Постанова № 40054665, 30.07.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2014 року о 15 год. 10 хв.

Справа № 808/4570/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотато АРС”, м. Мелітополь Запорізької області

про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – Мелітопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотато АРС” (далі – ТОВ «Автотато АРС», відповідач), в якому позивач просить накласти арешт на всі кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться в установах банку.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України), зокрема зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на прибуток та з податку на додану вартість у загальній сумі 5527,93 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, нарахованих податковим органом у податкових повідомленнях-рішеннях. Позивач вказує, що ним вживались заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України відповідачу направлялась податкова вимога. Крім того, позивачем було прийнято рішення №12930 від 11.05.2011 про опис майна у податкову заставу та досліджено майновий стан ТОВ «Автотато АРС», проте Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області встановлено, що у підприємства відсутні джерела погашення податкового боргу, але наявні розрахункові рахунки, у зв’язку із чим податковий орган звернувся із цим позовом на підставі п.п.20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою від 18 липня 2014 року відкрито провадження у справі №808/4507/14 та призначено справу до розгляду.

Зазначена ухвала, разом із повістками про виклик до суду, була направлена на юридичні адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Позивач отримав вказану ухвалу та повістку, про що свідчить підпис уповноваженої особи позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Від відповідача повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд даної справи.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, 30.07.2014 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18930927 від 02.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю “Автотато АРС” (код ЄДРПОУ 33346351) зареєстроване як юридична особа 12.02.2005 та знаходиться за адресою: 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Богдана Хмельницького, буд.70 (а.с.8-10).

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з податку на прибуток та за податку на додану вартість у загальній сумі 5527,93 грн.

Податковий борг з податку на прибуток виник на підставі наступного.

Судом встановлено, що фахівцями Мелітопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проводились перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотато АРС”, за результатами яких складені:

- Акт перевірки №2215/151/33346351 від 07.09.2011 (а.с.14-15), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004371501 від 22.09.2011, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 1020,00 грн. (а.с.13). На момент виникнення грошового зобов’язання за відповідачем обліковувалась переплата у сумі 20,87 грн., отже залишок до сплати за вказаним податковим повідомленням-рішенням склав 999,13 грн.;

- Акт перевірки №52/151/33346351 від 18.01.2012 (а.с.17-18), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111501 від 25.01.2012, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. (а.с.16);

- Акт перевірки №255/151/33346351 від 27.02.2012 (а.с.20-21), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001231501 від 06.04.2012, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 1020,00 грн. (а.с.19);

- Акт перевірки №304/151/33346351 від 15.07.2013 (а.с.23-24), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001511510 від 29.08.2013, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 3230,00 грн. (а.с.22).

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені.

Оскільки вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржені, вони вважаються узгодженими.

Вищевказані суми відповідачем не були сплачені, у зв’язку з чим набули статусу податкового боргу.

Загальна сума податкових зобов’язань відповідача з податку на прибуток за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями склала 5419,13 грн.

Крім того, судом встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі наступного.

Фахівцями Мелітопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області проводились перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотато АРС”, за результатами яких складені:

- Акт перевірки №828/16/33346351 від 06.06.2011 (а.с.27), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003171600 від 15.06.2011, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 2,00 грн. (а.с.25);

- Акт перевірки №301/16/33346351 від 08.12.2011 (а.с.29-30), на підставі якого позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004221600 від 15.12.2011, яким відповідачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 106,80 грн. (а.с.28).

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені.

Оскільки вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржені, вони вважаються узгодженими.

Вищевказані суми відповідачем не були сплачені, у зв’язку з чим набули статусу податкового боргу.

Загальна сума податкових зобов’язань відповідача з податку на додану вартість за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями склала 108,80 грн.

Отже, з урахуванням викладеного загальна сума податкового боргу ТОВ “Автотато АРС” складає 5527,93 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України Мелітопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області 28.04.2011 була сформована податкова вимога №253 на суму 851,82 грн., яка надсилалась відповідачу на його адресу засобами поштового зв’язку (а.с.12).

11.05.2011 позивачем прийнято Рішення №12930 про опис майна у податкову заставу (а.с.33).

Крім того, в матеріалах адміністративної справи наявні листи відповідних установ на запити податкового органу про наявність у ТОВ «Автотато АРС» майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, відповідно до яких такого майна у відповідача не має (а.с.31-32).

Відповідно до Акту опису майна №49 від 09.07.2014 позивачем підтверджено відсутність на день складання такого акту майна, що може бути описано у податкову заставу (а.с.34).

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У п.57.3. ст. 57 ПК України зазначено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога – це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За правилами п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 28.04.2011 №253 відкликаною, крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача є чинною.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 20.1.33 п.20.1 ст. 20 ПК України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

За приписами пп. 89.1.1 п. 89.1, п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права.

Майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що відповідачем було складено Акт опису про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу №49 від 09.07.2014 та рішення №12930 від 11.05.2011 про опис майна у податкову заставу.

З наведеної норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган повинен надати суду докази наявності у платника податків кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Суд зазначає, що згідно довідки відповідача від 10.07.2014 №12787/25 за відповідачем обліковуються відкриті рахунки в банківських установах.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів визначається пунктом 2 Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (далі – Порядок № 765 від 05.12.2013).

Облік податків, зборів та єдиного внеску ведеться підрозділами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ), спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників (далі - СДПІ), державних податкових інспекцій в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі - ДПІ) відповідно до функціональних повноважень (п.4 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013).

Відповідно до п. 7 Розділу I Порядку № 765 від 05.12.2013 контроль за достовірністю відображення в інформаційній системі показників стану розрахунків платників, механізму виявлення, усунення та упередження випадків неповного, неправильного або несвоєчасного відображення облікових показників та некоректного формування зведених і звітних показників центральної бази даних забезпечується структурними підрозділами за закріпленими напрямами роботи.

Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають:

- зобов’язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником;

- суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;

- зобов’язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства;

- пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов’язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском;

- пеня на суму заниження податкового зобов’язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником;

- проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов’язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (п.2 Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013).

Пункт чотири Розділу ІІІ Порядку № 765 від 05.12.2013 визначає, що нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток у загальній сумі 5527,93 грн. надано:

- інтегровані картки платника податку на додану вартість та податку на прибуток ТОВ “Автотато АРС” (а.с.42-45);

- довідку про заборгованість (а.с.6).

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкових зобов’язань відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Отже, судом встановлено, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість та з податку на прибуток у загальному розмірі 5527,93 грн., а також, що у відповідача відсутнє майно для погашення наявної заборгованості.

Таким чином, згідно вимог п. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в даному випадку наявна сукупність обставин, що дають право позивачу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку.

Проте, суд також звертає увагу на те, що накладення арешту на кошти допускається лише в сумі існуючого податкового боргу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотато АРС” про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку – задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності в сумі податкового боргу у розмірі 5527,93 грн. (п’ять тисяч п’ятсот двадцять сім гривень 93 копійки) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотато АРС» (код ЄДРПОУ 33346351), які знаходяться в установах банку, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара