Ухвала суду № 40051248, 28.07.2014, Апеляційний суд Сумської області

КОПІЯ

Справа №591/2912/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сидоренко А. П.Номер провадження 22-ц/788/1043/14 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Рибалки В. Г. , Попруги С. В.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2014 року

у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3

про стягнення витрат, пов'язаних з навчанням,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 26 572 грн. 39 коп.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому зазначає, що позивачем не було доведено понесення витрат на навчання в сумі зазначеній в позові, а наявні в справі розрахунки підтверджують фактично понесені витрати, що заявлені у позові. Посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги, що відповідач проживав за межами університету і позивач не ніс витрати на його утримання та харчування та, що йому по закінченню навчання була надана робота не по спеціальності. Вважає, що відсутні правові підстави для стягнення коштів на користь університету.

Заслухавши пояснення представника апелянта, заперечення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи наявний спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що укладаючи договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС від 01 вересня 2007 року ОСОБА_3 зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Однак, договірні зобов'язання ним не були виконані, він звільнився із органів МВС, невідпрацювавши три роки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає зібраним у справі доказам та узгоджується з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та Харківським національним університетом внутрішніх справ було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС. Наказом № 274 о/с від 30 серпня 2006 року ОСОБА_3 було зараховано курсантом першого курсу ХНУВС за спеціальністю «правоохоронна діяльність» (за напрямом підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції з поглибленим вивченням міжнародного права та іноземних мов), з 04 серпня 2006 року присвоївши спеціальне звання «рядовий міліції». Після закінчення ХНУВС, відповідно до наказу 294 о/с від 19 червня 2010 року ОСОБА_3 було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Сумській області, а саме у розпорядження Зарічного РВ СМУ ГУМВС України в Сумській області. Згідно наказу № 57 о/с від 25 квітня 2012 року відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ ОСОБА_3 оперуповноваженого сектору карного розшуку Зарічного РВ СМУ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підставі рапорту ОСОБА_3 від 12 квітня 2012 року за п. 64 «ж» (за власним бажанням).

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через відмову від подальшого проходження служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України, відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 1 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ № 313 від 01 березня 2007 року в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено, що цим порядком визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС витрат, пов'язаних з їх утриманням у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, витрати відшкодовуються у повному розмірі за весь період навчання.

Крім того, сторони у п. 4.1 Договору обумовили, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням та оплатою комунальних послуг і спожитих енергоносіїв.

Доводи представника апелянта про те, що розрахунок повинен здійснюватись відповідно до п. 5 п.п. 2 вищезазначеного Порядку, з урахуванням різниці суми витрат в навчальному закладі та утриманням військовослужбовця строкової служби за відповідною військовою спеціальністю, колегія суддів не може взяти до уваги, так як відповідач не надав доказів проходження строкової служби та доказів, що має відповідне військове звання.

Доводи апелянта щодо державних гарантій безоплатної вищої освіти не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки сторони уклали договір про підготовку фахівців за державним замовленням, але відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого у позивача виникло право на відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням курсанта. Пункт 2.3.6 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ від 01 вересня 2007 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_3 зобов'язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Твердження апеляційної скарги про те, що договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі від 01 вересня 2007 року є таким, що не створює жодних юридичних наслідків є безпідставними.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

За уточненим розрахунком позивача фактичні витрати на період навчання рядового міліції ОСОБА_3 становлять 26 572,39 грн. (а.с. 121)

При проведенні розрахунку було враховано, що відповідач протягом 2008-2010 років мешкав за межами університету і не користувався комунальними послугами з прання та проживання в гуртожитку. Зазначене підтверджується довідкою начальника відділення матеріального забезпечення та розрахунками за період навчання по тепло-, водо-, електрозабезпеченню за період 2006-2010 років. (а.с. 19, 124)

Відповідач не надав доказів про те, що він у відповідному порядку звертався з рапортом про зняття його з харчування, а тому суд обґрунтовано задоволив вимоги в цій частині, стягнувши ці витрати за весь період навчання, за відрахуванням періоду канікул та практики.

Посилання відповідача на те, що йому була надана робота в органах МВС не по спеціальності, не ґрунтуються на матеріалах справи. Із змісту п. 1 Договору вбачається, що підготовка велась за державним замовленням на денній формі навчання фахівця рівня «бакалавр» за напрямком «Правоохоронна діяльність». По закінченню навчання відповідач отримав диплом «спеціаліста» за спеціальністю «Правознавство», був відкомандирований відпрацьовувати в системі карного розшуку. Таким чином, він погодився працювати на визначених в договорі умовах, рапортів про переведення або надання роботи в іншій системі не подавав.

Доводи представника апелянта про відсутність повноважень у позивача для звернення до суду із зазначеними вимогами не є слушними, оскільки згідно Розділу 6 Статуту Харківського національного університету внутрішніх справ фінансування видатків на забезпечення діяльності здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а також із інших джерел не заборонених законом. (а.с. 93) Кошти на навчання виділяються із Державного бюджету МВС України, після чого перераховуються навчальному закладу МВС, враховуючи це, університет є належним позивачем у цій справі.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначився у правах та обов'язках сторін і ухвалив рішення на основі норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 квітня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду Сумської області: О.Ю. Ільченко