Ухвала суду № 40055692, 17.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 р.Справа № 820/10529/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі № 820/10529/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восторг" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач) з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000062211 від 18.03.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Скасувано податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000062211 від 18.03.2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Восторг" (юридична адреса: вул. Сумська, 88, м. Харків, 61002, код: 32437180) витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на приписи Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач пройшов передбачену процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку як платник податків у відповідача та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Фахівцями відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «СВС» (податковий номер 32882602) за лютий-березень 2013 року та з ТОВ «Сінерджи агро Україна» (податковий номер 38242124) за травень 2013 року.

За результатами вищевказаної перевірки було складено акт № 531/20-36-22-0106 від 03.03.2014 року.

Згідно висновків вищевказаного акту встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, яке призвело до заниження до сплати в бюджет суми податку на додану вартість всього у сумі 527720,00 грн., у т.ч. за лютий 2013 року у сумі 152664,00 грн., за березень 2013 року у сумі 206656,00 грн., за травень 2013 р. у сумі 168400,00 грн.

На підставі зазначеного акту 18.03.2014 року відповідачем було ухвалено податкове повідомлення-рішення за № 0000062211, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 791580,00 грн., з яких за основним платежем 527720,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 263860,00 грн.

01.04.2014 року позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області зі скаргою, за наслідками розгляду якого останнім було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 3325/10/20-40-10-04-17 від 20.05.2014 року, відповідно до якого податкове повідомлення - рішення №0000062211 від 18.03.2014 року залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погодившись з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та правомірності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України від 02.12.2010 року Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними або оформлені із порушенням вимог або не підтверджені митними деклараціями.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пункт 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платників податку у порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ «СВС» (постачальник) був укладений договір поставки № 248 від 01.09.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити вартість товару. Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, вартість за одиницю товару, визначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 вказаного договору).

Позивачем та ТОВ «СВС» були погоджені специфікації б/н від 30.01.2013 року та б/н від 28.02.2013 року до вказаного договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «СВС» у перевіряємому періоді передав у власність позивача товар - продукти харчування, побутові товари, товари побутової хімії, що підтверджується видатковими накладними: № 105 від 01.02.2013 року на загальну суму 118128,36 грн., в т.ч. податок на додану вартість (далі - ПДВ) 19688,06 грн.; № 215 від 04.02.2013 року на загальну суму 153713,57 грн., в т.ч. ПДВ 25618,93 грн.; № 370 від 08.02.2013 року на загальну суму 174574,48 грн., в т.ч. ПДВ 29095,75 грн.; № 469 від 15.02.2013 року на загальну суму 149078,64 грн., в т.ч. ПДВ 24846,44 грн.; № 711 від 18.02.2013 року на загальну суму 166523,72 грн., в т.ч. ПДВ 27753,95 грн.; № 835 від 22.02.2013 року на загальну суму 154323,80 грн., в т.ч. ПДВ 25720,63 грн., № 62 від 01.03.2013 року на загальну суму 126451,33 грн., в т.ч. ПДВ 21075,22 грн., № 63 від 01.03.2013 року на загальну суму 25184,32 грн., в т.ч. ПДВ 4197,39 грн.; № 64 від 01.03.2013 року на загальну суму 18999,97 грн., в т.ч. ПДВ 3166,66 грн., № 243 від 05.03.2013 року на загальну суму 179497,33 грн., в т.ч. ПДВ 29916,22 грн., № 506 від 07.03.2013 року на загальну суму 201265,31 грн., в т.ч. ПДВ 33544,22 грн.; № 714 від 15.03.2013 року на загальну суму 172843,24 грн., в т.ч. ПДВ 28807,21 грн., № 1020 від 19.03.2013 року на загальну суму 184058,51 грн., в т.ч. ПДВ 30676,42 грн., № 1377 від 22.03.2013 року на загальну суму 166800,07 грн., в т.ч. ПДВ 27800,01 грн. та податковими накладними: № 1126 від 28.02.2013 року на загальну суму 916342,57 грн., в т.ч. ПДВ 152723,76 грн.; № 1723 від 29.03.2013 року на загальну суму 1075100,00 грн., в т.ч. ПДВ 179183,35 грн.; № 1724 від 29.03.2013 року на загальну суму 166457,78 грн., в т.ч. ПДВ 27742,96 грн.

Суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідних періодів та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, згідно матеріалів справи вбачається, що позивачем у перевіряємому періоді було повернуто ТОВ «СВС» товар на підставі видаткової накладної на повернення товару №846213 від 28.02.2013 року на загальну суму 355,34 грн., в т.ч. ПДВ 59,22 грн.

Згідно п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Відповідно до встановленої форми розрахунку покупець при його отриманні має засвідчити факт такого отримання, а саме зазначити на примірнику розрахунку продавця дату отримання розрахунку та засвідчити підписом. Пунктом 22 Порядку заповнення податкової накладної передбачено, що розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником ПДВ з обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

На виконання приписів вищезазначеної норми податкового законодавства, внаслідок повернення позивачу товару за вищевказаним договором ТОВ «СВС» був складений відповідний розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 523 від 31.01.2013 року, яка була відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вартість придбаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «СВС», про що свідчать долучені до матеріалів справи платіжні доручення: № 105367 від 06.02.2013 року, № 105788 від 12.02.2013 року, № 106766 від 25.02.2013 року, № 107057 від 01.03.2013 року, № 107981 від 13.03.2013 року, № 108685 від 25.03.2013 року.

Також як вбачається з матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ «Сінерджи агро Україна» (постачальник) був укладений договір поставки №104 від 01.04.2013 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити вартість товару.

Найменування товару, його кількість, номенклатура, асортимент, вартість за одиницю товару, визначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2 вказаного договору).

Позивачем та ТОВ «Сінерджи агро Україна» була погоджена специфікація б/н від 30.04.2013 року до вказаного договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Сінерджи агро Україна» у перевіряємому періоді передав у власність позивача товар - продукти харчування, побутові товари, поліграфічні видання, що підтверджується видатковими накладними: № 74 від 01.05.2013 року на загальну суму 56907,24 грн., в т.ч. ПДВ 9484,54 грн.; № 75 від 01.05.2013 року на загальну суму 27888,66 грн., в т.ч. ПДВ 4648,11 грн.; № 76 від 01.05.2013 року на загальну суму 49361,17 грн., в т.ч. ПДВ 8226,86 грн.; № 77 від 01.05.2013 року на загальну суму 22380,62 грн., в т.ч. ПДВ 3730,10 грн.; № 78 від 01.05.2013 року на загальну суму 6068,70 грн., в т.ч. ПДВ 1011,45 грн.; № 79 від 01.05.2013 року на загальну суму 28433,37 грн., в т.ч. ПДВ 4905,56 грн., № 80 від 01.05.2013 року на загальну суму 1412,51 грн., в т.ч. ПДВ 235,42 грн., № 81 від 01.05.2013 року на загальну суму 20056,73 грн., в т.ч. ПДВ 3342,79 грн.; № 204 від 10.05.2013 року на загальну суму 52619,22 грн., в т.ч. ПДВ 8769,87 грн., № 205 від 10.05.2013 року на загальну суму 30680,28 грн., в т.ч. ПДВ 5113,38 грн., № 206 від 10.05.2013 року на загальну суму 46373,24 грн., в т.ч. ПДВ 7789,54 грн.; № 207 від 10.05.2013 року на загальну суму 1381,12 грн., в т.ч. ПДВ 230,19 грн., № 388 від 15.05.2013 року на загальну суму 52976,94 грн., в т.ч. ПДВ 8829,49 грн., № 389 від 15.05.2013 року на загальну суму 30860,58 грн., в т.ч. ПДВ 5143,43 грн., № 390 від 15.05.2013 року на загальну суму 47123,72 грн., в т.ч. ПДВ 7853,95 грн., № 391 від 15.05.2013 року на загальну суму 1232,20 грн., в т.ч. ПДВ 205,37 грн., № 755 від 24.05.2013 року на загальну суму 69356,89 грн., в т.ч. ПДВ 11559,48 грн., № 756 від 24.05.2013 року на загальну суму 35854,87 грн., в т.ч. ПДВ 5975,81 грн., № 757 від 24.05.2013 року на загальну суму 52307,24 грн., в т.ч. ПДВ 8717,87 грн., № 758 від 24.05.2013 року на загальну суму 1411,08 грн., в т.ч. ПДВ 235,18 грн. та податковими накладними: № 1937 від 29.05.2013 року на загальну суму 374349,35 грн., в т.ч. ПДВ 62391,56 грн., № 1989 від 31.05.2013 року на загальну суму 636050,38 грн., в т.ч. ПДВ 106008,40 грн.

Суми ПДВ за вищезазначеними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідних періодів та відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Крім того, позивачем у перевіряємому періоді було повернуто ТОВ «Сінерджи агро Україна» товар на підставі видаткових накладних на повернення товару: № 852633 від 29.05.2013 року на загальну суму 100,30 грн., в т.ч. ПДВ 16,72 грн. та № 852718 від 29.05.2013 року на загальну суму 444,92 грн., в т.ч. ПДВ 74,15 грн.

На виконання пунктів 18, 22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379 внаслідок повернення позивачу товару за вищевказаним договором ТОВ «Сінерджи агро Україна» були складені відповідні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 1939 та № 1938 від 29.05.2013 року до податкової накладної № 1529 від 31.01.2013 року, яка була відображена у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вартість придбаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Сінерджи агро Україна», що підтверджується платіжними дорученнями: №1532 від 14.05.2013 року, № 1575 від 21.05.2013 року, №113139 від 29.05.2013 року.

Згідно п. 2.1 вищевказаних договорів поставки поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця. Пунктом 2.2. договорів передбачено, що заявка передається покупцем постачальнику в письмовій формі факсом, поштою, електронною поштою або будь-яким іншим способом на розсуд покупця

Також у перевіряємому періоді заявки складались уповноваженими особами позивача в кожному супермаркеті ТОВ «Восторг» та передавались позивачем постачальникам - ТОВ «СВС», ТОВ «Сінерджи агро Україна» електронною поштою (в паперовому вигляді заяви не зберігаються).

Крім того, згідно умов договорів поставки, укладених між позивачем і ТОВ «СВС», а також позивачем і ТОВ «Сінерджи агро Україна», товари поставлялись на умовах DDР (згідно Інкотермс 2010), а саме: постачальник передає товар в розпорядження покупця (позивача) на складі позивача за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 173 - нежитлова будівля супермаркету ТОВ «Восторг», яка відповідно до умов договору оренди № 38-10 від 10.07.2010 року належить позивачу на праві користування.

Пунктом 1.1.2 вказаного договору оренди визначено, що метою оренди є використання будівель у власній господарській діяльності орендаря для розміщення супермаркету з торгівлі товарами народного споживання з універсальним асортиментом та надання послуг

Згідно умов вищезазначених договорів навантаження, перевезення та розвантаження придбаного за вищезазначеними договорами товару здійснювалось за рахунок та силами постачальників: ТОВ «СВС», ТОВ «Сінерджи агро Україна».

Факт перевезення товару за вищевказаними договорами підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, відповідно до яких замовником та вантажовідправником зазначено відповідно: ТОВ «СВС»/ТОВ «Сінерджи агро Україна», вантажоодержувачем - ТОВ «Восторг», автопідприємство - ПП «Валга».

Приймання товарів, поставлених позивачу ТОВ «СВС», ТОВ «Сінерджи агро Україна», здійснювалось працівниками складу ТОВ «Восторг» на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які після перевірки товару за кількістю та якістю підписували видаткові накладні, про що свідчать долучена до матеріалів справи копія витягу з журналу обліку виданих довіреностей за перевіряємий період .

Товар на ТОВ «Восторг» обліковується за місцем зберігання «Торговий зал» (працівники складу і торгового залу несуть колективну матеріальну відповідальність за товар на підставі договорів про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність: № 2 та № 6 від 03.09.2012 року.

Оприбуткування та обліку поставленого товару підтверджується копіями прибуткових накладних з програми обліку товарів, обороти рахунку 631 за лютий-березень 2013 року і за травень 2013 року.

Колегія суддів зазначає про факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вказаними вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Згідно приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Таким чином документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та вказаними контрагентами господарських операцій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами: ТОВ «СВС», ТОВ «Сінерджи агро Україна» при укладанні і виконанні зазначених вище договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Таким чином колегія суддів вважає, що між позивачем по справі та його контрагентами - ТОВ «СВС», ТОВ «Сінерджи агро Україна» вищевказані договори були виконані у повному обсязі, а отриманий товар був використаний позивачем відповідно до основного виду діяльності.

Позивач використав поставлені контрагентам - ТОВ «СВС» та ТОВ «Сінерджи агро Україна» товари для подальшої реалізації в супермаркетах позивача кінцевим споживачам у повному обсязі, що підтверджується довідкою ТОВ «Восторг» № б/н від 05.06.2014 року, копії фіскальних чеків (вибірково), товарний баланс за товарами, отриманими від ТОВ «СВС» за період з 01.02.2013 року по 31.03.2013 року, а також товарний баланс за товарами, отриманими від ТОВ «Сінерджи агро Україна» за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" звітність передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином колегія суддів зазначає, що оформлені між сторонами по справі первинні документи відповідають вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Щодо посилання в апеляційні скарзі на акт Дніпропетровської ОДПІ № 204/22-04/32882602 від 28.10.2013 року, а також на акт Дніпропетровської ОДПІ № 209/22-04/38242124 від 29.10.2013 року, якими встановлено неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача - ТОВ «Сінерджи агро Україна», ТОВ «СВС», колегія суддів зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє зазначений податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Також, щодо доводів апеляційної скарги про відсутність окремих документів бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарських операцій, а також відсутність в поданих видаткових накладних окремих реквізитів, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, здійснення руху активів у позивача, зміни, що відбулись у його зобов'язаннях.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача по справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з інших підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі №820/10529/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.