увійти
УКР
Головуючий у 1 інстанції - суддя Шальєва В.А.
Суддя - доповідач - Яманко В. Г.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
5 червня 2009 року справа № 2-а-29193/08/0570
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Ляшенко Д. В.
| при секретарі судового засідання | Радіонової О. О. Стєблєві О. Л. | за участю представників від: |
| позивача: | ОСОБА_1 за дов. від 22 жовтня 2008 року, | відповідача: | ОСОБА_2 за дов. від 24 лютого 2009 року, ОСОБА_3 за дов. від 31 березня 2009 року, | розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року (повний текст постанови складений 19 січня 2009 р.) по адміністративній справі № 2-а-29193/08/0570 (суддя Шальєва В.А.) за позовом Відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» до Державної податкової інспекції у м. Торезі про скасування податкових повідомлень - рішень та рішень про застосування штрафних санкцій ВСТАНОВИЛА: 4 листопада 2009 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулось Відкрите акціонерне товариство «Торезтвердосплав» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про скасування податкових повідомлень - рішень. У позовній заяві (т. 1, арк. справи 2-8) позивач просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення: від 3 червня 2008 року № 0000312310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 511 958 грн. 00 коп., у тому числі за основним платежем 826 104 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 685 854 грн. 00 коп.; від 3 червня 2008 року № 0000641720/0 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 14 393 грн. 16 коп., у тому числі за основним платежем 4 797 грн., за штрафними санкціями 9 594 грн. 44 коп.; від 3 червня 2008 року № 0000322310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 284 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем 3 523 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 1 761 грн. 50 коп.; від 8 вересня 2008 року № 0000412310/2/350 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2 465 грн. 00 коп., у тому числі за штрафними санкціями 2 465 грн. 00 коп., рішення про застосування штрафних санкцій від 3 червня 2008 року № 0000832320 у сумі 82 235 грн. 55 коп. та від 3 червня 2008 року № 0000842320 у сумі 12 757 грн. 36 коп. В подальшому позивачем змінено позовні вимоги. В поданій заяві (т. 1, арк. справи 161) позивач просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 3 червня 2008 року №№ 0000312310/0, 0000641720/0, 0000322310/0; від 1 липня 2008 року № 0000312310/1, 0000641720/1, 0000322310/1; від 5 вересня 2008 року № 0000641720/2; від 8 вересня 2008 року № 0000312310/2, 0000322310/2, 0000412310/2/350, рішення про застосування штрафних санкцій від 3 червня 2008 року № 0000832320 та рішення про застосування штрафних санкцій від 3 червня 2008 року № 0000842320 в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 9 890 грн. 56 коп. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року позов Відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» було задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення та рішення про застосування штрафних санкцій визнані протиправними. В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Під час судового розгляду представники відповідача підтримали апеляційну скаргу. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Відкрите акціонерне товариство «Торезтвердосплав» зареєстроване 10 червня 1994 року виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00196167, адреса місцезнаходження: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Трудова, буд. 83 (т. 1, арк. справи 97-98), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 06701502 від 16 липня 1997 року (т. 1, арк. справи 99). В період з 31 березня 2008 року по 17 травня 2008 року державною податковою інспекцією у м. Торезі проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Торезтвердосплав» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 31 грудня 2007 року, висновки якої викладено в акті № 453/23-0/00196167 від 23 травня 2008 року (т. 1, арк. справи 9-78). Під час перевірки податковий орган дійшов до висновку про порушення з боку ВАТ «Торезтвердосплав» вимог п. 1.32 ст.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.3 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9, п.п. 4.2.15 п.4.2, п.п. 4.3.15 п.4.3 ст.4, п.п. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п. 1.7 п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», п.п. 2.11, 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637. На підставі даного акту відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій. За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000312310/1, 0000641720/1, 0000322310/1 від 1 липня 2008 року, № 0000641720/2 від 5 вересня 2008 року, № 0000312310/2, 0000322310/2 від 8 вересня 2008 року (т. 1, а. с. 162-167). Стосовно податкових повідомлень - рішень № 0000312310/0 від 3 червня 2008 року, № 0000312310/1 від 1 липня 2008 року, № 0000312310/2 від 8 вересня 2008 року, № 0000412310/2/350 від 3 вересня 2008 року колегія суддів зазначає наступне. В пункті 3.1.1 мотивувальної частини акту перевірки відповідачем зазначено про порушення з боку відповідача п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у невключенні до складу валового доходу підприємства суми дотацій із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення у сумі 3 300 000 грн. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач наголошував, що відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу суб'єкта оподаткування включаються суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку. Постановою Кабінету Міністрів України № 1954 від 25 грудня 2002 року затверджений Порядок створення нових робочих місць для працевлаштування працівників, які вивільняються з вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств, що ліквідуються за рахунок коштів державного бюджету на реструктуризацію вугільної торфодобувної промисловості. За пунктом 1 названого Порядку під новими робочими місцями слід розуміти робочі місця на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, які створюються для працевлаштування осіб, що були звільнені у зв'язку з ліквідацією вугледобувних, вуглепереробних або торфодобувних підприємств згідно з пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, членів їх сімей та членів сімей загиблих шахтарів. Статтею 109 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено спрямування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти. Відповідно до цієї норми Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття мав спрямувати у 2007 році кошти в сумі 130 млн. гривень на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перераховує обласним державним адміністраціям зазначені кошти після погодження з ними програм створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 220 у відповідності до статті 109 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджений Порядок спрямування у 2007 році коштів на створення нових робочих місць для працевлаштування незайнятого населення вугледобувних регіонів, де ліквідовано шахти, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості (далі за текстом Порядок). Відповідно до цієї постанови Кабінету Міністрів України Донецькою обласною державною адміністрацією 23 травня 2007 року було розроблено та затверджено Програму створення нових робочих місць з метою працевлаштування незайнятого населення, яке перебувало на обліку у державній службі зайнятості Донецького регіону. Програму погоджено постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 23 травня 2007 року № 447. Згідно пункту 5 Порядку загальна вартість робіт із створення нових робочих місць, включаючи вартість послуг з професійної перепідготовки спеціалістів, визначається відповідно до нормативів вартості робіт із створення одного робочого місця у різних галузях економіки. Відповідно до п. 11 Порядку створення нових робочих місць для працевлаштування працівників, які вивільняються з вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств, що ліквідуються за рахунок коштів державного бюджету на реструктуризацію вугільної і торфодобувної промисловості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року № 1954, забезпечення цільового використання наданих за Програмою коштів покладено на облдержадміністрації. Бізнес-планом позивача передбачено розширення виробництва порошкових стрічок та проволок для наплавки, оновлення основних фондів підприємства для створення нових робочих місць. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № НОМЕР_1 від 28 серпня 2008 року (арк. спр. 154-156) за річним звітом Донецької обласної державної адміністрації за 2007 рік відкритим акціонерним товариством «Торезтвердосплав» створено 32 нових робочих місця, на які працевлаштовано незайняте населення регіону. У зв'язку з виконанням Програми створення нових робочих місць на 2007 рік для працевлаштування незайнятого населення, що перебуває на обліку в державній службі зайнятості в містах Донецької області, де ліквідовано шахти, затвердженої розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 23 травня 2007 року № 312, ВАТ «Торезтвердосплав», як переможцем конкурсу бізнес-планів, проведеного Донецькою обласною державною адміністрацією, отримано кошти у сумі 3300000 грн. Відповідно до Роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 8 грудня 2006 року № 330, невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог, є капітальними трансфертами. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. До цієї категорії включаються також трансфертні платежі підприємствам для покриття збитків, акумульованих ними протягом ряду років, або таких, які виникли в результаті надзвичайних обставин. Капітальними трансфертами вважаються невідплатні, безповоротні платежі, які носять одноразовий і нерегулярний характер як для донора, так і для їх отримувача (бенефіціара). Пунктом 8 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року передбачено, що одержувачі бюджетних коштів - це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини, а саме здійснення платежу Міністерством праці та соціальної політики України кінцевому одержувачу - ВАТ „Торезтвердосплав", характеризуються: • односторонністю , так як платіж був проведений від органу державного управління - Міністерства праці та соціальної політики України (головного розпорядника бюджетних коштів) кінцевому одержувачу коштів - ВАТ «Торезтвердосплав», • використанням коштів бенефіціаром на безвідплатній основі , оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 220 не передбачалось справляння плати за користування коштами отриманими на виконання вказаної постанови, • цільовим призначенням грошових коштів, отриманих з метою придбання основних засобів (тобто капітальних активів) та інвентарю, необхідних для створення робочих місць згідно затверджених кошторисів, що не є підставою для виникнення або погашення фінансових вимог, • одноразовістю та нерегулярністю платежу , як для донора, так і для отримувача коштів, що підтверджується обмеженням терміну створення робочих місць встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 220, дія якої припинилася по закінченню 2007 року та не підлягає продовженню. Вказане підтверджене листом Міністерства праці та соціальної політики України № НОМЕР_1 від 28 серпня 2008 року (арк. спр. 154-156). Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» створення робочих місць віднесено до видатків державного бюджету України та повторно відображено у розділі 5 «Взаємовідносини державного бюджету України та місцевих бюджетів». Згідно статті 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» державні кошти - це кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти Аграрного фонду, Державного та місцевих фондів енергозбереження, кошти установ чи організацій, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, кошти підприємств, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг. Відтак, грошові кошти, надані державою для фінансування програми створення нових робочих є державними коштами. Інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 передбачено, що балансовий рахунок 3711 призначений для обліку руху коштів за операціями на рахунках розпорядників коштів державного та місцевого бюджетів, які не можуть бути віднесені до операцій за виконанням загального та /або спеціального фонду державного та місцевих бюджетів. Таким чином, коди класифікації видатків бюджету до операцій за цими рахунками не застосовуються. Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що отримані позивачем державні кошти мають ознаки капітальних трансфертів (або цільової фінансової допомоги). Статтею 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначено будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Як встановлено під час судового розгляду справи, працевлаштування незайнятого населення не є одним з видів діяльності ВАТ «Торезтвердосплав», оскільки мало одноразовий характер отримання державних коштів на безвідплатній основі, а відтак, отримані кошти не можуть бути доходом підприємства. Колегія суддів також зазначає, що згідно роз'яснень Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2005 року № 2569/6/15-1316, від 11 травня 2005 року № 8978/7/15-1117 та від 23 серпня 2000 року № 4808/6/15-1216 кошти, які відповідають ознакам капітальних трансфертів (або цільової фінансової допомоги), не відповідають ознакам валового доходу платника податків, визначеним пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому не включаються до складу валових доходів. Крім того, Міністерство праці та соціальної політики України (арк. спр. 155) вказує, що позивач отримав саме кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для створення нових робочих місць у вигляді капітальних трансфертів, тому за висновком Державної податкової адміністрації у Донецькій області (лист № 11497/9/31-113-21 від 17 липня 2007 року (арк. спр. 152-153) такі кошти не відповідають ознакам валового доходу платника податку, встановленим пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, відповідно не підлягають оподаткуванню. Відповідач наполягає на тому, що ці державні кошти отримали статус доходу, оскільки залишок невикористаних коштів не був повернутий до бюджету, проте неповернення державних коштів не змінює їх цільове призначення та цей факт є предметом іншого спору за зверненням уповноважених на це суб'єктів владних повноважень і в даній справі ці обставини податковим органом не доводилися, та докази звернення контролюючих органів до суду з цими питаннями не додавалися. Доводи відповідача про нецільове використання отриманих позивачем бюджетних коштів, як підставу для визначення валового доходу, колегія суддів відхиляє, зазначаючи про те, що, визначення поняття капітального трансферту є первинним і кореспондуючим обов'язок бенефіціара використовувати такі кошти за цільовим призначенням, використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням жодним чином не змінює їх правового статусу, вони не втрачають ознак капітального трансферту та таке використання тягне за собою іншу юридичну відповідальність. Посилання податкового органу на порушення кримінальної справи за фактом нецільового використання бюджетних коштів, докази чого в матеріалах справи відсутні, не є обставиною, що констатує наявність складу податкового правопорушення, в тому числі кримінально-караного діяння. Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем правомірно не віднесена до складу валового доходу сума отриманого капітального трансферту від Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, на думку колегії суддів, є вірним та протилежне податковим органом не доведено У п. 3.1.1 мотивувальної частини акту перевірки відповідачем зазначено про порушення з боку позивача вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало в тому, що підприємством до валових витрат віднесені суми витрат по мобільному зв'язку понад ліміту, без наявності відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, які підтверджують їх участь в господарській діяльності підприємства, на суму 17 618 грн. Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року в редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, з урахуванням того, що відповідно до положень пункту 1.32 статті 1 цього Закону господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону передбачено включення до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених цим законом. Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. При цьому, стаття 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.8 статті 5 зазначеного Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. В пунктах 5.3 - 5.8 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат витрат по використанню мобільного зв'язку. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачає вимог щодо наявності у платника податків доказів безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат на мобільний зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, так як пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Під час судового розгляду справи встановлено, що на балансі позивача на рахунку 153 «Інші необоротні матеріальні активи» враховуються 25 мобільних телефонів. Вони видані працівникам ВАТ «Торезтвердосплав» з метою поліпшення організації виробничого процесу. З кожним працівником укладено угоду про повну матеріальну відповідальність з доведенням до кожного ліміту (т. 3, арк. справи 20-45), у зв'язку з чим в період з 10 жовтня 2005 року по 31 березня 2006 року оплата за розмови понад ліміту утримувалась із заробітної плати працівників. Відповідно до пояснень представника позивача встановленого ліміту не вистачало для ефективного спілкування в ході виробничого процесу, працівники за таких умов відмовились використовувати мобільні телефони, у зв'язку з цим наказом голови правління ВАТ «Торезтвердосплав» від 1 квітня 2006 року № 21-1 ліміти було скасовано. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно того, що скасування лімітів не було взято до уваги податковим органом при проведенні перевірки та прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень. Всупереч вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем ані суду першої інстанції, ані колегії суддів не надано належних доказів того, що мобільний зв'язок лише частково використовувався у господарській діяльності підприємства, тобто у матеріалах справи відсутні докази використання мобільного зв'язку робітниками позивача в особистих потребах. Витрати по оплаті послуг мобільного зв'язку підтверджені первинними документами позивача (т. 3, арк. справи 6-16) та факт оплати у спорі між сторонами не є спірним. Оскільки позивачем здійснено відповідні витрати як компенсація вартості послуг, придбаних для подальшого використання у власній господарській діяльності та відповідачем протилежного документально не доведено, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вони підлягають включенню до складу валових витрат відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". З огляду на викладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність податкових повідомлень - рішень № 0000312310/0 від 3 червня 2008 року, № 0000312310/1 від 1 липня 2008 року, № 0000312310/2 від 8 вересня 2008 року, № 0000412310/2/350 від 8 вересня 2008 року. Стосовно податкових повідомлень - рішень № 0000322310/0 від 3 червня 2008 року, № 0000322310/1 від 1 липня 2008 року, № 0000322310/2 від 8 вересня 2008 року колегія суддів зазначає наступне. В акті перевірки, висновки якого стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, зазначено, що Відкритим акціонерним товариством «Торезтвердосплав» порушено п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме до податкового кредиту включені суми податку на додану вартість від вартості послуг мобільного зв'язку, який лише частково використовується в оподатковуваних операціях. З огляду на це відповідачем визначено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість в розмірі 5 284 грн. 50 коп., в тому числі 3 523 грн. 00 коп. за основним платежем і 1761 грн.50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями. Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Наявність частки послуг використаних в неоподатковуваних операціях відповідачем не встановлено. Під час судового розгляду справи колегією суддів встановлено, що надані ЗАТ «Український мобільний зв'язок» послуги мобільного зв'язку, витрати на оплату яких, як встановлено вище, пов'язані з господарською діяльністю та правильно віднесені позивачем до складу валових витрат, повністю використовувалися в виробничому процесі, що відповідає правилам визначення податкового кредиту, регламентованим п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності податкових повідомлень - рішень № 0000322310/0 від 3 червня 2008 року, № 0000322310/1 від 1 липня 2008 року, № 0000322310/2 від 8 вересня 2008 року. Стосовно податкових повідомлень - рішень № 0000641720/0 від 3 червня 2008 року, № 0000641720/1 від 1 липня 2008 року, № 0000641720/2 від 5 вересня 2009 року колегія суддів зазначає наступне. Як на підставу для винесення спірних податкових повідомлень - рішень стосовно ВАТ «Торезтвердосплав» відповідач посилається на порушення позивачем п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.9 абзац «г» та п.п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.п. 1.7 п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон. Податковий орган вважає, що оплата підприємством суми чеків на придбання палива та паркування особам, які перебували у відрядженні на власному автотранспорті, а також оплата розмов працівників по мобільному телефону понад ліміт є додатковим благом і підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб. Колегія суддів зазначає, що відповідно положень п. 1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються платнику податку вказаною особою, якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно - правовими угодами, укладеними з таким платником податку. Пунктом 1.2 статті 1 цього ж Закону визначено поняття доходу платника податку як суми будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Відповідно до п.п. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» суми коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм п. 9.10 ст.9 цього Закону не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу. Відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю України, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач у повній відповідності до чинного законодавства компенсував працівникам суми чеків на придбання палива та паркування під час відрядження і така компенсація не може вважатися наданням додаткових благ. Відповідачем не надано суду належних доказів того, що позивачем надавались додаткові блага працівникам у вигляді оплати розмов по мобільному телефону понад ліміту, оскільки мобільні телефоні використовувалися працівниками у виробничих цілях підприємства та протилежного відповідач документально не доводив. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо протиправності податкових - повідомлень - рішень № 0000641720/0 від 3 червня 2008 року, № 0000641720/1 від 1 липня 2008 року, № 0000641720/2 від 5 вересня 2009 року. Стосовно рішення про застосування штрафних санкцій № 0000832320/0 від 3 червня 2008 року колегія суддів зазначає наступне. Відповідачем у п. 3.3.3 акту перевірки зазначено, що в порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» позивач у період з 3 жовтня 2006 року по 2 листопада 2007 року провів розрахункові операції у готівковій формі без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 16 447 грн. 11 коп. На підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» до позивача спірним рішенням застосовані штрафні санкції у розмірі 82 235 грн. 55 коп. Колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи (т. 1, арк. справи 121-145), що відкритим акціонерним товариством «Торезтвердосплав» було здійснено продаж дров, вугілля, цистерни ТРЖК-5М, задвижок Д 150, Д 100. Всі операції відображені у касових книгах підприємства. У перевірений відповідачем період позивачем виготовлялась тара - ящики для пакування готової продукції власними силами. В результаті виробництва тари утворилися відходи - дрова, які є продукцією власного виробництва ВАТ «Торезтвердосплав». Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Розрахунки по продажу дров ВАТ «Торезтвердосплав» проводило у касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, а покупцям видавалися квитанції, які підписані та завірені печаткою підприємства. Відповідно до п. 1 ст. 17 цього Закону, фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, застосовується у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки. Відтак, фінансова санкція, передбачена п. 1 ст. 17 цього Закону, застосовується за умови виявлення невідповідності товарів і готівкових коштів; проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості товару; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; нероздрукування відповідного розрахункового документа. Судом першої інстанції вірно встановлено, що податковим органом не виявлено невідповідність товарів і готівкових коштів. Всі розрахункові операції проведені через реєстратор розрахункових операцій на повну суму вартості товару, хоча й на наступний день після їх здійснення. Чинним законодавством України не передбачена відповідальність за несвоєчасне проведення операції через РРО. Розрахункові операції проведено позивачем у касовій книзі підприємства, оформлені прибуткові і видаткові касові ордери, а покупцям видані квитанції, які були підписані та завірені печаткою підприємства, що не оспорюється відповідачем. З огляду на це, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не порушено вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадською харчування і послуг». . Крім того, статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Суд першої інстанції з урахуванням наведених норм вірно визначив, що строк застосування санкцій за непроведення через РРО розрахунково-касових операцій з продажу вугілля 16 жовтня 2006 року на суму 796 грн. 99 коп. та цистерни ТРЖК-5М цього ж дня на суму 14 000 грн. 00 коп. на час виявлення порушення сплинув. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення про застосування штрафних санкцій № 0000832320/0 від 3 червня 2008 року прийняте з порушенням вимог чинного законодавства і є протиправним. Стосовно рішення про застосування штрафних санкцій № 0000842320/0 від 3 червня 2008 року колегія суддів зазначає наступне. Спірним рішенням до відкритого акціонерного товариства «Торезтвердосплав» на підставі ст. 17 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовані штрафні санкції у сумі 12757 грн. 36 коп. за порушення п.п. 2.11, 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637. В акті перевірки зазначено, що порушенням з боку позивача є прострочення надання підзвітними особами авансових звітів та не підтвердження підзвітними особами витрат належними документами. Підпунктом 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Підпунктом 3.1 цього Положення встановлено, що касові операції оформлюються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачено застосування штрафної санкції за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум. Під час судового розгляду справи встановлено і підтверджено належними доказами, що видана під звіт готівка в сумі 33 387 грн. 54 коп. облікована по касі підприємства у встановленому Положенням НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 порядку (т. 1, арк. справи 169-250а, т. 2, арк. справи 1-235). Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що матеріалами справи доведено і визнано позивачем порушення чинного законодавства з ведення касових операцій у національній валюті на суму 11 467 грн. 20 коп., а відтак правомірним є застосування до останнього штрафних санкцій в розмірі 2 866 грн. 80 коп., проте, як вбачається з пояснень податкового органу (арк. спр. 115-124), судом першої інстанції при вирішення цього питання допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскільки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000842320/0 від 3 червня 2008 року визнано протиправним в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 9 890 грн. 56 коп., в той час як на суму 1543 грн. 67 коп. в матеріалах справи відсутні платіжні документи, які б у відповідності до пункту 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого Постановою НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, підтверджували сплату покупцем готівкових коштів, що не заперечувалося позивачем. Тобто, згідно пункту 1 частини 1 статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України є підстави для зміни судового рішення в цій частині та відповідно часткового задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги. Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року у справі № 2-а-29193/08/0570 задовольнити частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року у справі № 2-а-29193/08/0570 змінити. В резолютивній частині постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року: в кінці речення абзацу 1 додати вислів «частково», в абзаці 8 замість визначення «в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 9890 грн. 56 коп.» вказати «в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 8346 грн. 89 коп.», додати абзац 9 наступного змісту: «В іншій частині позовних вимог відмовити.», абзаци 9, 10, 11 вважати абзацами 10, 11, 12. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2009 року у справі № 2-а-29193/08/0570 залишити без змін. На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі. Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 5 червня 2009 року. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 9 червня 2009 року. Головуючий: В.Г.Яманко Судді Д.В.Ляшенко О.О.Радіонова
Часті запитання
Який тип судового документу № 4005854 ?
Документ № 4005854 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4005854 ?
Дата ухвалення - 05.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4005854 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4005854 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4005854, Донецький апеляційний адміністративний судСудове рішення № 4005854, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані. Судове рішення № 4005854 відноситься до справи № 2а-29193/08/0570Це рішення відноситься до справи № 2а-29193/08/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 3999380
YouScore API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення Firefox, Google Chrome
YouScore API для автоматизації перевірок контрагентів
YC.Market Пошук клієнтів, партнерів та постачальників
YC World Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків
YC Academy Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів
Консультативний висновок Письмовий висновок по компанії або ФОП
Розширення Firefox, Google Chrome |