Рішення № 400537, 27.11.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2006

Справа №2-9/16529-2006

За позовом приватного підприємства «Альфа – Продукт», м. СімферопольДо відповідача Виконавчого комітету Гаспринської селищної Ради, м. Ялта

Про стягнення 5408,44 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКІ:

Від позивача - Кідченко Л.А. - предст., дор. пост. від 01.08.2006 р.

Від відповідача - Сердюк А.С.– юрист, дов. №400/ 02-9 від 04.09.2006 р.

Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з відповідача 5408,44 грн. заборгованості, у тому числі: 5209,07 грн. основного боргу, 169,83 грн. пені, 29,54 грн. 3% річних.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 31.10.2006р.

У судовому засіданні 20.11.2006 р. була оголошена перерва до 27.11.2006 р. до 10:40 годин.

27.11.2006 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

За період з 01.05.2006р. і 15.05.2006р. відповідачу був переданий товар на загальну суму 5209,07грн. згідно витратних накладних №139 від 04.05.2006р., №140 від 04.05.2006р., №147 від 11.05.2006р., №148 від 11.05.2006р., №153 від 15.05.2006р., №154 від 15.05.2006р., №155 від 15.05.2006р.,

Відповідач не провів оплату за отриманий товар.

15.05.2006р. від відповідача на адресу позивача надійшов лист №7/02-9 з проханням припинити постачання продуктів харчування, а також провести звірки взаєморозрахунків для погашення заборгованості.

16.05.2006р. позивач направив відповідачу лист №15 з вимогами погашення боргу що є та з актом звірки за станом на 16.05.2006р. Відповідачем дана вимога отримана 16.05.2006р., про що свідчить відмітка на екземплярі листа позивача.

Статтями 530 ч.2 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 5209,07 грн. основного боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Доводи відповідача проте що між сторонами не був заключний договір поставки, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч.1 та 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних за в сумі 29,54 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення у сумі 169,83 грн. не підлягають задоволенню по наступним підставам.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки між сторонами не був укладений договір постачання продукції, яким було би передбачено стягнення пені за невчасне виконання грошових зобов’язань, то вимоги позивача у частині стягнення пені у сумі 169,83 грн. не підлягають задоволенню.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК| України і підписано 27.11.2006 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 ГПК| України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Гаспринської селищної Ради, 98660, м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Н. Тамари,6/24, (р\р 35414002001349 у УДК в АРК, МФО 824026, ЕДРПОУ 04367536) на користь приватного підприємства «Альфа – Продукт», 95002, м. Сімферополь, вул. Козлова, 6, кв. 4, (р/р 26002440254560 у КРФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Сімферополь, МФО 324010, ЕДРПОУ 33267469) 5209,07 грн. основного боргу, 29,54 грн. 3% річних , 98,80 грн. держмита, 114,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.