Ухвала суду № 40050169, 04.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.08.14 № 910/15790/14. Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши

позовну заяву Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1 345,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс"(далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № П-397 від 29.07.2014 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) стягнення 1 345 грн. 95 коп.

Розглянувши подану заяву на відповідність вимогам ст.54 ГПК України, суд зазначає, що подана заява не відповідає вимогам вказаної статті, а тому підлягає поверненню на підставі пунктів 2, 3, 4 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України - у позовній заяві не правильно зазначено адресу позивача.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 54 ГПК України позовна заява має містити найменування (для юридичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб).

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) позивача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Як вбачається з інформації, отриманої судом з ЄДР (дана інформація отримана з веб-порталу відповідного державного реєстру і є загальнодоступною), місцезнаходженням відповідача є: 01030, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Леонтовича, будинок 6.

Позивачем при поданні позовної заяви, позивач вказав свою адресу: « 04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корп.10», що не співпадає із адресою зазначеною в ЄДРЮОФОП.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України - не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до п.5 ч.2ст 54 ГПК України позовна заява має містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Матеріали поданої позовної заяви не містять доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме завірених належним чином копій.

Позивачу при наступному зверненні слід врахувати, що відповідно ч.2 ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затв. Наказом Держспоживчстандарту України від 07.04.2003 року № 55) відмітку про засвідчення копії документа складаються зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: не зазначено назви посади, ініціали і прізвище особи, яка засвідчувала документи та дата засвідчення копії. Підпис особи яка засвідчувала копії не співпадає з підписом уповноваженого представника, довіреність якого додана до матеріалів справи.

Отже, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем подано належним чином завірені копії документів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Позивачем додано до позовної заяви докази на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви, які не відповідають встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Натомість, у приєднаному до позовної заяви платіжному дорученні № 1635 від 28.07.2014 на суму 1827,00 грн. відсутній підпис відповідальних осіб платника, печатки товариства, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Позивачу також слід враховувати, що згідно п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідно реквізитів "призначення платежу" зазначеного вище платіжного доручення дана позовна заява жодним чином не ідентифікована, тобто не визначені реквізити позовної заяви (дата, номер, відповідач), оскільки в "Призначенні платежу" не зазначено, що судовий збір сплачений саме за подання позивачем позовної заяви №П-397 від 29.07.2014 до зазначеного в ній відповідача.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що заявником додані до позовної заяви передбачені п. 2 ст. 54 та п.п. 3, 4 ст.57 ГПК України документи.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).

Керуючись п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву № П-397 від 29.07.2014 Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" і додані до неї документи повернути без розгляду.

Додатки:

1. Позовна заява № П-397 від 29.07.2014 Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" з доданими до неї документами.

Суддя Г. П. Бондаренко