УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2014 р.Справа № 820/10469/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2014р. по справі № 820/10469/14
за позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі"
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИЛА:
Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» (далі - відповідач) про стягнення коштів на користь державного бюджету з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача у обслуговуючих його банках у сумі податкового боргу в розмірі 706 503, 68 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року адміністративний позов було задоволено.
Стягнуто з відповідача (64200, Харківська обл., м. Балаклея, вул. Алієва, б.72,код 34328904) на користь Державного бюджету України з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача у обслуговуючих його банках, у сумі податкового боргу в розмірі 706503, 68 грн. (сімсот шість тисяч п'ятсот три гривні шістдесят вісім копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права просив змінити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року в частині стягнення коштів «з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача у обслуговуючих його банках» та викласти резолютивну частину постанови в якій зазначити перелік заявлених позивачем рахунків.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що стягнення податкового боргу з усіх банківських рахунків підприємства без конкретизації з яких саме рахунків спричинить непорозуміння між підприємством , банківськими установами та НАК «Нафтогаз України».
Виходячи з приписів ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідач був зареєстрований Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області з 05.09.2006 року та перебуває на податковому обліку у позивача з 05.09.2006 року.
Відповідачем по справі було подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року, в якій визначено суму податку на додану вартість до сплати в бюджет у розмірі 411 241,00 грн., та податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, в якій визначено суму податку на додану вартість до сплати в бюджет у розмірі 79 100,00 грн.
На підставі акту перевірки №199/20-01-15-16/34328904 від 08.04.2014 року позивачем було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2014 року за № 0000451500, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф з податку на додану вартість у розмірі 95 339,20 грн., яке було отримано відповідачем 22.04.2014 року та є узгодженим.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача утворився податковий борг перед Державним бюджетом України, який є обґрунтованим та не сплачений у встановленому порядку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.
Пунктом 30 статті 2 Бюджетного кодексу України, податкові органи визначені як органи стягнення, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додано вартість платниками податку визначений Податкового кодексу України (далі - ПК України)
Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, у відповідності до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.
У відповідності до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.129.4 ст. 129 ПК України після завершення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того яка з величин таких ставок є більшою за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Згідно п. 131 ст. 131 ПК України передбачено обов'язок платника податків самостійно сплачувати суми пені нараховані контролюючим органом разом зі сплатою податкового боргу, про що визначати в платіжних дорученнях.
В разі невиконання податкового обов'язку, орган податкової служби зобов'язаний вжити заходи щодо погашення податкового боргу платника податків.
На підставі п.129.4 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання податковим органом було нараховано відповідачу пеню по податку на додану вартість в розмірі 120 823, 48 грн.
Згідно пп. 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Позивачем по справі після здійснення процедур узгодження суми були виставлені відповідачу податкові вимоги за №1/85 від 05.10.2007 року на суму 199 984, 04 грн. та податкова вимога №2/96 від 12.11.2007 року на суму 88 161, 50 грн., які були отримані відповідачем та не оскаржені ним.
Таким чином за позивачем по справі з жовтня 2007 року рахується податковий борг.
Стосовно доводів відповідача щодо необхідності конкретизації рахунків з яких підлягає стягнення податкового боргу колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до пп.20.1.34 п. 20.1 ст. ПК України, контролюючі органи мають права звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг , з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно п. 93.1, п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Колегія суддів вважає, що суд не може підміняти контролюючі органи щодо вирішення питання конкретизації рахунків з яких підлягає стягнення податкового боргу, оскільки такі повноваження покладаються на контролюючі органи до повноважень яких належить безпосереднє виконання рішення суду про стягнення заборгованості з боржника.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача по справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з інших підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2014р. по справі №820/10469/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.
Судове рішення № 40055927, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.08.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/10469/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: