Ухвала суду № 40062419, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 1170/2а-3528/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

прокурора: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року

у справі № 1170/2а-3528/12

за позовом виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман»

до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

за участю прокурора Новоукраїнського району Кіровоградської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року виробничо-торгівельне товариство з обмеженою відповідальністю «Лиман» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі про скасування податкових повідомлень-рішень від № 000278/23-10/0 від 27 липня 2007 року та № 0002782310/1 від 21 вересня 2007 року; № 000279/23-10/0 від 27 липня 2007 року та № 0002792310/1 від 21 вересня 2007 року; № 000280/23-10/0 від 27 липня 2007 року та № 0002802310/1 від 21 вересня 2007 року; № 000281/23-10/0 від 27 липня 2007 року та № 0002812310/1 від 21 вересня 2007 року; та повідомлень-рішень №№ 0003652310/0, 0003662310/0, 0003672310/0, 0003682310/0, 0003692310/0, 0003702310/0, 0003712310/0, 0003722310/0, 0003732310/0 від 10 вересня 2007 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Новоукраїнська міжрайонна державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі проведені невиїзні позапланові документальні перевірки виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман» з питань правових відносин з приватним підприємством «Емір-сервіс» (далі ПП «Емір-сервіс») за період з 01 липня 2004 року по 31 липня 2004 року; приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі ПП ОСОБА_1) за період з 01 вересня 2004 року по 31 вересня 2004 року; приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі ПП ОСОБА_2) за період з 01 вересня 2004 року по 31 вересня 2004 року; приватним підприємством Зерноторговим домом «Павловський» (далі ПП ЗТД «Павловський») за період з 01 вересня 2004 року по 31 вересня 2004 року; товариством з обмеженою відповідальністю «Віталмар-Агро» (ТОВ «Віталмар-Агро») за період з 01 квітня 2004 року по 31 квітня 2004 року, за результатами яких складено акти від 18 липня 2007 року № 35/23-10/32874214, № 36/23-10/32874214, № 37/23-10/32874214, № 38/23-10/32874214; від 22 серпня 2007 року № 45/23-10/32874214, № 46/23-10/32874214, № 47/23-10/32874214; від 23 серпня 2007 року № 48/23-10/32874214, № 49/23-10/32874214, № 50/23-10/32874214, № 51/23-10/32874214, № 52/23-10/32874214, № 53/23-10/32874214.

Перевірками встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, актом від 18 липня 2007 року № 35/23-10/32874214 зафіксовано, що у товариства відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту у липні 2004 року 3333,33 грн. податку на додану вартість згідно податкової накладної № 10 від 01 липня 2004 року, так як відповідач не знайшов підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання податку на додану вартість у ПП «Емір-Сервіс» (не встановлено місцезнаходження директора підприємства та фінансово-господарських документів) (т.1 а.с.10-15).

Також, актом перевірки № 36/23-10/32874214 встановлено відсутність підстав для включення до складу податкового кредиту у вересні 2004 року 8819,32 грн. податку на додану вартість згідно податкової накладної № 3 від 14 вересня 2004 року, у зв'язку з не підтвердженням факту включення до складу податкового зобов'язання податку на додану вартість у ВК «Стім», яка в даному ланцюгу є постачальником для ПП ОСОБА_1, який в свою чергу був посередником і сплатив податок на додану вартість з різниці між ціною придбання та продажу гречки. Провести зустрічну перевірку з ВТ «Стім» неможливо, бо статутні документи та свідоцтво платника податку на додану вартість цього підприємства визнано недійсними (т.1 а.с.16-20).

З акту № 37/23-10/32874214 вбачається, що у товариства відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту у вересні 2004 року 18202,99 грн. податку на додану вартість, а саме - 15728,33 грн. згідно податкової накладної № 326 від 23 вересня 2004 року та 2474,66 грн. згідно податкової накладної № 301 від 16 вересня 2004 року, оскільки не має підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання податку на додану вартість у останньої ланки в ланцюгу постачання товару (гречки), яким є ПП «Хлібодар», місце реєстрації якого встановити неможливо (т.1 а.с.21-26).

Відповідно до акта № 38/23-10/32874214 у товариства відсутні підстави для включення у вересні 2004 року до складу податкового кредиту 6631,19 грн. податку на додану вартість згідно податкової накладної № 13 від 29 вересня 2004 року, так як немає підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання податку на додану вартість у СФГ «Соломаха» (останній в ланцюгу постачання гречки) із-за відсутності посадових осіб господарства (т.1 а.с.27-33).

На підставі цих висновків державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2007 року № 000278/23-10/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року в розмірі 3333,33 грн.; № 000279/23-10/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2004 року в розмірі 8819,32 грн.; № 000280/23-10/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2004 року в розмірі 18202,99 грн.; № 000281/23-10/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2004 року в розмірі 6631,19 грн.

Виробничо-торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман» оскаржено податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2007 року до державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі. Скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим видано та надіслано платнику податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 21 вересня 2007 року №0002782310/1 за липень 2004 року на суму 3333,33 грн.; № 002792310/1 за вересень 2004 року на суму 8819,32 грн.; № 0002802310/1 за вересень 2004 року на суму 18202,99 грн. та № 0002812310/1 за вересень 2004 року на суму 6631,19 грн.

Відповідно до актів від 22 серпня 2007 року № 45/23-10/32874214, № 46/23-10/32874214 та № 47/23-10/32874214 у товариства відсутні підстави для включення за квітень 2004 року до складу податкового кредиту 13515,38 грн., 1390,28 грн. та 5761,95 грн., відповідно, податку на додану вартість в зв'язку із придбанням зерна гречки у ТОВ «Віталмар-Агро», оскільки не має підтвердження факту включення в повному обсязі до складу податкового зобов'язання податку на додану вартість у постачальників даного товару по всьому ланцюгу такого постачання (т.1 а.с.34-56).

Також, відповідно до актів від 23 серпня 2007 року № 48/23-10/32874214, № 49/23-10/32874214, № 50/23-10/32874214, № 51/23-10/32874214, № 52/23-10/32874214, № 53/23-10/32874214, відсутні підстави для включення за квітень 2004 року до складу податкового кредиту 7000,00 грн., 8613,58 грн., 1274,80 грн., 5291,65 грн., 23507,00 грн., 155379,36 грн., податку на додану вартість в зв'язку із придбанням зерна гречки у ТОВ «Віталмар-Агро», не знайдено підтвердження факту включення в повному обсязі до складу податкового зобов'язання податку на додану вартість у постачальників даного товару по всьому ланцюгу такого постачання (т.1 а.с.57-99).

На підставі цих висновків державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2007 року № 0003652310/0, № 0003662310/0, № 0003672310/0, № 0003682310/0, № 0003692310/0, № 0003702310/0, № 0003712310/0, № 0003722310/0, № 0003732310/0, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2004 року в розмірі 13515,38 грн., 1390,28 грн., 5761,95 грн., 7000,00 грн., 8613,58 грн., 1274,80 грн., 5291,65 грн., 23507,00 грн., 155379,36 грн.

Таким чином, в актах перевірки містяться записи про не підтвердження факту сплати або несплати податку на додану вартість до Державного бюджету України по другому-третьому ланцюгам постачання продукції, а тому відсутня така обов'язкова умова включення сум до податкового кредиту, як сплата цих сум до Державного бюджету України контрагентами позивача.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній по 31.03.2005 року), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, не пов'язано право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість виключно з датою або фактом фактичного зарахування коштів до державного бюджету.

Так, згідно з підпунктами 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

З огляду на індивідуальність відповідальності, не підтвердження факту сплати сум податку до бюджету за визначену продукцію по ланцюгу до виробника не впливає на формування податкового кредиту позивача у справі.

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Разом з тим, матеріали зустрічних перевірок по ланцюгам постачання продукції до виробника не містять фактичних відомостей щодо несплати податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача, а вказують лише на неможливість документально підтвердити зарахування податку на додану вартість до бюджету, проте державною податковою інспекцією у Новоукраїнському районі зазначено, що при проведені зазначених перевірок не знайдено підтвердження реальності господарських операцій, щодо яких заявлено податковий кредит з податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що реальність господарських операцій позивача з ПП «Віталмар Агро» в квітні 2004 року по придбанню гречки третього класу, з ПП «Емір-Сервіс» в липні 2004 року по придбанню деревини підтверджена постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року у справі №2а-5915/09/1170, яке набрало законної сили. (т.2 а.с.224-228).

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені контрагентами позивача до податкових зобов'язань та відповідають даним їх податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди та повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також встановлено, що розрахунки виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман» з контрагентами проводились у безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки контрагентів. Товари отримано належним чином, що підтверджує реальність господарських операцій. Дані обставини встановлено під час проведення перевірки державною податковою інспекцією в Новоукраїнському районі та підтверджено її представником в судовому засіданні.».

Щодо взаємовідносин виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю «Лиман» з ПП ОСОБА_1, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ПП ОСОБА_1 укладено договір № 40 від 10 вересня 2004 року, за умовами якого позивач одержав зерно гречки в кількості 55,701 т на суму 52915,95 грн., в тому числі податок на додану вартість 8819,32 грн., що підтверджується податковою накладною, рахунком, накладною (а.с.т.3 а.с.106, 107,108). Зерно гречки у кількості 1,352 т на суму 1284, 05 грн. не одержано, про що свідчить рішення господарського суду Кіровоградської області від 22 листопада 2005 року у справі №3/34, що набрало законної сили 06 грудня 2005 року, яким стягнуто з ПП ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти, на які ним не передано товар виробничо-торгівельному товариству з обмеженою відповідальністю «Лиман» (т.3 а.с.102-105).

Також, позивач мав господарські відносини з ПП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 вересня 2004 року, за умовами якого позивачем придбано зерно гречки 102,140 т на загальну суму 94370,00 грн., в тому числі податку на додану вартість - 15728,33 грн. та 16,870 т на загальну сум 14847,96 грн., в тому числі податку на додану вартість - 2474,66 грн., що підтверджується договором, видатковими накладними, податковими накладними ( т.3 а.с.100-10198,99, 96-97). Придбане зерно гречки позивачем передано на зберігання Помічнянському елеватору, що підтверджується копіями реєстру накладних та актами-розрахунками змін зерна у вазі, які складались у вересні 2004 року Помічнянським елеватором в зв'язку із переоформленням збереженого зерна з ПП ОСОБА_2 на отримувача - виробничо-торгівельне товариство з обмеженою відповідальністю «Лиман» (т.3 а.с.88-95).

Крім того, між виробничо-торгівельним товариством з обмеженою відповідальністю «Лиман» та ПП ЗТД «Павлівський», укладено договір від 29 вересня 2004 року, на підставі умов якого позивачем придбано зерно гречки 41,881 т на загальну суму 39878,12 грн., в тому числі податок на додану вартість 6631,19 грн., що підтверджується податковою накладною, видатковою накладною (т.3 а.с.86,87). Зерно переоформлювалось та зберігалося на ДП ДАК «Хліб України» Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів» на умовах договору складського зберігання зерна від 02 квітня 2004 року №211 (т.3 а.с.66-67). Оплата товару підтверджується актом. Крім того, в акті перевірки № 38/23-10/32874214 від 18 липня 2007 року відповідач зафіксував, що безпосередній контрагент ПП ЗТД «Павловський» є дійсним суб'єктом, який перевірявся відповідачем.

Факт оприбуткування товарно-матеріальних цінностей підтверджується матеріальними звітами по рахунку № 281 «Товари на складах» за квітень, липень та вересень 2004 року.

Зберігання товару підтверджується договорами складського зберігання зерна № 74-3/ЗБ/2004 від 31 серпня 2004 року, № 211 від 01 квітня 2004 року, № СК-0001512 від 30 березня 2004 року укладеними з Помічнянським елеватором, Новоукраїнським КХП, ВАТ «Сквирський КХП», відповідно (т.3 а.с.65-77). При цьому, транспортування придбаного товару підтверджується договорами автоперевезення та залізничного перевезення за 2004 рік, накладними виданими ПП ОСОБА_3 та актом виконаних робіт від 28 квітня 2004 року з СПД ОСОБА_4 на виконання автоперевезень (т.3 а.с.55-64).

В подальшому позивачем реалізовано деревину в 2004 році ЗАТ «Валдінта», Литва, у зв'язку з експортом товарно-матеріальних цінностей реалізація оподатковувалась за 0% ставкою податку на додану вартість, тому виникло від'ємне значення по деклараціях у відповідних періодах, що підтверджується Інвойсами на відправку придбаної деревини (т.3 а.с.32-54). Крім того, позивачем надані акти фітосанітарного контролю за липень по аналізу дошки дубової, що відправлялася на експорт (т.3 а.с.5,6,7).

Також, позивачем реалізовано зерно гречки на експорт, що підтверджується контрактом, специфікаціями, експортними біржовими контрактами, дорожніми відомостями щодо відправки зерна гречки залізничним транспортом (т.3 а.с.8-31).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що не підтвердження по ланцюгу постачальників податкового кредиту, як підстава для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходиться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, який не мав взаємовідносин із платником, що сформував цей податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим