Ухвала суду № 40058866, 31.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 р.Справа № 820/7501/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7501/14

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, СП "УВРК" ТОВ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Харківська митниця), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд скасувати рішення Харківської обласної митниці (далі - ХОМ) про коригування митної вартості товарів: № 807010001/2013/000048/2 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/000051/2 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/000052/2 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 року; скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807010001/2013/00053 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/00056 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/00057 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/00058 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/00059 від 31.10.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 р. адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Харківської обласної митниці про коригування митної вартості товарів: № 807010001/2013/000048/2 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/000051/2 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/000052/2 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 року.

Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 807010001/2013/00053 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/00056 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/00057 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/00058 від 30.10.2013 року, № 807010001 /2013/00059 від 31.10.2013 року.

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999628, р/р 31217206784011, код банку 851011) на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, 55, код ЄДРПОУ 30665859) суму сплаченого судового збору в розмірі 73.08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Не погодившись з прийнятою постановою, Харківська митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, а саме: п. 2.5 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені Наказом Держмитслужби України від 13.07.2012р. № 362, ч. 3 ст. 53 МК України та п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України, п. 4.5 розділу IV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012р. № 631, зареєстрованого в Мін'юсті України 10.08.2012р. за № 1360/21672, та норм процесуального права - ст. 86, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що СП "УВРК" ТОВ зареєстроване юридичною особою 22.03.2000 року та включене до ЄДР ЮО та ФОП, одним з видів діяльності якого є: 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування в тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, що підтверджується копією витягу № 15698378 станом на 25.01.2013 року.

Між СП "УВРК" ТОВ (покупець) та Nils Sрегге АS (Норвегія) укладений контракт № 1007/08 від 06.12.2010 р., на виконання умов якого на митну територію України було ввезено товар - "скумбрія морожена, нерозібрана, з головою, з хвостом.... розмір: 300-500, виробник "Nils Sрегге АS"".

Згідно вищевказаного контракту одержувачем та покупцем вказаного товару є СП "УВРК" ТОВ. За умовами контракту товар упакований у короба та/або у вакуумні пакети, вартість упаковки включена до вартості товару (п.7.2. контракту), вартість товару включає вартість упаковки, наклеювання етикеток, маркування і т.і. (п. 4.2. контракту), ціна та вартість товару фіксуються та узгоджуються між постачальником та покупцем і фіксуються в інвойсах та/або специфікаціях (п.4.1. контракту), умови оплати зафіксовані у інвойсах, супроводжуючих кожну партію товару (п. 5.2.).

Отже, за умовами контракту (відповідно інвойсу № 1321765) ціна за 19500 кг. (нетто) товару становить 39975 доларів США (що дорівнює 319520,18 грн.). Згідно того ж інвойсу встановлено відстрочку оплати терміном у 35 днів з дати інвойсу. Оскільки у інвойсі було встановлено умови поставки СІF Клайпеда (Іncоterms 2010), то позивач користувався послугами перевізника за Договором про надання послуг з перевезення №25/02-03 від 25.02.2013 р., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок Продавця. Ціна послуг перевезення з м. Клайпеда (Литва) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 8000 грн. (без ПДВ) (рахунок фактура №147), відстрочка оплати послуг становить 20 днів з моменту отримання замовником документів, вказаних в п.3.2 Договору (п.3.3 Договору про надання послуг з перевезення № 25/02-03).

Таким чином, сума складових митної вартості товару становить 39975 USD + 8000 грн. = 327 520, 18 грн., що в свою чергу і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807889.

Крім того, на виконання умов контракту № 0705/08 від 07.05.2008 р., укладеного між позивачем та Shetland Catch Ltd. (Шотландія), на митну територію України було ввезено товар, а саме "скумбрія морожена, нерозібрана, з головою з хвостом..., розмір: 300-500, 400-600, виробник "Shetland Catch Ltd."".

Згідно цього контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є позивач. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба чи відра, тара не повертається, включена у вартість контракту (п.1.3. контракту), у вартість товару входить упаковка, наклеювання етикеток, доставка, страховка і т.д. (п. 2.1. контракту), вид, кількість, ціна товару фіксуються в інвойсі та/або специфікації (п.2.2. контракту), по кожній окремій поставці конкретні умови поставки товару оговорюються у інвойсі (п.п. 6.1.1.), всі умови оплати зафіксовані у інвойсах, супроводжуючих кожну партію товару (п.7.2.).

Отже, за умовами контракту (відповідно інвойсу № 0000010258) ціна за 219000 кг. (нетто) товару становить 509925 доларів США (що дорівнює 4 075 830.52 грн.). Згідно того ж інвойсу встановлено відстрочку оплати терміном у 45 днів після відвантаження або 45 днів з 04.10.2013 р. (в залежності від того, яка подія настане першою). Оскільки у інвойсі № 0000010258 було встановлено умови поставки DАР (Іncоterms 2010), то товар доставлявся силами та за рахунок продавця, навантаження товару було здійснено силами та за рахунок продавця.

Також, на виконання умов контракту № 20/01 від 20.01.2005 р., укладеного між позивачем та "AS"Каjах Fishexport" (Естонія), на митну територію України було ввезено товар, а саме "кілька балтійська морожена, в картонних коробах по 33 кг., виробник AS"Каjах Fishexport"".

Згідно контракту одержувачем та покупцем вищевказаного товару є позивач. За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба або у відра, тара не повертається, її вартість включена у ціну продукції (п.4.1. контракту), ціна на партію товару та умови поставки відображуються у рахунку (інвойсі) (п. 2.1. контракту), покупець сплачує товар на протязі 10 днів з моменту його митного оформлення в Україні, чи здійснює передплату (п.3.1 контракту).

Оскільки в інвойсі було встановлено умови поставки FСА Пярну (Іncоterms 2010), то позивач користувався послугами перевізника ФОП ОСОБА_2 за Договором про надання послуг з перевезення № 25/02-03 від 25.02.2013 р., навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок продавця. Відстрочка оплати послуг становить 20 днів з моменту отримання замовником документів, вказаних в п. 3.2 Договору (п. 3.3 Договору про надання послуг з перевезення № 25/02-03). Отже, за умовами контракту було завезено три партії товару (24.10.2013 р., 30.10.2013 р., 31.10.2013 р.):

- відповідно інвойсу № 344 ціна за 19 800 кг. (нетто) кільки становить 10 890 EUR (дорівнює 119702, 60 грн.), що було відображено у ВМД (форма МД-2) № 807010001/2013/807935. Ціна послуг перевезення з м. Пярну (Естонія) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 9000 грн. (без ПДВ) (рахунок - фактура №155). Отже, ураховуючи вищевикладене, сума складових митної вартості товару становить 10 890 EUR + 9000 грн. = 119702, 60 (гри.), що і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807935;

- відповідно інвойсу № 357 ціна за 19 800 кг. (нетто) кільки становить 10 890 EUR (дорівнює 119728.71 грн.), що було відображено у ВМД (форма МД-2) № 807010001/2013/808037. Ціна послуг перевезення з м. Пярну (Естонія) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 9000 грн. (без ПДВ) (рахунок - фактура № 159). Отже, враховуючи вищевикладене, сума складових митної вартості товару становить 10890 EUR + 9000 грн. = 128728, 71 (грн.), що і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару в митній декларації 807010001/2013/808037;

- відповідно інвойсу № 351 ціна за 19 800 кг. (нетто) кільки становить 10890 EUR (дорівнює 119841, 85 грн.), що було відображено у ВМД (форма МД-2) № 807010001/2013/808015. По перевезенню цієї партії товару позивач користувався послугами перевізника ФОП ОСОБА_3 за договором про надання послуг з перевезення №180413 від 18.04.2013 р. Відстрочка оплати послуг перевезення становить 20 днів з моменту отримання замовником документів, вказаних в п. 3.2 Договору № 180413 (п. 3.3 Договору про надання послуг з перевезення № 180413). Ціна послуг перевезення з м. Пярну (Естонія) до пп Нові Яриловичі (Україна) становить 9000 грн. (без ПДВ) (рахунок - фактура №СФ-0000162 від 30.10.2013 р.). Отже, враховуючи вищевикладене, сума складових митної вартості товару становить 10 890 EUR + 9000 грн. = 128841, 85 (грн.), що було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/808015.

Митна вартість товару за вищезазначеними контрактами визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною контракту на постачання товару, плюс витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

За результатами розгляду наданих позивачем документів відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00053 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/00056 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/00057 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/00058 від 30.10.2013 року, № 807010001 /2013/00059 від 31.10.2013 року.

Підставою відмови у митному оформлені (випуску) товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішеннями про визначення митної вартості товарів № 807010001/2013/000048/2 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/000051/2 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/000052/2 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 року. Вимога - подання нової ВМД з урахуванням вимог вищевказаних рішень про визначення митної вартості товарів.

Не погодившись з прийнятими рішеннями Митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення гл. 9 Митного кодексу України здійснено повторно визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.57-64 Митного кодексу України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України, а отже позовні вимоги про скасування рішень Митниці про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 Митного кодексу України (далі - МК України) митні органи визначено як спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено її безпосереднє здійснення.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтями 51, 52 МК України визначення митної вартості під час її декларування віднесено до компетенції декларанта. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість або приймає письмове рішення про її коригування.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В силу ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Матеріалами справи підтверджено, що норми ч. 1 та 2 ст. 53 МК України позивачем виконано у повному обсязі.

Так, за контрактом № 1007/08 від 06.12.2010 р. між СП "УВРК" ТОВ (покупець) та Nils Sрегге АS (Норвегія), відповідно до Картки відмови №807010001/2013/00053, з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України, позивачем до митного оформлення товарів подано такі документи: митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); договір (контракт) про перевезення. Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару покупцем не здійснювалося.

За контрактом № 0705/08 від 07.05.2008 р., укладеним між позивачем та Shetland Catch Ltd. (Шотландія), відповідно до Картки відмови №807010001/2013/00057, з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України, позивачем до митного оформлення товарів подано такі документи: митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; рахунок-фактура (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару: доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту). Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару покупцем не здійснювалося.

За контрактом № 20/01 від 20.01.2005 р., укладеним між позивачем та "AS"Каjах Fishexport" (Естонія), відповідно до Карток відмови №807010001/2013/00059, №807010001/2013/00058, № 807010001/2013/00056, з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України, позивачем до митного оформлення товарів подано такі документи: митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару: доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); договір (контракт) про перевезення. Вищевказаний товар ліцензуванню не підлягає та страхування товару покупцем не здійснювалося.

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів була визначена декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту) плюс витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Колегія суддів зауважує на той факт, що в оскаржуваних рішеннях відповідач не зазначив будь-яких зауважень щодо документів, отриманих від позивача, не навів доводів в обґрунтування висновку щодо неправильного обчислення позивачем митної вартості.

Вимагаючи надання додаткових документів, митний орган зазначив про документи, які вже було подано декларантом для митного оформлення: прайс-листи, копії декларації країни відправлення.

Незрозумілою є також вимога митного органу про надання ліцензій чи авторських договорів покупця, оскільки такі договори не є умовою продажу риби позивачу, що вбачається з наданих для митного оформлення документів декларантом.

Всупереч вимогам ч. 2 ст.55 МК України митний орган у оскаржуваних рішеннях не вказав інформацію, яка стала підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару декларантом та призвела до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у нього підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України, для витребування додаткових документів, у т.ч. пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, яка б впливала на складову частину митної вартості - ціна придбання.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що іноземні контрагенти позивача, згідно з поданими до митного оформлення документами, є виробниками імпортованого товару.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що Митницею ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач в деклараціях митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларацій недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Стосовно доводів митного органу на спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, як підставу відмови у задоволенні позовних вимог, необхідно зауважити, що відомості, надані в ході розгляду справи в обґрунтування правової позиції, не містять жодних параметрів, які б вказували на подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, оскільки не відображають складових митної вартості вказаних в них товарів. Доказів проведення порівняння документів, поданих при оформленні товарів, визначених відповідачем як ідентичні (аналогічні), ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не надано.

Митний орган при здійсненні митного контролю має діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення Харківської митниці не є законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Виходячи з того, що рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000048/2 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/000051/2 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/000052/2 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/000053/2 від 30.10.2013 року, № 807010001/2013/000054/2 від 31.10.2013 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00053 від 22.10.2013 року, № 807010001/2013/00056 від 24.10.2013 року, № 807010001/2013/00057 від 25.10.2013 року, № 807010001/2013/00058 від 30.10.2013 року, № 807010001 /2013/00059 від 31.10.2013 року є незаконними, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про їх скасування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Харківською митницею не доведено правомірності своїх рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 820/7501/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.