Постанова № 40058586, 15.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 р. Справа № 804/14468/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідачів - Карпової Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі

м. Дніпропетровськ Головного управління Міндоходів у

Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувсяя до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України Державної податкової служби в Дніпропетровській області (правонаступником якої є - Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області) та Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС (правонаступником якої є - Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області ДПС від 14.02.2013 р. № 0000260172, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 110455,94 грн., у т.ч. за основним платежем - 88364,75 грн., штрафні (фінансові) санкції - 22091,19 грн. ФОП ОСОБА_3; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в АНД районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 14.02.2013 р. № 0000250172, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 46970,10 грн., у т.ч. за основним платежем - 36624,08 грн., штрафні (фінансові санкції) - 10346,02 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України Державної податкової служби в Дніпропетровській області про результати розгляду скарг; визнати протиправним та скасувати Акт Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області ДПС № 457/172/НОМЕР_3 від 24.01.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р., в частині ІІІ «Висновки» Акту, а саме висновку про те, що ФОП ОСОБА_1 порушено: п. 177.2 ст. 177 ПК України, занижено податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за 2011 р. у розмірі 88364,75 грн., порушено п.187.1 ст. 187 ПК України, а саме занижено суму податку на додану вартість за період з 10.08.2011 р. по 31.03.2012 р. у розмірі 36624,08 грн., у т.ч. за жовтень 2011 р. у сумі 36624,08 грн., п. 203.1 ст. 203, пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, з урахуванням абз. а п. 202.1 ст. 202 ПК України, фізичною особою-підприємцем декларації з податку на додану вартість до ДПІ не надавались, а саме: за період 10.08.2011 - 30.09.2011, жовтень 2011 р., листопад 2011 р, грудень 2011 р., січень 2012 р., лютий 2012 р., березень 2012 р., у порушення п. 1,2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді проведення розрахункових операцій без застосування РРО, КОРО, РК, та без видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 529300,30 грн. (з урахуванням змінених позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідач про заниження податку на доходи фізичних осіб та заниження суми податку на додану вартість є протиправними, оскільки згідно Акту перевірки № 457/172/НОМЕР_3 від 24.01.2013 р. позивачем отримано доходу у розмірі 529300,50 від СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_5, але перевіряючими не враховано той факт, що продаж товару СПД ОСОБА_5 фактично не відбувся, оскільки після відвантаження товару оплата здійснена не була та товар було повернуто ФОП ОСОБА_1, що підтверджується накладними про повернення товару та уточнюючими деклараціями, що були подані СПД ОСОБА_5 до Криворізької південної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області. Сума повернення товару та сторнування доходу складає 508161,04 грн. Тому, згідно пп. 181.1 ст. 181 ПК України, позивач не повинен реєструватися як платник ПДВ.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідачів заперечував проти задоволення адміністративного позову, подав заперечення, згідно яких зазначено, що позивачем до перевірки не надано документи, що підтверджують взаємовідносини з постачальниками та покупцями (робіт, послуг) за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. Позивачем завищено витрати в декларації про майновий стан та доходи за 2011 р. на 519900,29 грн. внаслідок включення до їх складу суми коштів, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Внаслідок чого, за результатами перевірки, в порушення п. 177.2 ст. 177 ПК України , позивачем занижено чистий оподаткований дохід в розмірі 524602,50 грн., що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Згідно наданої до перевірки книги обліку доходів та витрат позивачем досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначених у ст. 181 ПК України (понад 300000,00 грн.) у липні 2011 р., а саме : за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. отримано доходу у розмірі 160204,21 грн., у липні 2011 р. отримано доходу у розмірі 185975,90 грн. Відтак позивач підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість з 10.08.2011 р. та відповідно до ст. 183 ПК України несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Зазначене призвело до нарахування позивачу податку на додану вартість.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

На підставі наказу ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська № 1131 від 27.12.2012 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_3) з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складеного Акт № 457/172/НОМЕР_3 від 24.01.2013 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, рнокпп НОМЕР_3, за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р.» (далі - Акт перевірки), згідно якого встановлено наступні порушення:

- п. 177.2 ст. 177 ПК України, занижено податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за 2011 р. у розмірі 88364,75 грн.;

- п.187.1 ст. 187 ПК України, занижено суму податку на додану вартість за період з 10.08.2011 р. по 31.03.2012 р. у розмірі 36624,08 грн., у т.ч. за жовтень 2011 р. у сумі 36624,08 грн.;

- п. 203.1 ст. 203, пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, з урахуванням абз. а п. 202.1 ст. 202 ПК України, фізичною особою-підприємцем декларації з податку на додану вартість до ДПІ не надавались, а саме: за період 10.08.2011 - 30.09.2011, жовтень 2011 р., листопад 2011 р, грудень 2011 р., січень 2012 р., лютий 2012 р., березень 2012 р.;

- п. 1,2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді проведення розрахункових операцій без застосування РРО, КОРО, РК, та без видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 529300,30 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняті податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 р. № 0000260172, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 110455,94 грн., у т.ч. за основним платежем - 88364,75 грн., штрафні (фінансові) санкції - 22091,19 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 р. № 0000250172, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 46970,10 грн., у т.ч. за основним платежем - 36624,08 грн., штрафні (фінансові санкції) - 10346,02 грн.

Відповідно до матеріалів справи та Акту перевірки судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в перевіряємий період мав відносини з СПД ОСОБА_6 (код НОМЕР_4) та СПД ОСОБА_5 (код НОМЕР_5).

Актом перевірки зроблено висновки про заниження позивачем загального оподатковуваного доходу за 2011 р. на 4700,21 грн., висновки по завищення витрат в декларації про майновий стан та доходи за 2011 р. на 519900,29 грн. та заниження чистого оподатковуваного доходу за 2011 р. на 524600,50 грн. Також, зроблено висновки про порушення позивачем ст. 183 ПК України в частині обов'язкової реєстрації позивача як платника ПДВ та несплат ним податку на додану вартість в розмірі 36624,08 грн.

Відповідно до пп. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 177.1 ст. 117 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно пп. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пп. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд встановив правомірність висновків відповідача в Акті перевірки про заниження позивачем загального оподатковуваного доходу за 2011 р. на 4700,21 грн.

Суд не приймає пояснення позивача, що продаж товару СПД ОСОБА_5 фактично не відбувся, оскільки після відвантаження товару оплата здійснена не була та товар було повернуто ФОП ОСОБА_1, що підтверджується накладними про повернення товару та уточнюючими деклараціями, що були подані СПД ОСОБА_5.

Накладні про повернення товару не були надані позивачем під час розгляду адміністративного позову в суді. Доказів подання зазначених накладних під час перевірки позивач суду не надав.

В накладних, які є в матеріалах справи, отримувачем товару зазначено СПД ОСОБА_5, товар передавався через ФОП ОСОБА_1, в графі «прийняв» накладних відсутні підпис уповноваженої особи. Відтак зазначені накладні не є належним доказом, оскільки не підтверджують передачу товару від СПД ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_1, та не є первинними документами, оскільки в них відсутні всі необхідні реквізити.

Суд встановив правомірність висновків відповідача в Акті перевірки про завищення позивачем витрат в декларації про майновий стан та доходи за 2011 р. на 519900,29 грн., оскільки зазначене позивачем належним доказами не спростовано.

Тому є правомірним висновки відповідача в Акті перевірки про заниження позивачем чистого прибутку за 2011 р. в розмірі 524600,50 грн.

Відповідно до пп. 181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно пп. 183.1 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до пп. 183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно пп. 183.10 ст. 183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до зазначених норм та з огляду на встановлені судом обставини, суд визнав правомірність висновків відповідача в Акті перевірки про обов'язковість реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з 10.08.2011 р. та нарахування останньому податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України Державної податкової служби в Дніпропетровській області про результати розгляду скарг та визнання протиправним та скасування Акту Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області ДПС № 457/172/НОМЕР_3 від 24.01.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. в частині ІІІ «Висновки» Акту, суд зазначає, що зазначене рішення Державної податкової служби України Державної податкової служби в Дніпропетровській області про результати розгляду скарг та Акт Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області ДПС № 457/172/НОМЕР_3 від 24.01.2013 р. не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 2 КАС України, зазначені рішення та акт не створюють юридичних наслідків для позивача, є джерелами доказової інформації, не зумовлюють виникнення в позивача будь-яких обов'язків.

Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України Державної податкової служби в Дніпропетровській області про результати розгляду скарг та визнання протиправним та скасування Акту Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області ДПС № 457/172/НОМЕР_3 від 24.01.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2012 р. в частині ІІІ «Висновки» Акту задоволенню не підлягають.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 20.01.2014 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.01.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита