Постанова № 40058078, 06.08.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2014 року Справа № 904/3459/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Крутовських В.І.

При секретарі Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від відповідача: Лісовий Д.О., довіреність №3 від 01.01.14, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання»

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2014 року у справі № 904/3459/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК», м.Запоріжжя

про видачу виконавчого документу на виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Ассоціації «Регіональна правова група» від 27.09.13р. у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК», м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання», м.Кривий Ріг

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2014 року (суддя Турчин С.О.) заява товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ВІК" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 27.09.2013року у справі №14/27К-13 - задоволена частково.

Суд видав наказ про стягнення з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ВІК" - 22926,82грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень 82 копійок) - основної заборгованості за договором №121 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 21.05.2012, 2008,29грн. (Дві тисячі вісім гривень 29 копійок) - пені за порушення умов договору №121 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 21.05.2012, 707,61грн. (сімсот сім гривень 61 копійка) - 3% річних за порушення умов договору №121 (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) від 21.05.2012, 1827,00грн. - судового збору, 1500,00грн. - адвокатських послуг.

Крім того, суд видав наказ про стягнення з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ВІК" 338,57 грн. (Триста тридцять вісім гривень 57 копійок) - витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом."

Не погодившись з ухвалою суду, Приватне акціонерне товариство «Криворізький завод гірничого обладнання» звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу суду в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання» витрат на послуги адвоката у сумі 1500 грн. скасувати, відмовити у задоволенні заяви в цій частині.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що стягуючи витрати на послуги адвоката, суд не взяв до уваги той факт, що заявником не був сплачений судовий збір з цієї вимоги, яка носить майновий характер. Крім того, суд не навів доказів, які підтверджують розумність витрат на послуги адвоката саме в заявленій сумі.

Ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування ухвали суду в спірній частині та відмові у задоволенні заяви в цій частині.

В іншій частині ухвала суду сторонами не оскаржувалась.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 липня 2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 6 серпня 2014 року.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду в оскаржуваній частині скасувати, а представник заявника, який належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з»явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись із заявою про видачу виконавчого документу на виконання рішення Постійно діючого Регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група», Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ВІК" посилалось на те, що приватним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" добровільно не виконано рішення третейського суду про стягнення на користь заявника суми заборгованості.

Стягуючи на користь заявника 1500 грн. витрат на послуги адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що саме ця сума підтверджена належними доказами і підлягає стягненню у відповідності до вимог ст. 48 ГПК України та Закону України "Про адвокатуру".

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014р. між ТОВ "СПЕЦ ВІК" та адвокатом ОСОБА_2 укладений договір №14/04/14 на надання послуг адвоката, відповідно до п. 1.2 якого, під терміном "послуги адвоката" сторони розуміють, надання наступних послуг: а саме: складання і подання до господарського суду Дніпропетровської області заяви про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 27.09.13р. у справі №14/27К-13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ ВІК" до приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", м. Кривий Ріг про стягнення 27078,14грн. та 2500,00грн. витрат за надану правову допомогу.

Пунктом 1 додатку №1 до договору №14/04/14 про надання послуг адвоката від 14.04.14р. сторони погодили, що вартість послуг адвоката складає 1500,00грн.

Згідно платіжного доручення №2539 від 28.04.2014р., позивачем було сплачено за надані послуги адвоката суму в розмірі 1500,00 грн.

Отримання послуг адвоката у сфері права підтверджується підписаним 05.06.2014 сторонами акту № НП-000010 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на суму 1500,00грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру", адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

З матеріалів справи, а саме свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 30.01.2009р. вбачається, що ОСОБА_2 є адвокатом, між сторонами укладений договір, витрати підтверджені платіжним дорученням, тому суд першої інстанції законно і обґрунтовано стягнув на користь заявника 1500 грн. витрат на послуги адвоката.

Окрім того, в господарському процесі відсутній будь-який законодавчий акт, який встановлює граничні розміри компенсації витрат на адвоката.

Апелянт вважає, що у порушення вимог ч.5 ст. 49 ГПК України, суд не поклав витрати на адвоката на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог з огляду на те, що заявник просив стягнути 4000 грн. за послуги адвоката, а суд задовольнив лише на 1500 грн.

Проте такі доводи є неспроможними, оскільки такий порядок розподілу судових витрат передбачений по спорах, які виникають при виконанні договорів та з інших підстав, в той час як суд розглядав не позовну заяву, а здійснював провадження, пов'язане із видачею виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому ухвала суду у відповідності до п.1 ч.1 ст. 103 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103,106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Криворізький завод гірничого обладнання»- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2014 року у справі № 904/3459/14 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 07.08.2014 року

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя В.І. Крутовських