Ухвала суду № 40056087, 31.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/769/14а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г. Ю. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

31 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Парінова А. Б., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Вишгородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Опт" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вега-Опт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 жовтня 2013 року № 0005392202 та № 0005422202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2014 р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 6 вересня 2013 року посадовими особами Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 78.4 статті 78, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78,пунктів 79.1,79.2 статті 79 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 26 вересня 2013 року № 121 проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вега-Опт» з питань правильності нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Юнітек» за період з 1 червня 2010 року по 31 червня 2013 року. Результати перевірки оформлено актом від 26 вересня 2013 року № 1137/22-00/36444956.

За результатами проведеної перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п. 138.2, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 38931,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 132490,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнятно податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 18 жовтня 2013 року № 0005392202, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 132 490,00 грн.

- від 18 жовтня 2013 року № 0005422202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Вега-Опт» з податку на додану вартість на 58397,00 грн. (в тому числі за основним платежем на 38931,00 грн. та 19466,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При проведенні документальної перевірки відповідачем опрацьовано акт перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС від 18 березня 2013 року № 230 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки.

Згідно з вказаним актом, податковий орган зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Юнітек» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому операції з даним підприємством не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Встановлено відсутність у ТОВ «Юнітек» виробничого обладнання, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів, товарних запасів, трудових ресурсів, для здійснення основного виду діяльності.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як зазначалося вище, до матеріалів справи судом першої інстанції долучено та досліджено первинні документи в обсязі, що є, на думку колегії суддів, достатнім для підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентом.

Між позивачем та ТОВ «Юнітек» укладено договір поставки від 1 серпня 2012 року № 7/8 (а. с. 85), згідно умов якого ТОВ «Юнітек» зобов'язується передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язується його прийняти та своєчасно оплатити.

Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ «Юнітек» зобов'язується поставити позивачу товар в кількості, асортименті, за ціною, вказаних в рахунках фактурах.

Умови поставки - EXW за правилами Інкотермс - 2000. самовивіз транспортом покупця або відправка залізничним чи автомобільним транспортом за рахунок покупця.

Оплата шляхом повної передоплати або протягом 120 днів після відвантаження товару.

Приймання товару здійснюється на підставі видаткової накладної.

Так колегія суддів встановила, що в матеріалах справи наявні податкові накладні № 29 від 15.08.2012 р., № 9 від 15.01.2013 р., № 27 від 15.01.2013 р. (а. с. 87, 88, 89) на загальну суму 233586, 51 грн. (ПДВ - 38931,08 грн.).

Відповідно до рахунків - фактур від 15.08.2013 р. № 29 та від 15.01.2013 р. № 15/01 (а. с. 93, 94) постачальник має поставити позивачу наступні товари: 032015 Зірочка Z=17, 501839 Пластина відрізна, 501060 Диск подрібнювач, 501251 Ніж ротора, 502350 Ніж, 023802 Вал карданний, 502676 Втулка ножа, AZ Елеватор в зборі; 6488680 Зуб, 7586540 Шнек D275*4788, 6683142 Генератор 120AH, 12V, 6827952 Шнек D220*1146*1345, 0600150 Втулка, 6305700 Планка направляюча похилої.

Колегія суддів між інформацією у рахунках - фактурах та податкових накладних розбіжності не встановила.

Аналогічно, видаткові накладні № 29 від 15.08.2012 р., № 9 від 15.01.2013 р., № 27 від 15.01.2013 р. (а. с. 90-92) не містять розбіжностей з вищевказаними документами.

Також, у відповідності до платіжних доручень № 3632, від 10.09.2012 р., № 3646 від 13.09.2012 р., № 3681 від 25.09.2012 р., № 3740 від 15.10.2012 р., № 3889 від 22.11.2012 р. відбулася оплата товару за вказаним договором у загальній сумі 123980 грн. (а. с. 143-147).

У відповідності до платіжних доручень № 4027 від 29.01.2013 р., № 4019 від 18.01.2013 р., № 4022 від 24.01.2013 р. по відносинах за 2013 р. сплачено суму 109606,51 грн. (а. с. 148-150).

Сума всіх платіжних доручень становить 233586,51 грн., що відповідає сумам зазначеним у податкових накладних.

В матеріалах справи наявні подорожні листи на перевезення запчастин № 2289414 від 15.08.2012 р. та № 2289492 від 15.01.2013 р. (а. с. 95-96).

Вагу товару, що перевозився і зазначений в подорожніх листах, колегія суддів не має можливості співставити у зв'язку з невідображенням в інших первинних документах вагових показників товару, натомість, відповідачем в акті перевірки не відображено, що вага перевезеного товару не відповідає вазі, що охоплюють інші первинні документи.

З огляду на це, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги відповідача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Опт" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя А. Б. ПаріновСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 05.08.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.