Постанова № 40058685, 23.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р. Справа № 804/3591/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представників позивача - Камінського І.Л. та представників відповідача - Кучеренко І.А., Лиман Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного вищого навчального закладу «Український державний

хіміко - технологічний університет»

до Виконавчої дирекції Дніпропетровського

обласного відділення Фонду соціального страхування

з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Державний вищий навчальний заклад «Український державний хіміко - технологічний університет» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 06 від 07.02.2014 року про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно графіку проведення перевірок санаторіїв-профілакторіїв планова перевірка санаторію-профілакторію Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний інститут» (надалі - СП ДВНЗ «УДХТУ») проводилась з 24.12.2013 р. по 20.01.2014 р., як отримувачів коштів в 2013 році. За результатами перевірки складено акт 05 від 20 січня 2014 року. 07 лютого 2014 року відповідачем винесено рішення №06 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно в розмірі 4 789,01 грн. та про стягнення штрафу у розмірі 2 394,51 грн.

Позивач вважає рішення Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №06 від 07.02.2014 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних заперечували, зазначаючи при цьому, що рішення № 06 від 07.02.2014р. про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій на загальну суму 7183,52 грн., в тому числі: неправомірні витрати - 4789,01 грн., штраф - 2394,51 грн., прийнято правомірно, згідно з нормами чинного законодавства, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулюються Законом України від 18.01.2001р. №2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон №2240).

Відповідно до статті 9 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд, ФСС з ТВП) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Для забезпечення функції контролю за правомірним (цільовим) використанням коштів Фонду відповідачем, згідно з правом, визначеним у п.3 ч.1 ст.28 Закону № 2240 у відповідності до «Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів», який затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №30 від 22.12.2010 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.03.2011р. за № 394/19132 (далі - Порядок №30) проведено планову перевірку надання відповідних соціальних послуг, передбачених умовами фінансування та договору СП ДВНЗ «УДХТУ» за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено акт № 05 від 20.01.2014р.

В ході перевірки виявлено факт неправомірного використання коштів Фонду по статтях «Заробітна плата та нарахування» в сумі 4477,79 грн. та «Харчування» в сумі 311,22 грн. на загальну суму 4789,01 грн.

За результатами розгляду матеріалів вказаної перевірки відповідачем було прийнято рішення № 06 від 07.02.2014р. про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій, відповідно до якого до СП ДВНЗ «УДХТУ» було застосовано штраф у розмірі 2394,51грн., а також зобов'язано повернути кошти Фонду, використані неправомірно, у сумі 4789,01 грн.

Вирішуючи позовні вимоги щодо скасування вищезазначеного рішення, суд зважає на наступне.

Згідно з пунктом 3.2. Порядку № 30 планові перевірки отримувачів страхових коштів проводяться за підсумками звітного періоду, у якому здійснювалося фінансування отримувачів страхових коштів, згідно з планом, який затверджується керівником органу Фонду.

За умовами пункту 3.5. Порядку № 30 про проведення планової перевірки отримувачі страхових коштів Фонду повідомляються не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення. Таке повідомлення направлено на адресу СП ДВНЗ «УДХТУ», що позивачем не заперечується.

Згідно з повідомленням, строк проведення перевірки з 24.12.2013 р. по 30.12.2013 р., але фактично перевірка розпочалася на підставі направлення № 986 від 25.12.2013 р., яке вручено в.о. ректора 26.12.2013р., про що свідчить підпис про його отримання.

З урахуванням ускладнень, які виникли в ході проведення перевірки, її тривалість було продовжено після 30.12.2013 р., але строк проведення планової перевірки не перевищив 15 робочих днів, як це передбачено пунктом 3.9. Порядку № 30, зокрема яким тривалість встановлюється з урахуванням обсягу робіт, які належить виконати під час проведення перевірки та кількісного складу посадових осіб органу Фонду.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2013р. № 920-р «Про перенесення робочих днів» з метою створення сприятливих умов для святкування Нового року та Різдва Христового (копія якого долучена до матеріалів справи), фактично перевірка проводилася у робочі дні з 26.12.2013р. по 20.01.2014р., що не перевищило 15 робочих днів.

Крім того, на підставі направлення від 23.12.2013р. № 977 головним спеціалістом відділу експертизи тимчасової непрацездатності та якості медичних послуг ОСОБА_5 за усним погодженням термінів перевірки з головним лікарем санаторію-профілакторію Позивача ОСОБА_6 з 24.12.2013 р. по 25.12.2013р. проведено перевірку організації надання санаторієм - профілакторієм медичних послуг студентам, за результатами якої складено довідку.

Суд не погоджується з твердженням позивача про попередження про звільнення з посад 12.01.2014 р. головного лікаря ОСОБА_6 та з 10.01.2014р. головного бухгалтера ОСОБА_7, оскільки повідомлення в будь-якій формі отримано не було.

Відповідно до додатку № 2 до акту перевірки «Витяг з наказу ДВНЗ УДХТУ» від 13.01.2014 р. головного лікаря ОСОБА_6 переведено на роботу по строковому трудовому договору на посаду інженера І категорії відділу охорони праці у ДВНЗ «УДХТУ» (копія якого долучена до матеріалів справи), тобто трудові відносини не зупиняються.

Згідно з нормами ст. 48 Закону № 2240 за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

На виконання вказаної статті Закону №2240, постановою правління Фонду від 25.02.2009р. № 16 зі змінами та доповненнями затверджено «Порядок часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.04.2009 р. за № 394/16410.

Що стосується неправомірного використання коштів Фонду по статі «Харчування» в сумі 311,22 грн. суд зазначає наступне.

На початку перевірки 26.12.2013р., у присутності головного лікаря ОСОБА_6, головного бухгалтера ОСОБА_7, комірника ОСОБА_8 та повара ОСОБА_4 при проведенні інвентаризації фактичної наявності продуктів харчування, закуплених за рахунок коштів Фонду шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку. Копія додатку №7- акти інвентарізаціїї за підписами головного лікаря СП УДХТУ, головного бухгалтера СП УДХТУ, комірника, повара, в якості доказу ( копія додатку долучена до матеріалів справи).

Відповідно до пункту 11.5 «Про Інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 р. № 69, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.08.1994 р. № 202/412, якщо матеріально-відповідальні особи, виявляють після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження проводить виправлення помилок. Але співробітниками СП УДХТУ повідомлено не було, акт інвентарізації підписано відповідно до вимог пункту 68 «Інструкції по обліку запасів бюджетних установ», затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2005р. № 125 керівником установи та засвідчено відсутність кефіру.

Відповідно до вимог пункту 3 «Інструкції з обліку продуктів харчування в лікувально -профілактичних та інших установах охорони здоров'я, що утримуються за рахунок державного бюджету СРСР» (далі Інструкція №530), затверджену наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР від 05.06.1983 р.№ 530, за продукти харчування, які знаходяться у піщеблоці повну матеріальну відповідальність несе кухар та керівник установи. Актами інвентарізаціїї за підписами керівника та кухаря засвідчено відсутність кефіру на момент інвентаризації.

Відсутність отримання кефіру від постачальника також підтверджується книгою складського обліку (копія додатку № 9 до акту перевірки, аркуш 3 - знаходиться в матеріалах справи). Про факт порушення також свідчить те, що у накладній №211, меню -розкладці (копія додатку № 9, аркуш 2 - знаходиться в матеріалах справи) кухар розписався, за кефір, як за отриманий на піщеблок, але фактично кефір на піщеблок не отримувався. Також про факт порушення свідчить те, що відповідальними особами СП УДХТУ головним лікарем, головним бухгалтером, засвідчено факт видачі кефіру на піщеблок підписами у накладній № 211 та меню - розкладці (додаток 9 аркуш 2), але фактично кефір переданий не був, що засвідчено підписами у акті -інвентарізації.

Таким чином, відповідачем документально підтверджено встановлені перевіркою розбіжності: фактично зафіксовано наявність накладної від 26.12.2013р. на отримання кефіру (10 л. х 7,80 грн. = 78,00 грн.), в якій визначено кефір, як отриманий, проте в наявності кефір відсутній. Крім того, у книзі складського обліку запис про отримання кефіру також відсутній, що визначає його нестачу на загальну суму 78,00 грн.

За умовами пункту 3.3 Порядку № 30 передбачено проведення перевірки шляхом обстеження (огляду) осіб, що обслуговуються отримувачами страхових коштів.

Так, 26.12.2013 р. охоплено надання послуг на харчування. Відповідно до меню-розкладки кількість отримувачів послуг складала 50 чоловік, з яких присутніх на обіді з 12.00 до 15.00 години (весь час обіду згідно розкладу СП УДХТУ) лише - 24, що підтверджується додатком № 14 до акту перевірки «Список присутніх на обіді СП УДХТУ 26.12.2013 р.», завіреного особистими підписами головного бухгалтера ОСОБА_7 та головного лікаря ОСОБА_6 (копія знаходиться в матеріалах справи ). Враховуючи вартість обіду (8,97 грн.), сума витрат коштів Фонду, яка не приймається до заліку за не надання послуг 26 особам, становить 233,22 грн. Список присутніх на обіді складався власноруч кожним студентом при отриманні жетона на обід (копія знаходиться в матеріалах справи).

Що стосується неправомірного використання коштів Фонду по статтях «Заробітна плата та нарахування» в сумі 4477,79 грн. суд зазначає наступне.

Перевіркою використання коштів Фонду по статті кошторису «Заробітна плата» встановлено, що медична сестра ОСОБА_9 (за фахом фельдшер), крім основної посади, працює в санаторії - профілакторії на 0,5 ставки медичної сестри з фізіотерапії. Як з'ясовано при перевірці, медична сестра має вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «Сестринська справа» (посвідчення про проходження атестації №49/1258-0/13 від 27.08.2013р. з терміном дії до 2018 року). У 2013 році проходила курси підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних працівників за циклом «Удосконалення медсестер терапевтичних відділень і кабінетів», що документально підтверджується та відповідає спеціально - освітнім та кваліфікаційним вимогам за фахом «Медична сестра».Одночасно ОСОБА_9 займає посаду медичної сестри з фізіотерапії на 0,5 ставки.

Відповідно до статтей 74, 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» № 2802-ХІІ від 19.11.1992 р. (далі - Закон № 2802) медичною і фармацевтичною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, медичні працівники проходять підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п'ять років у відповідних закладах та установах.

Згідно вимог «Кваліфікаційних характеристик професій працівників», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України від 29.03.2002р. №117 (зі змінами), сестра медична з фізіотерапії вищої кваліфікації повинна мати спеціалізацію за фахом «Фізіотерапія» або підвищення кваліфікації (курси удосконалення, тощо).

Відповідно до «Положення про медичну сестру відділення (кабінету) фізіотерапії» медична сестра відділення (кабінету) фізіотерапії зобов'язана систематично підвищувати свою професійну майстерність та проходити удосконалення з спеціальності не рідше одного разу в 5 років (п. 4.7 наказу МОЗ України від 30.12.1993 р. № 260 «Про організацію і вдосконалення фізіотерапевтичної допомоги населенню України» із змінами, внесеними згідно з наказом цього Міністерства № 266 від 16.08.1996 р.).

Підвищення кваліфікації спеціалістів проводиться відповідно до переліку циклів спеціалізації та удосконалення молодших медичних і фармацевтичних кадрів (наказ МОЗ України від 07.09.1993 №198 «Про підвищення кваліфікації молодших спеціалістів з медичною та фармацевтичною освітою», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.1993р. за №206).

Відповідно до вимог пункту 3.1 Наказу МОЗ № 49 від 02.02.2011 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 9.02.2011 р. № 171/18909 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» ( далі - Наказ МОЗ № 49), відповідність спеціальним освітнім та кваліфікаційним вимогам може засвідчуватися дипломом, посвідченням про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії зі спеціальності молодших спеціалістів з медичною освітою, свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших спеціалістів з медичною освітою встановленого зразка.

Згідно вимог пункту 3.4. Наказу МОЗ № 49 до провадження медичної практики не допускаються особи, які не відповідають кваліфікаційним вимогам. установленими пунктами 3.1.-3.3 цього розділу Наказу № 49.

З пояснення медичної сестри ОСОБА_9 (копія долучена до матеріалів справи) вбачається, що в спеціальність «Сестринська справа» входить і фізіотерапія, проте таке твердження суперечить положенням пункту 4.7 наказу МОЗ України від 30.12.1993 р. №260.

Фактично ОСОБА_9 проходила курси підвищення кваліфікації та перепідготовки молодших медичних працівників за циклом «удосконалення медсестер фізіотерапевтичних відділень і кабінетів», який тривав з 15.09.2008 р. по 10.10.2008 p., що підтверджується свідоцтвом № 14423.

Відповідно до графіку проведення курсів підвищення кваліфікації Дніпропетровського центру післядипломної освіти молодших спеціалістов з медичною та фармацевтичною освітою, проведення курсів з фізіотерапії у 2013 році заплановано на лютий - березень.

Враховуючи, що медична сестра ОСОБА_9 не проходила такі курси в 2013 році, вона не мала права продовжувати працювати на 0,5 ставки медичної сестри з фізіотерапії. У зв'язку з цим, з порушенням встановленого порядку на заробітну плату ОСОБА_9 використано 3849,75 грн.

Щодо суми 628,04 грн. (заробітна плата 458,99 грн. + єдиний соціальний внесок 169,05 грн.), використаної на виплату заробітної плати сестрі медичній ОСОБА_10, з порушенням вимог «Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1418, позивач в адміністративному позові не заперечує.

В підтвердження правомірності своїх дій, відповідач зазначає, що в порушення вимог Порядку № 1418, надбавка за вислугу років сестрі медичній ОСОБА_10 встановлена в розмірі 30% замість 20%, з урахуванням періодів роботи у закладах, які не відносяться до державних або комунальних (з 03.11.1990 р. по 19.05.2011 р. - Суспільна організація, товариство з обмеженою відповідальністю «Сім'я та здоров'є»; з 21.05.2001 р. по 08.10.2002 р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка натуральної медицини»; з 14.10.2002 р. по 30.04.2007 р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біомедіка»; з 01.12.2007 р. по 01.04.2009 р. - Приватне підприємство «Ексімед»), копія розрахунку долучена до матеріалів справи.

Таким чином, по статті кошторису «Заробітна плата» з порушенням норм чинного законодавства Позивачем використано неправомірно коштів Фонду в загальній сумі 4477,79 грн.

Відповідно до статті 30 Закону №2240, який регулює відносини між Позивачем та Відповідачем, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно та згідно з нормами чинного законодавства прийнято «Рішення №06 від 07.02.2014р. про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій» на загальну суму фінансових і штрафних санкцій - 7183,52 грн. (неправомірні витрати - 4789,01 грн., штраф - 2394,51 грн.).

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко - технологічний університет» - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 28.04.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 28.04.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита