Ухвала суду № 40059544, 06.08.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/102/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.08.2014 Справа № 908/4048/13

Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», Запорізька область, Веселівський район, с. Білоріцьке на дії Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод», (70600, Запорізька область м. Пологи, вул. Ломоносова, буд. 36)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», (72252, Запорізька область, Веселівський район, с. Білоріцьке, пров. Молодіжний , буд. 1-А)

про стягнення 540838,45 грн. заборгованості

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача (скаржника) - Ткаченко М.В., довіреність б/н від 18.02.2014 р.;

від ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області - не з'явився;

09.07.2014 р. на адресу господарського суду Запорізької області, в порядку ст. 121-2 ГПК України, надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», Запорізька область, Веселівський район, с. Білоріцьке (відповідача у справі) на дії Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13.

Згідно Протоколу перерозподілу скарги між суддями від 09.07.2014 р., враховуючи перебування судді-доповідача Алейнікової Т.Г. у відпустці, скаргу ТОВ «Агрофірма «Славутич» на дії ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2014 р. скарга ТОВ «Агрофірма «Славутич» на дії ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області прийнята судом до розгляду, судове засідання призначено на 27.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 р. розгляд скарги на дії ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області у справі № 908/4048/13 перенесений на 06.08.2014 р.

Ухвалу оголошено в судовому засіданні 06.08.2014 р.

За письмовим клопотанням відповідача (скаржника) розгляд скарги здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач (стягувач у виконавчому провадженні) в судове засідання 06.08.2014 р. не з'явився без повідомлення суду про поважність причин неявки уповноваженого представника, проти скарги не заперечив, письмового відгуку по суті скарги суду не надав. Про дату, час та місце розгляду скарги у справі № 908/4048/13 ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» повідомлялося належним чином у спосіб, встановлений норами Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Представник ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області в судове засідання 06.08.2014 р. також не з'явився. 05.08.2014 р. на адресу господарського суду Запорізької області від ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області надійшла заява про розгляд скарги на дії органу Державної виконавчої служби у справі № 908/4048/13 без участі в судовому засіданні уповноваженої особи ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області. Крім того, суду надані заперечення, відповідно до яких ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області проти скарги заперечив, заявлену скаргу вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а всі дії головного державного виконавця Новіцької М.Ф. при примусовому виконанні наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 вважає такими, що вчинені у повній відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути скаргу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення скарги по суті, за відсутністю в судовому засіданні уповноважених представників позивача і ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області.

Представник ТОВ «Агрофірма «Славутич» (скаржника) в судовому засіданні 04.08.2014 р. про відмову від скарги на дії ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 не заявив, скаргу обґрунтовує наступним.

На примусовому виконанні ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області знаходиться виконавче провадження № 43766208 за наказом господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13. Згідно з наказом суду з ТОВ «Агрофірма «Славутич» підлягає стягненню на користь ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» 522523,70 грн. заборгованості, 18315,15 грн. неустойки та 10817,00 грн. судових витрат. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2014 р. у справі № 908/4048/13 відповідачу було надано розстрочку виконання судового рішення від 09.01.2014 р. на 6 місяців відповідно до зазначеного в ухвалі графіку. 23.06.2014 р. ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43766208 в межах 100000,00 грн., цією ж постановою боржнику наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 29.06.2014 р. Як зазначає відповідач, він був позбавлений права на добровільне виконання, передбачене Законом України «Про виконавче провадження», оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2014 р. зі встановленим строком для добровільного погашення заборгованості ТОВ «Агрофірма «Славутич» отримало лише 02.07.2014 р., про що свідчить штемпель УДППЗ «Укрпошта». Також відповідач зазначає, що відповідно до графіку розстрочення заборгованості за травень 2014 року ТОВ «Агрофірма «Славутич» 18.06.2014 р. і 26.06.2014 р. перерахувало стягувачу 40000,00 грн., а 04.07.2014 р. - ще 60000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості, про що відповідач повідомив листом ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області. Таким чином, скаржник вважає, що постановою від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області, не враховуючи сплату 40000,00 грн., безпідставно зобов'язав боржника виконати виконавчий документ в межах 100000,00 грн. 03.07.2014 р. ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6000,00 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій у розмірі 100,00 грн. Відповідач (боржник у виконавчому провадженні) з такими діями державного виконавця не погоджується, так як відповідно до приписів ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» надає боржнику можливість виконати судове рішення самостійно у встановлений для добровільного виконання строк, оскільки, у разі його невиконання, судове рішення буде виконано в примусовому порядку, що, в свою чергу, буде мати негативні наслідки для боржника. Отже, несвоєчасне отримання ТОВ «Агрофірма «Славутич» постанови від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження стало наслідком стягнення з боржника виконавчого збору. Крім того, статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік заходів примусового виконання судового рішення. В свою чергу, у ч. 1 та ч. 3 ст. 27 цього ж Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області будь-яких заходів примусового виконання судового рішення за приписами Закону України «Про виконавче провадження» не застосовувалось. Таким чином, постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій від 03.07.2014 р. винесені безпідставно та необґрунтовано. За таких обставин, скаржник просить суд:

- зобов'язати ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області надати ТОВ «Агрофірма «Славутич» новий строк для добровільного виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13;

- скасувати постанову ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області від 03.07.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6000,00 грн.;

- скасувати постанову ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області від 03.07.2014 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн.

Розглянувши матеріали справи № 908/4048/13 та матеріали скарги ТОВ «Агрофірма «Славутич» на дії ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13, представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Із матеріалів справи слідує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р. у справі № 908/4048/13 з ТОВ «Агрофірма «Славутич» на користь ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» стягнуто 522523,70 грн. заборгованості, 18315,15 грн. неустойки та 10817,00 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2014 р. рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р. у справі № 908/4048/13 залишено без змін.

19.03.2014 р. господарським судом Запорізької області на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р. у справі № 908/4048/13, яке набрало законної сили 22.01.2014 р., видано наказ № 908/4048/13 від 22.01.2014 про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Славутич» на користь ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» 522523,70 грн. заборгованості, 18315,15 грн. неустойки та 10817,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2014 р. у справі № 908/4048/13 ТОВ «Агрофірма «Славутич» (відповідачеві, боржникові) було надано розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р. у справі № 908/4048/13 на 6 місяців наступним чином: березень 2014 року - 50000,00 грн., квітень 2014 року - 50000,00 грн., травень 2014 року - 100000,00 грн., червень 2014 року - 100000,00 грн., липень 2014 року - 200000,00 грн., серпень 2014 року - 51655,85 грн.

Як свідчать фактичні обставини справи, 19.06.2014 р. ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» звернулося до ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області з заявою щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13.

23.06.2014 р. державним виконавцем ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області Новіцькою М.Ф. на підставі ст., ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43766208 по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 про стягнення з ТОВ «Агрофірма «Славутич» на користь ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» 522523,70 грн. заборгованості, 18315,15 грн. неустойки та 10817,00 грн. судового збору. Цією ж постановою боржнику - ТОВ «Агрофірма «Славутич» - було надано строк для самостійного виконання виконавчого документу в межах суми 100000,00 грн. до 29.06.2014 р.

Відповідно до пояснень скаржника (відповідача, боржника у виконавчому провадженні) ТОВ «Агрофірма «Славутич» перерахувало ПАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» платіжним дорученням № 140 від 18.06.2014 р. 25000,00 грн., платіжним дорученням № 145 від 26.06.2014 р. 15000,00 грн. і платіжним дорученням № 150 від 04.07.2014 р. 60000,00 грн. з призначенням платежу в кожному з названих платіжних доручень: «Погашення заборгованості по рішенню господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р.».

03.07.2014 р. державним виконавцем ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області Новіцькою М.Ф. на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» винесено оскаржувану постанову ВП № 43766208 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6000,00 грн. Як зазначено в цій постанові: постановою від 23.06.2014 р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13. Боржнику запропоновано виконати його самостійно в строк до 29.06.2014 р. Боржником у наданий строк наказ не виконано.

Також, 03.07.2014 р. державним виконавцем ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області Новіцькою М.Ф. на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» винесено оскаржувану постанову ВП № 43766208 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн.

Згідно приписів ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який, у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом та підлягає виконанню державною виконавчою службою.

В силу ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Предметом розгляду у даній скарзі є зобов'язання ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області надати скаржнику новий строк для добровільного виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13, а також скасування постанов ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області від 03.07.2014 р. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. При цьому скаржник посилається на несвоєчасне отримання постанови від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження стало наслідком стягнення з нього виконавчого збору. Крім того, скаржник вважає неправомірним стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, оскільки ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області в межах виконавчого провадження не здійснено жодних заходів примусового виконання рішення суду.

За приписами Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. (стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Пунктом 3.19 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. і зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, закріплено, що надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Запереченнях на скаргу ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області зазначає, що копії постанови від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 43766208 наступного дня були направленні на адреси боржника і стягувача за вих. № 4989 простою кореспонденцією у зв'язку із відсутністю поштових марок у Відділі.

Отже, доказів надсилання постанови від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 43766208 в порядку, встановленому вимогами ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», суду не надано.

За таких обставин, суд погоджується з доводами скаржника, що у зв'язку із порушенням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення сторонам виконавчого провадження постанови про відкриття виконавчого провадження, ТОВ «Агрофірма «Славутич» не було у встановленому Законом порядку повідомлено про відкриття виконавчого провадження та було позбавлено можливості для самостійного погашення боргу.

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується скаржником, ТОВ «Агрофірма «Славутич» до ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області з відповідною заявою про відкладення провадження виконавчих у виконавчому провадженні ВП № 43766208 у зв'язку із несвоєчасним отриманням постанови від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 43766208 не зверталося, тобто не скористалося наданим йому Законом України «Про виконавче провадження» правом на відкладення провадження виконавчих дій з метою отримання часу для добровільного виконання судового наказу.

В пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. зазначено, що при вирішенні скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що скаржник не скористався наданим йому Законом України «Про виконавче провадження» правом на відкладення провадження виконавчих дій з метою отримання часу для добровільного виконання судових наказів, суд дійшов висновку, що хоча постанова ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 43766208 не була направлена сторонам виконавчого провадження у спосіб, встановлений ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», проте у суду відсутні повноваження для зобов'язання ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області надати скаржнику новий строк для добровільного виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду Запорізької області від 26.03.2014 р. у справі № 908/4048/13 ТОВ «Агрофірма «Славутич» було надано розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р. у справі № 908/4048/13 на 6 місяців, зокрема, в травні 2014 року відповідач повинен був сплатити 100000,00 грн.

Мотивуючи скаргу на дії ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області, ТОВ «Агрофірма «Славутич» зазначає, що в червні 2014 року стягувачу було перераховано 40000,00 грн. по рішенню суду від 09.01.2014 р. у справі № 908/4048/13 в рахунок сплати заборгованості за травень 2014 року по ухвалі суду від 26.03.2014 р. (18.06.2014 р. - 25000,00 грн. і 26.06.2014 р. - 15000,00 грн.). Однак, не зважаючи на це, постановою від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області безпідставно зобов'язав боржника виконати виконавчий документ в межах 100000,00 грн.

Суд з такими доводами скаржника не погоджується, виходячи з наступного.

Пунктом 3.4.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень закріплено, що у разі пред'явлення до виконання виконавчого документа, за яким надана розстрочка виконання, виконавче провадження відкривається в частині, за якою сплинув строк сплати.

Як вже зазначалося вище, з наданих суду скаржником пояснень ТОВ «Агрофірма «Славутич» не заперечує, що сплату платежу за травень 2014 року по наданій судом розстрочці виконання судового рішення відповідач здійснив з порушення строків, встановлених ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2014 р. у справі № 908/4048/13, а саме: 18.06.2014 р., 26.06.2014 р. і 04.07.2014 р.

Проте, про здійснення оплати 18.06.2014 р. на суму 25000,00 грн. і 26.06.2014 р. на суму 15000,00 грн. ТОВ «Агрофірма «Славутич» повідомило ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області лише листом від 04.07.2014 р. (відправлений 07.07.2014 р., про що свідчить фіскальний чек № 00153870014143 від 07.07.2014 р.).

До речі, цим же листом від 04.07.2014 р. відповідач повідомив ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області, що платежі 18.06.2014 р. на суму 25000,00 грн., 26.06.2014 р. на суму 15.000,00 грн. і 04.07.2014 р. на суму 60000,00 грн. мають бути віднесені в рахунок сплати заборгованості згідно наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 за травень 2014 року по ухвалі суду від 26.03.2014 р.

Таким чином, станом на час винесення ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області постанови від 23.06.2014 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 43766208 рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2014 р. у справі № 908/4048/13 з урахуванням наданої ухвалою суду від 26.03.2014 р. розстрочки його виконання не було виконано боржником самостійно в частині платежу за травень 2014 року в сумі 100000,00 грн., а тому виконавче провадження ВП № 43766208 ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області обґрунтовано було відкрито в межах суми боргу в розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частинами 1 і 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Початок примусового виконання рішення суду надає державному виконавцю право застосовувати заходи примусового виконання рішення, перелік яких закріплено статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження», серед яких: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Надані відповідачем (боржником у виконавчому провадженні) та ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області до матеріалів даної справи письмові докази не свідчать про застосування органом державної виконавчої служби будь-яких заходів примусового виконання судового рішення у цій справі, передбачених приписами Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, відсутність здійснення органом державної виконавчої служби заходів примусового виконання рішення (як то, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні, тощо) не дає підстав для стягнення виконавчого збору з огляду на приписи частини 3 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що хоча розмір виконавчого збору державним виконавцем визначений вірно (10 % від суми, що станом на 03.07.2014 р. залишалася несплаченою боржником), однак оскільки відсутні підстави для нарахування виконавчого збору в розмірі 6000,00 грн. (відсутність здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення), постанова державного виконавця ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області про стягнення з боржника виконавчого збору від 03.07.2014 р. ВП № 43766208 є такою, що прийнята з порушенням приписів Закону України «Про виконавче провадження», а тому її слід визнати недійсною, оскільки вимога щодо скасування постанови чи іншого акта органу державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у листі від 29.06.2010 р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

За приписами ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Матеріалами справи доведено, що державним виконавцем проведені дії щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу у даній справі, прийняття постанов та їх направлення на адреси учасників виконавчого провадження, а тому є правомірним віднесення на боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога щодо скасування постанови державного виконавця ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 03.07.2014 р. ВП № 43766208 є безпідставною, а тому судом залишається без задоволення.

Згідно п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області своїм правом на участь у судовому розгляді скарги не скористався, заперечення на скаргу, що надійшли на адресу суду, враховані судом при вирішенні даної скарги.

Виходячи з викладеного, зважаючи на недоведеність матеріалами справи проведення органом ДВС заходів примусового виконання рішення, суд вважає доведеними скаржником підстави для задоволення скарги в частині визнання недійсною постанови головного державного виконавця ВДВС Веселівського РУЮ Запорізької області Новіцької М.Ф. про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 43766208 від 03.07.2014 р. В іншій частині доводи скарги визнані судом неправомірними та скарга відхилена.

Керуючись ст., ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», Запорізька область, Веселівський район, с. Білоріцьке на дії Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 задовольнити частково.

2. Визнати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області Новіцької М.Ф. про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 43766208 від 03.07.2014 р. недійсною.

3. В частині зобов'язання Відділ державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» новий строк для добровільного виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 та скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області Новіцької М.Ф. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 43766208 від 03.07.2014 р. доводи скарги визнати неправомірними, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич», Запорізька область, Веселівський район, с. Білоріцьке на дії Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області щодо примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 22.01.2014 р. № 908/4048/13 в цій частині відхилити.

4. Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції Запорізької області.

Суддя Н.Г.Зінченко

Ухвала оформлена в повному обсязі та підписана 07 серпня 2014 р.