного проживання з її бувшим чоловіком відповідачем по справі ОСОБА_5 та виселення його з належної її квартири, просила задовольнити позов.

Позивач ОСОБА_3 також просив задовольнити позов та виселити його вітчима з спірної квартири, оскільки шлюб між його матір"ю і ним розірваний, спільно вони проживати не можуть, сваряться, а мати його ОСОБА_4 бажає продати належну їм квартиру, а він не заперечує, оскільки повністю погоджується з думкою своєї матері.Дане спірне житло йому не потрібне, він має інше жиле приміщення для проживання.

Відповідач ОСОБА_5 пред"явлені позовні вимоги не визнав повністю, заперечував у задоволенні позову , свої заперечення обгрунтував тим, що дійсно з 1994 року проживав спільно з ОСОБА_4, з якою перебував у зареєстрованому шлюбі. Він мав хорошу роботу, за яку отримував хорошу заробітну платню. Спірну квартиру позивачка дійсно придбала за договором міни 14.04.1995 року і з 1995 року вони стали проживати в АДРЕСА_1 вкладалися кошти для утримання даної квартири. У зв"язку з характером роботи, так як був моряком, прописався в квартирі спірній 08.06.2000 року і з даного часу постійно проживає в квартирі. Після розірвання шлюбу, яке відбулося 15 жовтня 2010 року згідно рішення Генічеського районного суду Херсонської області, вони ще продовжували спільне життя, однак в подальшому він втратив роботу, та не міг тривалий час знайти роботи, жив за рахунок випадкових заробітків, що не подобалося позивачці, із-за чого стали виникати непорозуміння між ним і позивачкою. В подальшому у позивачки захворіла мати, яка проживає в АР Крим, де вона постійно перебуває, а він проживає в квартирі один. Приїжджає до смт.Новоолексівка позивачка на декілька днів, щоб отримати пенсію, а потім їде. Коли приїжджає, то провокує його і влаштовує сварки з ним, пред"являє претензії до нього. Все це робить позивачка, для того, щоб він виселевся з квартири, а вона змогла продати квартиру. В силу свого матеріального становища він не може виселетися і жити на квартирі. Ніяких противоправних дій відносно позивачки і її сина ОСОБА_3, з яким у нього добрі відносини, він не вчиняє, це все вигадки позивачки. Житло він підтримує в належному стані, як це дозволяє його матеріальне становище, житло він не руйнує, як вказує позивачка, ніяких приводів в міліцію з приводу сварок не було, ніяких мір реагування з боку міліції до нього не застосовувалося. Підстави його виселення надумані і не відповідають дійсності, вважає, що він має законні підстави проживати в даній квартирі, просив відмовити в задоволенні позову

Представник відповідача ОСОБА_2 також просив суд відмовити позивачам в задоволенні позову, так як заявлені позовні вимоги не обгрунтовані та безпідставні. Відповідно до ст.116 ЖК України передбачено підстави виселення громадянина без надання іншого жилого приміщення.Позивачами в судовому засіданні не доведено, що відповідач спільно проживає з позивачами в спірній квартирі, систематично руйнує, псує жиле приміщення, порушує правила співжиття і робить неможливим співжиття, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, а оскільки не доведені дані обставини, то не має підстав для задоволення позову.

Суд вислухавши пояснення сторін, свідків по справі , дослідивши надані сторонами докази, вважає встановлені слідуючі обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачі являються власниками 8/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 за даною адресою на підставі договору міни від 14.04.1995 року. З 1994 року позивачка ОСОБА_4 і відповідач ОСОБА_5 стали проживати разом і зареєстрували шлюб у листопаді 1994 року. У зареєстрованому шлюбі позивачка ОСОБА_4 і відповідач ОСОБА_5 прожили до 15.10.2010 року, що підтверджується рішенням суду Генічеського районного суду Херсонської області від 15.10.2010 року.Також відповідно до домової книги відповідач ОСОБА_5 був прописаний за адресою АДРЕСА_1 з 07.07.1995 року, а 11.08.1997 року був виписаний, а з 08.06.2000 року знову був прописаний за даною адресою і проживає і прописаний до теперішнього часу. З 2000 року не проживає і виїхав з даного жилого приміщення позивач ОСОБА_3, а позивачка ОСОБА_4 з 2011 року постійно проживає в Бахчисарайському районі АР Крим у своєї матері, так як здійснює за нею догляд. Приїжджає в смт.Новоолексіївку на два, три дні, щоб отримати пенсію.Бувають випадки, що проживає довше.Дані обставини не заперечувала позивачка ОСОБА_4 та підтвердив відповідач ОСОБА_5 та підтверджено довідкою селищної ради Бахчисарайського району від 21.11.2013 року та актом обстеження побутових умов від 08.05.2014 року складеним депутатом Новоолексіївської селищної ради Войтенко Н.А., показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 Підставою виселення відповідача ОСОБА_5 позивачі вказують, що спільне проживання з ним є нестерпним і не можливим, так як він зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, бійки, руйнує житло, в якому проживає та не утримує його. З приводу такої поведінки ОСОБА_4 зверталася до міліції для прийняття мір реагування. Дані обставини підтверджуються письмовими відповідями Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області від 27.11.2013 року, в якій вказано, що з ОСОБА_5 проведена профілактична бесіда та від 17.04.2014 року, в якому вказано, що ознак кримінального правопорушення не вбачається, а вбачаються цивільно-правові відносини, з ОСОБА_5 проведена профілактична бесіда. Частково дані факти підтвердили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, однак вони пояснили, що знають це зі слів позивачки ОСОБА_4, конкретно не були присутні при сварках. Однак дані обставини спростовуються характеристикою на ОСОБА_5 даною Новоолексіївської селищною радою Генічеського району Херсонської області.

У відповідності до ст.ст.150,156 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок/ частину будинку/, квартриру користуються ним/нею/ для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Члени сім"ї власника жилого будинку /квартири/, які проживають разом з ним у будинку /квартирі/, що йому належать, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку /квартири/, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До члені сім"ї власника будинку /квартири/ належать особи, зазначені в статті 64 ЖК України. Припинення сімейних відносин з власником будинку /квартири/ не позбавляє права користування займаним приміщенням. Відповідно до ст.157 ЖК України членів сім"ї власника жилого будинку /квартири/ може бути виселено у випадках ,передбаченних ч.1 ст.116 ЖК України. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого житлого приміщення. У відповідності до ст.116 ч.1 ЖК України виселення без надання іншого жилого приміщення можливо, якщо наймач, член його сім"ї, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, чи будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними. З урахуванням вищезазначеного судом встановлено, що відповідач являється членом сім"ї власників спірної квартири позивачів по справі. Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 2000 року , а позивачка ОСОБА_4 з 2011 року спільно не проживають. Підстави , які містяться відповідно до ст.116 ЖК України щодо виселення без надання громадянинові іншого жилого приміщення позивачами не доведені. Дві відповіді з міліції не свідчать про не можливість спільного проживання, а заходи запобінання є безрезультатними, як це вимагає ст.116 ЖК України, тому на думку суду позовні вимоги є безпідставними і необгрунтованими, а заявлений позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.64,109,116,150,156 ЖК України, ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні володіння квартирою та виселенні ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Генічеського районного суду Херсонської області.

Суддя : Н.Б. Венглєвська