Постанова № 4005436, 11.06.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-1911/08/1170

Категорія статобліку 2.11.3

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" червня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні 11 червня 2009 року о 10-05 год. адміністративну справу №2-а-1911/08/1170

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1,АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1

до відповідача : Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, 25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

представників:

позивача - Шаповалов Д.В. - довіреність №2 від 27.06.2008 року,

відповідача - Довженко Д.С. - довіреність №81 від 26.01.2009 року;

Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, а саме:

- НОМЕР_1від 20.09.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 623,00 грн., з яких 11 957,00 грн. - основний платіж та 7 666,00 грн. - штрафні санкції,

-НОМЕР_2від 19.11.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 576,50 грн., з яких 11 957,00 грн. - основний платіж та 7 619,50 грн.,

- НОМЕР_3від 17.04.2007 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції,

-НОМЕР_4від 22.06.2007 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., , з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції,

-НОМЕР_5від 20.09.2007 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., , з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції,

- НОМЕР_6від 19.11.2007 р. яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., , з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення винесені за наслідками проведеної працівниками Державної податкової інспекції у м.Кіровограді з 05 лютого 2007 року по 20 березня 2007 року комплексної планової документальної перевірки ТОВ ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року. За результатами перевірки було складено акт №22/23-1/НОМЕР_1від 03.04.2007 р.

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення:

- п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №333/94-ВР, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2006 р. у сумі 11 957,00 грн.;

- п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р., в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 318,22 грн., в тому числі за 2005 рік на суму 255,45 грн. та за 2006 рік на суму 1 062,77 грн.

В своєму позові позивач вказує, що висновки податкового органу, що викладені в акті перевірки, стосовно заниження податку на прибуток за 2006 р. у сумі 11 957,00 грн., є необґрунтованими, оскільки податковий орган не вказав якими конкретно первинним документами підтверджується встановлена розбіжність по прибутку балансової вартості запасів у 2006 році в сумі 47 826,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними п п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Таким чином позивач вказує, що сума штрафу застосованого відповідачем за вказане правопорушення обчислюється у розмірі 5 978,50 грн., а не 7 619,50 грн., як вказано позивачем.

Окрім того, позивач зазначає, що в декларації про прибуток за 2005 рік нараховано податку на прибуток на 12 000,00 грн. більше. При поданні звітності за 2006 рік залишки на початок року були перенесені з декларації за 2005 рік, тобто за 2006 рік нараховано податку на 11 957,00 грн. менше, отже, на думку позивача, сума переплати податку за 2005 рік була скоригована.

Позивач також зазначає, що у податкового органу відсутні підстави для донарахування податку з доходів фізичних осіб, та, відповідно, і штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки в акті перевірки відсутні відомості про те, що перевіряючими під час проведення перевірки ТОВ ОСОБА_1 вивчались трудові книжки працівників до яких підприємством було застосовано соціальну пільгу. Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні соціальної податкової пільги» від 26.12.2003 р. №2035 встановлено, що у разі неподання платником податку заяви про застосування пільги працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 року працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.

Позивач також вважає, що норми п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не містять такої умови застосування штрафної санкції, як самостійне донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених п. п. «б» 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у подвійному розмірі від суми донарахованого податку.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки перевіркою встановлено, що в перевіряємому періоді при оподаткуванні доходів фізичних осіб, в розмірах, що не перевищують 630 грн. та 680 грн. застосовано податкову соціальну пільгу в порушення п. п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно в перевіряємому періоді з 01.07.2005 р. по 31.12.2006 р. до доходу платників податків, що не подали заяву про застосування податкової соціальної пільги, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 1 318,22 грн.

Також відповідач вказує, що перевіркою правильності ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах у незавершеному виробництві та залишків готової продукції ( у тому числі малоцінних предметів на складах) за перевіряємий період встановлено, що підприємство при заповненні декларації з податку на прибуток підприємств у 2006 році було занижено прибуток балансової вартості запасів. Дана розбіжність була встановлена при співставленні даних декларацій з даними головної книги по залишках витратних рахунків 20, 22, 28 бухгалтерського обліку, станом на кінець кожного податкового періоду, а саме - станом на 01.04.2006 р., 01.10.2006 р., 01.12.2006 р., 01.01.2007 р.. а дані головної книги підтверджені первинними документами при перевірці.

28.01.2009 р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.03.2009 р. для уточнення позивачем позовних вимог та надання сторонами додаткових доказів.

18.03.2009 р. та 24.03.2009 р. оголошувалась перерва для надання сторонами додаткових доказів.

16.04.2009 р. розгляд справи було відкладено до 23.04.2009 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання позивача.

23.04.2009 р. провадження по справі було зупинено за клопотанням позивача, для подання суду додаткових письмових доказів, вирішення питання про поновлення провадження по справі призначено на 01.06.2009 р.

01.06.2009 р. провадження по справі поновлено, в судовому засіданні оголошено перерву до 11.06.2009 р.  

В судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який позов не визнав з підстав вказаних в запереченні на позовну заяву.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.06.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

З 05 лютого 2007 року по 20 березня 2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на підставі направлення на перевірку №166 від 05.02.2007 р. (а.с.82) було проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.12.2006 року, за результатами якої було складено акт №22/23-1/НОМЕР_1від 03.04.2007 р. (а.с.45-72), за висновками якого, зокрема, встановлено порушення:

- п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №333/94-ВР, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2006 р. у сумі 11 957,00 грн.;

- п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р., в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 1 318,22 грн., в тому числі за 2005 рік на суму 255,45 грн. та за 2006 рік на суму 1 062,77 грн.

На підставі акту перевірки №22/23-1/НОМЕР_1від 03.04.2007 р. та рішень, що були прийняті ДПІ у м. Кіровограді за результатами розгляду скарг позивача посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Кіровограді було винесено податкові повідомлення-рішення:

- НОМЕР_1від 20.09.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 623,00 грн., з яких 11 957,00 грн. - основний платіж та 7 666,00 грн. - штрафні санкції (а.с.8),

-НОМЕР_2від 19.11.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 576,50 грн., з яких 11 957,00 грн. - основний платіж та 7619,50 грн. (а.с.9),

- НОМЕР_3від 17.04.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції (а.с.10),

-НОМЕР_4від 22.06.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції (а.с.11),

-НОМЕР_5від 20.09.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., , з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції (а.с.12),

- НОМЕР_6від 19.11.2007 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3 954,66 грн., з яких 1 318,22 грн. - основний платіж та 2 636,44 грн. - штрафні санкції (а.с.13).

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ ОСОБА_1 подало до Державної податкової служби у м.Кіровограді декларацію з податку на прибуток підприємства за 2005 рік (а.с.191-196), у якій в додатку К1/1 зазначено балансову вартість запасів на початок звітного періоду в розмірі 6 906,2 тис. грн. та їх вартість на кінець звітного періоду в розмірі 4 720,4 тис. грн., а убуток балансової вартості запасів - 2 185,80 грн.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

В позовній заяві позивачем зазначено, що в даній декларації за 2005 рік балансова вартість запасів на кінець звітного періоду в сумі 4 720,4 тис. грн. вказана помилково, так як дійсна вартість становила 4 672,5 грн.

Суд враховує, що відповідно до виписок з головної книги по залишках витратних рахунках 20 (а.с.151), 22 (а.с.152), 281 (а.с.153) бухгалтерського обліку за 2005 рік залишок балансової вартості запасів на кінець звітного року складав 4 672,4 тис. грн. Дані головної книги підтверджуються відомостями, що містяться в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20 (ТМЦ) за ІІІ квартал 2005 р. (а.с.160-166), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20 (ТМЦ) за ІV квартал 2005 р. (а.с.167-173), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 (ТМЦ) за ІІІ квартал 2005 р. (а.с.174), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 (ТМЦ) за ІV квартал 2005 р. (а.с.175), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 (ТМЦ) за ІІІ квартал 2005 р. (а.с.154-156), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 (ТМЦ) за ІV квартал 2005 р. (а.с.157-159), складеною позивачем порівняльною таблицею (а.с.160), а також первинними документами, дослідженими під час перевірки, що не заперечувалось сторонами. Представник позивача зазначив, що допущена при складанні декларації за 2005 рік помилка потягла за собою завищення податкового зобов'язання на суму 12 000,00 грн.

При поданні податкової декларації з прибутку підприємств за 2006 рік (а.с.30-34), залишки на початок року були перенесені з декларації за 2005 рік в сумі 4 720,4 тис. Податку на прибуток нараховано за 2006 рік менше на 11 957,00 грн., що підтверджено позивачем в судовому засіданні та надано відповідні розрахунки (а.с.192).

В судовому засіданні встановлено, що дані головної книги узгоджуються з даними, що містяться в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20 (ТМЦ) за І квартал 2006 р. (а.с.191-196), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20 (ТМЦ) за ІІ квартал 2006 р. (а.с.197-203), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20 (ТМЦ) за ІІІ квартал 2006 р. (а.с.204-209), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20 (ТМЦ) за ІV квартал 2006 р. (а.с.210-215), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 (ТМЦ) за І квартал 2006 р. (а.с.216), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 (ТМЦ) за ІІ квартал 2006 р. (а.с.217), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 (ТМЦ) за ІІІ квартал 2006 р. (а.с.218), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 (ТМЦ) за ІV квартал 2006 р. (а.с.219), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 (ТМЦ) за І квартал 2006 р. (а.с.220-223), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 (ТМЦ) за ІІ квартал 2006 р. (а.с.224-226), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 (ТМЦ) за ІІІ квартал 2006 р. (а.с.227-229), оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 (ТМЦ) за ІV квартал 2006 р. (а.с.230-232).

Відповідно до п.20.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року, відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Згідно п.5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п одаткове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Отже, виправлення помилок, допущених при складанні декларації про прибуток підприємства у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування валових доходів та/або валових витрат, відображених у декларації за звітний квартал.

Вищезазначений уточнюючий розрахунок подається платником податку, яким виявлено помилки в декларації про прибуток (доходи), в обов'язковому порядку для розкриття інформації про зміст і суму самостійно виявлених помилок за той звітний період, в якому була допущена помилка.

Матеріали справи не містять доказів подання уточнюючого розрахунку щодо виправлення допущеної позивачем помилки при поданні декларації про доходи за 2005 рік.

У відповідності до ч.3 п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п латник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В позовній заяві ТОВОСОБА_1посилалося на те, що ним самостійно скориговано в податковій декларації за 2006 рік суму податкових зобов'язань в зв'язку з допущеною у 2005 році помилкою. Дані посилання спростовуються наступним.

Зі змісту декларації з податку на прибуток за 2006 рік вбачається, що позивачем здійснено у 2006 році одночасне коригування в бік збільшення валових доходів та валових витрат в зв'язку з самостійним виявленням помилки за результатами минулих періодів у сумі 33 958,00 грн., про що зроблено запис в рядку 02.2 декларації. Суд приходить до висновку, що виправлена коригуванням помилка не стосується операцій відображення приросту та убутку балансової вартості запасів, на яке посилається відповідач, про що свідчить перенесення суми балансової вартості запасів на кінець звітного року (2005 р.) в розмірі 4 720,4 тис. грн. до декларації за 2006 рік як показника балансової вартості запасів на початок 2006 року, що свідчить про те, що така помилка, на момент проведення перевірки не є скоригованою, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позові вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1від 20.09.2007 р. таНОМЕР_2від 19.11.2007 р. в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем в сумі 11 957,00 грн. задоволенню не підлягають.

У відповідності до п.16.16. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку. Доказів надмірної сплати податку за 2005 рік та подання заяви про його повернення позивачем суду не надано.

Відповідно до п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у  разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1від 20.09.2007 р. до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 7 666,00 грн.

Відповідно до рішення про результати розгляду повторних скарг №3295/10/25-037 від 03.09.2007 р. (а.с.74-76) було винесено податкове повідомлення-рішенняНОМЕР_2від 19.11.2007 р., яким змінено розмір штрафних (фінансових) санкцій на 7 619,50 грн.

Відповідно до п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розмір штрафних санкцій в даному випадку складає: 5 978,50 грн. (11 957 грн. х 50% : 100%). Відповідачем же застосовано штрафну санкцію до позивача в розмірі 7 619,50 грн., а тому позові вимоги щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішенняНОМЕР_2від 19.11.2007 р. в частині 1641,00 грн. (7619,50 грн. - 5978,50 грн.) підлягають задоволенню.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що ТОВ ОСОБА_1 у перевіряємому періоді при оподаткуванні доходів фізичних осіб, в розмірах, що не перевищують 630 грн. та 680 грн. було застосовано податкову соціальну пільгу.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.07.2005 р. по 31.12.2006 р. застосовував соціальну пільгу відносно осіб, що не подали заяву про застосування податкової соціальної пільги, що не заперечувалось позивачем.

У відповідності до п.п. 6.3.1 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Відповідно до п. п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування соціальної пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податків про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 даного Закону.

Згідно абз. 5 п. п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку соціального доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.

Пунктом 5 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні соціальної податкової пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. №2035 визначено, що у разі неподання платником податку заяви про застосування пільги працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 року працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.

В судовому засіданні судом досліджено Журнал обліку трудових книжок ТОВ ОСОБА_1 (а.с.102-115), відповідно до якого запис «дата прийому» №1 датований 16.08.2004 р., а тому відсутні підстави вважати, що станом на 01.01.2004 року ТОВ ОСОБА_1, як працедавцем відносно осіб, яким була нарахована податкова соціальна пільга, велися трудові книжки, інших доказів на обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надано.

Таким чином, позивачем було занижено податкові зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1318,22 грн.

На підставі п. п. 17.1.9 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у  разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Отже, судом встановлено, що податковим органом вірно обчислено позивачу розмір штрафних (фінансових) санкцій за вказане правопорушення в розмірі 2 636,44 грн. (1318,22 грн. х 2).

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень НОМЕР_3від 17.04.2007 р.,НОМЕР_4від 22.06.2007 р.,НОМЕР_5від 20.09.2007 р.,НОМЕР_5від 20.09.2007 р. та НОМЕР_6від 19.11.2007 р. задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішенняНОМЕР_2від 19.11.2007 року, винесене Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді, на підставі акту перевірки №22/23-1/НОМЕР_1від 03.04.2007 року яким Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 код ЄДРПОУ 32892364, визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 576,50 грн., з яких 11 957,00 грн. - основний платіж та 7 619,50 - штрафні (фінансові) санкції в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1641,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1(25006, м. Кіровоград, вул. Леніна, 14) з Державного бюджету України (рахунок №3118095600002, УДК в Кіровоградській області. МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 12 червня 2009 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан